Як ужити міграцію на користь державі?

Міжнародна організація з міграції (МОМ) відзначила 60-річчя своєї діяльності у світі та 15-річчя — в Україні. З цієї нагоди в Києві відбулася дискусія про особливості міграційних процесів в нашій країні та шляхи поліпшення становища мігрантів за кордоном та емігрантів в Україні. Згідно з останніми даними МОМ, у світі нині проживає 6,5 мільйона українських емігрантів — це вихідці з України які, згідно з переписами зарубіжних країн, мешкають на цих територіях (найпопулярніші з них — Росія, Німеччина, США, Ізраїль, Чехія, Угорщина, Польща). В Україні, згідно з інформацією МОМ, проживає 5,3 мільйона іммігрантів, 85% яких прибули з Росії, Молдови, Узбекистану, Грузії тощо. Що ж до найбільш економічно активної частини нашого населення — трудових мігрантів, то, за даними Міністерства праці та соціальної політики України, за кордоном працює 1,5—2 мільйони українців. А цифру 5—7 мільйонів, яку іноді називають громадські організації, заступник міністра праці та соціальної політики Василь Надрага називає «емоційною».

Експерти наголошують, що міграція, зокрема економічна, — це норма для всього світу, і що відкритіше суспільство, то наявніші міграційні процеси. Питання в тому, що кожна держава має вести таку політику, щоб використовувати новітні тенденції собі на пожиток і щоб допомагати своїм співвітчизникам за кордоном.

— За 20 років Україна дуже змінилася. Тоді це було немобільне суспільство, закрите. Нині українці і самі мігрують, і сюди приїжджають вихідці з інших країн. Завдання держави говорити про майбутнє: що дасть міграція Україні, які є можливості, які виклики, як керувати цими процесами. Наприклад, грошові перекази, які українці передають з-за кордону на батьківщину, у вісім разів перевищують суму всієї допомоги, яку ваша країна отримує від зарубіжних донорів для розвитку. Дивно, що в Україні ніхто не звернув уваги на ці потоки, а саме, як їх використати для розвитку держави, — сказав голова представництва МОМ в Україні Манфред Профазі. — Ми припускаємо, що українська економіка втратила б приблизно 7% свого потенціалу без стимуляційного впливу грошових переказів мігрантів. При цьому десятивідсоткове збільшення переказів приведе до зменшення на 3,5% частки населення, яке проживає у злиднях, а зниження вартості переказів на 1% сприятиме підвищенню загального обсягу переказів на 14—23%.

За його словами, міграція відбувається у нас на тлі великої проблеми, актуальної для всієї Європи, — демографічного спаду. І якщо українські трудові мігранти залишатимуться за кордоном, то криза з нестачею економічно активного населення призведе до того, що потрібно буде думати, як привабити мігрантів з-за кордону в Україну. На жаль, більшість економічних мігрантів, які прибувають до нас із країн Азії та Африки — теж у «тіні», і точної кількості ніхто не може назвати. Пан Профазі впевнений в одному: їх набагато менше, ніж українців за кордоном.

Географічна «картина» перебування трудових мігрантів за кордоном така: половина (із 1,5—2 мільйонів) — у Росії, половина — в Європі (Польща, Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Ізраїль, Німеччина тощо); половина — на легальному становищі, половина — ні. При цьому 67% економічних мігрантів — чоловіки (за рахунок будівництва в Росії). Найбільше трудових мігрантів — це вихідці із Закарпаття й Чернівців («дуже високий» рівень, як зазначають у МОМ), решта Західної України (крім Рівненської області), а також Черкащина представляють регіони з «високим» рівнем міграції, «середній» — це Вінниччина, Рівненщина, Миколаївщина й Луганщина, усі інші регіони держави — це «низький» і «дуже низький» рівні міграції (Київ — «дуже низький»).

У травні цього року Віктор Янукович підписав указ «Про концепцію державної міграційної політики», одним із положень якого є адаптація трудових мігрантів, які повернулися з-за кордону, щоб вони залишалися і працювали на економіку держави.

— Наразі ми не бачимо масового повернення, але Мінпраці через центри підвищення кваліфікації по лінії Державного центру зайнятості надає можливість отримати освіту, фахову спеціальність, яка дасть українським мігрантам можливість працювати на батьківщині. Те, що стосується бажаючих повернутися і розпочати свою справу, свій бізнес, то останнім часом ми спрощуємо процедури з відкриття бізнесу, його ведення і вважаємо, що це складова, яка допоможе нам розв’язати питання повернення трудових мігрантів. Доцільно створити сприятливий клімат для ведення бізнесу в Україні, — сказав заступник міністра праці та соціальної політики Василь Надрага.

Що ж до захисту трудових мігрантів за кордоном, то Василь Надрага повідомив, що нині Україна підписала із зарубіжними державами 13 міжнародних договорів у сфері працевлаштування, сім — у сфері соціального забезпечення (Італія, Іспанія, Португалія тощо). Наразі готують подібні документи для підписання з Ізраїлем, Німеччиною, Грецією та Польщею.

Доброю новиною для українців, які працюють за кордоном, поділився директор Департаменту консульської служби МЗС України Андрій Олефіров. Він повідомив, що з 1 січня 2012 року в консульських відділах за кордоном українці, які проживають там і постійно, і тимчасово, зможуть отримувати закордонні паспорти (раніше нормативному документові, який регулював процедуру видачі паспорту, визначення «тимчасово» не було). Тобто трудовим мігрантам не потрібно буде їхати в Україну, якщо термін дії паспорта в них закінчився.