Коротко / Культура

Афро-карибські ритми і джаз від Віллі Мартінеса

Із 27 вересня до 3 жовтня в п’яти містах — Харкові, Сімферополі, Керчі, Севастополі та Києві — пройдуть концерти американського латин-джазового ансамблю La Familia Sextet Віллі Мартінеса. Гастролі відбудуться за підтримки Посольства США в Україні, за програмою проекту American Music Series, організатором численних концертів якого виступає продюсерський центр Jazz in Kiev (ведучий програм — Олексій Коган). Нагадаємо, ансамбль La Familia Sextet — один з найяскравіших представників латиноамериканської музики Нью-Йорка. Гурт, на чолі якого чудовий барабанщик і вокаліст Мартінес, поєднує у своїй творчості запальні афро-карибські ритми й вишукану гармонію нью-йоркського джазу. La Familia Sextet виконує авторську музику учасників гурту й оригінальні аранжування латиноамериканської класики. Унікальне поєднання сольних інструментів баритон-саксофона і тромбона, гаряча ритм-секція змушують публіку підводитися зі своїх місць уже з першого акорду й танцювати до самого виходу на біс. Ансамбль існує з 2004 р., за сім років своєї творчої діяльності La Familia Sextet випустили два альбоми. Лідер проекту, композитор, аранжувальник і музикант Віллі Мартінес уже понад 20 років з успіхом виступає в музичних клубах Нью-Йорка. Він називає себе послідовником таких зірок латин-джазу та сальси, як Тіто Пуенте, Монго Сантамарія, Віллі Бобо, Джеррі Гонсалес та Хілтон Руїс. Для Віллі Мартінеса назва La Familia Sextet — це не просто вдале ім’я цього гурту, а й відбиток його концепції: учасники колективу завжди відчувають особливий зв’язок один з одним, будучи великою музичною «сім’єю». У складі La Familia Sextet нашу країну відвідає також добре відомий українським любителям джазу піаніст Міша Циганов, який багато разів успішно виступав у Києві з різними проектами. Решта учасників ансамблю: Джей Волтер Хоукс — тромбон, Макс Швайгер — баритон-саксофон, Дженніфер Вінсент — контрабас, Ренато Томс — перкусія, повідомляє Юрій РУДНЄВ.

Львівський маршрут польської співачки Анни Герман

Після Криму кінематографісти багатосерійного фільму «Анна Герман. Таємниця білого ангела» переїхали до Львова. Днями тут почалися зйомки серіалу про зірку естради 1960—1980 років. Епізоди фільму про відому польську естрадну співачку й композитора Анну-Вікторію Герман (1936—1982 рр.) у місті Лева зніматимуть протягом вересня, повідомляє прес-служба Львівської міської ради. Стрічку знімає компанія «Стар Медіа». Автор сценарію — Аліна Семерякова, режисер-постановник — Вальдемар Кшистек. Роль легендарної співачки грають кілька актрис. Дорослу Герман грає полька Моро Йоанна, маленьку — Ганна Кіріна та Катя Семенко.

«Як я провів літо»

Так називається електронна книжка, яка об’єднала українських письменників. Збірка складається з 24 творів 24 українських письменників та поетів. Серед авторів — Андрій Кокотюха, Ірена Карпа, Лариса Денисенко та інші. Всі вони писали на одну тему: «Як я провів літо». Єдина умова, яку перед творцями ставили ініціатори проекту, — книжку треба зробити за 24 години. Ініціатива створення електронної книжки за добу належить самим письменникам. Так вони долучилися до світової акції, повідомляє «5 канал». Ірина Словінська — упорядник електронної книжки — підкреслила: «Ця книжка буде публікуватися всюди, де тільки можна, від соціальних мереж, де її можна буде безкоштовно завантажити. У форматі pdf, який відкривається на будь-якому комп’ютері у форматі для електронних книжок».

Полювання на людиноподібних роботів триватиме

Англійський режисер Рідлі Скотт, який зняв культовий науково-фантастичний трилер «Той, що біжить по лезу бритви» 1982 року, погодився стати режисером продовження знаменитої стрічки. Як повідомляє Agence France-Presse, з пропозицією воскресити історію про полювання на людиноподібних роботів виступили продюсери компанії Alcon Entertainment. Варто відзначити, що Рідлі Скотт ще не вирішив, чи стане новий фільм приквелом чи сиквелом до оригінальної картини. Але точно відомо, що новий «Той, що біжить по лезу бритви» не буде римейком. В оригінальній картині за оповіданням американського фантаста Філіпа Діка «Чи сняться андроїдам електричні вівці» роль поліцейського Ріка Декарда, мисливця на андроїдів-реплікантів, які втекли, зіграв Харрісон Форд. Репліканта-антагоніста — Рутгер Хауер. Чи будуть імениті актори брати участь у новій постановці — поки невідомо. Проте той факт, що продюсери нової картини звернулися саме до Рідлі Скотта і не стали довіряти перезапуск стрічки «Той, що біжить по лезу бритви» молодим режисерам, говорить про те, що фільм, принаймні, не втратить своєї самобутності. Як повідомляє Los Angeles Times із посиланням на слова продюсера фільму Ендрю Косова, завдяки технічній досконалості сучасної кіноіндустрії в Рідлі Скотта буде можливість у всій красі відтворити атмосферу світу недалекого майбутнього, яка стала класичною. Зйомки нового фільму повинні початися до 2013 р., а в прокат продовження «Того, що біжить по лезу бритви» вийде 2014-го. Варто відзначити, що в оригінальній стрічці події відбуваються 2019 року. «Той, що біжить по лезу бритви» стане не першою переробкою власних класичних картин Рідлі Скотта. Так, 2012 року на екрани повинна вийти картина «Прометей» із Шарліз Терон у головній ролі, яка стане своєрідним сюжетним відгалуженням фантастичного фільму «Чужий», знятого Скоттом 1979 року. Blade Runner, або «Той, що біжить по лезу бритви», коштував 28 мільйонів доларів, — величезні гроші за мірками 1982 року. В прокаті фільм зібрав лише 32 мільйони. Більше того, спочатку фільм досить сухо сприйняли критики, проте згодом картина Скотта була визнана світовою класикою кінематографа. У рейтингу 250 кращих фільмів усіх часів, за версією IMDB, «Той, що біжить по лезу бритви» стоїть на 117 рядку.

Простір... настрою

У київській галереї «Мистець» триває персональна виставка Інни Биченкової, відомої художниці театру та кіно (котра працювала, зокрема, над фільмом «Капітан Фракасс»). Її нинішня експозиція — живописні пейзажі та натюрморти. Утім, картини Інни Биченкової, особливо пейзажі, нагадують «декорації», щоправда, не стільки такі, що створюють простір, скільки такі, що передають настрій («Вечірнє місто»). І попадання завжди виявляється точним, а виникаюче відчуття — сильним, яскравим і таким, що переливається численними «нюансами». При цьому величава романтичність замків («Білий замок», «Висока фортеця») сусідить з нехитрою простотою, майже святістю «Сільської церкви», а сумний затишок старих будиночків («Кам’яне місто», «Самотня зірка») — з музичною ліричністю парків («Шпаки відлетіли», «Дерево похилилося») або незрозумілим, але болісним занепокоєнням самотнього вікна в довгій осінній ночі («Нічний хрест», «Місяць над Лаврою», «Місяць над містом»). Певна театральність присутня й у натюрмортах художниці. Усі вони зібрані з предметів химерних і здатних багато розповісти про свого власника або про свій час. Тому кожний натюрморт Інни Биченкової — історія, сповідь або есе («Дощ у Білій церкві», «Нічний птах», «Театральний натюрморт»). Інколи художниця говорить, що просто заворожена красою («Стекло»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.

«Хмарний атлас» — кіноверсія

Популярний британський кіноактор Х’ю Грант зніметься в екранізації роману Девіда Мітчелла «Хмарний атлас», повідомляє lenta.ru, посилаючись на Total Film. Останньою кінороботою Гранта є роль у комедії 2009 р. «Подружжя Морган у бігах». Наразі Х’ю озвучує мультфільм «Пірати: банда невдах». Режисерами фільму «Хмарний атлас» є Том Тиквер, а також Енді й Лана Вачовскі (спочатку Вачовскі мали намір взяти участь у роботі над проектом як продюсери). У стрічці задіяні Том Хенкс, Холлі Беррі, Сьюзен Сарандон, Х’юго Вівінг, Джим Броудбент, Бен Вішоу й інші актори. Фільмують у Німеччині, Шотландії та Іспанії. До речі, старт амбітного проекту неодноразово відкладався, оскільки продюсерська компанія з Берліна X Filme заморозила фінансування з метою зменшити бюджет. Спочатку він сягав 120 мільйонів доларів, що зробило б «Атлас» найдорожчим німецьким фільмом в історії. Оригінальна книжка складається з шести історій. Географія фільму — від Австралії XIX століття до постапокаліптичних Гаваїв. З американського боку у виробництві бере участь продюсер Грант Хілл, прокатом «Хмарного атласу» в США й інших країнах світу займеться Focus Features. Права на прокат фільму, що виходить у жовтні 2012 року, в Східній Європі придбала компанія Олександра Роднянського — AR Films. Девід Мітчелл 2007 р. був включений до списку ста найвпливовіших людей світу за версією журналу Time. 2004 року «Хмарний атлас» увійшов до шортлиста Букерівської премії.

Графські скарби «Дрогобиччини»

У Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка «Скарби графа Лянцкоронського зі збірки музею «Дрогобиччина». Наукова реставрація» до 70-річчя створення музею. З експозицією можна ознайомитись до 30 жовтня. На ній — твори живопису, графіки, кераміки, іконопису, поліхромної скульптури, стародруки, вироби з тканини, металу та зразки меблів, які відреставрували фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Як розказали організатори виставки, кияни й гості нашої столиці можуть також ознайомитися з реставраційними процесами «наживо» (один із залів присвячений музейній реставрації).

Нагадаємо, Кароль-Антоній Лянцкоронський (1848—1933 рр.) — польський аристократ. За освітою він був правником, а за покликанням — археологом, істориком мистецтва, знавцем італійського Ренесансу. Граф Лянцкоронський зібрав колекцію творів мистецтва, що вражала своїм багатством та вважалася третьою за величиною в Австро-Угорській імперії! Колекціонер зберігав свої скарби у спеціально збудованому палаці у Відні та у літній резиденції в Роздолі (нині Львівська обл.). Перед Першою світовою війною вивіз найцінніші експонати до свого віденського палацу. 1939 року гестапо реквізувало колекцію Лянцкоронських. Найкращі полотна планувалося передати до зібрань Гітлера та Геринга. 1945 року Борман наказав знищити скарби, які перевезли в покинуті штольні біля Зальцбурга, та унтер-офіцер (австрієць за національністю) не виконав наказу і не підірвав штольню. Після війни син графа Антон Лянцкоронський разом із своїм шкільним товаришем князем Ліхтенштейном перевезли врятоване зібрання до Швейцарії. 1994 року остання з Лянцкоронських — графиня Кароліна — подарувала родинні збірки до польських музеїв — Королівського замку у Варшаві та Вавелю в Кракові... А твори, що залишилися в Роздолі, зберігаються в музеї «Дрогобиччина». Кращі експонати з цього зібрання милують око на виставці у Києві, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.