«Повернути впізнаваність та історичне значення»

Місяць тому подібний фестиваль, трохи в іншому плані, відбувся у древній Олиці, і з часів князів Радзивіллів містечко не бачило стільки людей, які сюди приїхали. Торчин також має свою історію, свідчення якої зібрані вчителем і журналістом Григорієм Гуртовим, чиє ім’я нині носить місцевий народний історичний музей. Проєкт «Театралізований фестиваль «Торчинський ярмарок» реалізовується в межах партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Українського культурного фонду, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (USAID КЕУ), Державного агентства розвитку туризму. Організовують захід ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль» та Торчинська громада. Театралізація — незалежний театр «ГаРмИдЕр». І саме після відвідин музею у Торчині, як каже Елла ЯЦУТА, авторка ідеї фестивалю, виник намір підготувати проєкт такого театралізованого ярмарку, і цей проєкт й отримав підтримку Українського культурного фонду та інших вищеназваних організацій.

А найперше — торчинської громади. Її голова Юрій КРЕВСЬКИЙ каже, що покладає великі надії на відновлений ярмарок. Найперше — він повертає впізнаваність містечка, нагадує про його давні ярмаркові традиції. Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО, історикиня, підібрала двадцять цікавих фактів з історії Торчина, які підтверджують, що це був знаний ремісничий центр з потужним ярмаркуванням. Відома з історії навіть так звана торчинська міра ваги. Магдебурзьке право, а з ним — певні привілеї, з правом проводити три ярмарки у рік і на десять років звільнення від податків, містечко отримало ще у 1540 році. У ХVІ—ХVІІ століттях торчинські ремісники були об’єднані у 16 цехових товариств. Серед них згадуються ковалі, шевці, кравці, римарі, гончарі, пекарі, були вишукані фахівці ювеліри та золотарі. Торчин був знаний на всю Волинь своїми майстрами — шабельниками. Особливо популярним був ярмарок у Торчині 7 липня, на велике свято Івана Хрестителя. Тут був один із осередків торгівлі сіллю, власник Торчина, біскуп луцький, мав величезний прибуток від торгівлі сіллю та з мита, яке сплачували купці.

«Ми маємо сьогодні дуже багато виробників, які дають людям роботу, випускають конкурентоспроможну продукцію. На фестиваль мають прибути і виробники та просто туристи з інших регіонів України. Тому сподіваємось, що згодом отримаємо цікаві інвестиційні проєкти. Певний розвиток громаді має надати і туризм, у нас є що показати», — каже Юрій Кревський. Один з потужних виробників харчової промисловості — компанія «Нестле» якраз і прописана на торчинській землі. Саме ця компанія зробила вагомий внесок у підготовку проєкту ярмарку, бо потрібен був внесок від громади — 200 тисяч гривень. Але громада витратила на нього тільки 50 тисяч, решту дало «Нестле». «Це наш потужний платник податків у місцевий бюджет, котрий ще й несе соціальне навантаження у громаді: за його кошти облаштовано у місцевій лікарні палату інтенсивної терапії. Ми хочемо і до цієї компанії привернути більшу увагу», — ділиться Юрій Кревський.

Загалом же ярмарок в Торчині має стати святом і розвагою у стилі середньовічних традицій. Організатори підготували і фотосесію у стилізованих костюмах, і вона також налаштовувала на певне сприйняття театралізованого ярмарку.