Сьогодні – останній день найбільшої літературної події столиці – «Книжкового Арсеналу», і остання можливість взяти участь у безпрограшній лотереї на стенді газети «День». Нагадаємо, що кожен передплатник або покупець наших видань гарантовано отримує один з призів: набір глянців «Маршрут №1», листівки-карикатури від Анатолія Казанського, набір листівок «Малюнок «Дня» або книжки з серій «Підривна література» та «Бронебійна публіцистика». Якщо ви хочете цікаво і з користю провести своє дозвілля – перед травневими святами вам просто необхідний книжковий «інтелектуальний допінг».

Довгоочікуване сонце розворушило книголюбів, тож на вихідних черги на найбільшу літературну подію столиці сягали подекуди від приміщення Арсеналу аж до пам’ятнику жертвам Голодомору. Це – безпрецедентна кількість відвідувачів за всю історію «Книжкового Арсеналу». За словами генерального директора «Мистецького Арсеналу» Наталії Заболотної, щороку на фестиваль приходило в середньому 40 тисяч людей. Цього ж року організатори очікують значно більшої кількості відвідувачів. Отже, попит на українську книгу порівняно навіть з минулим роком суттєво збільшився. Та чи завжди є пропозиція, яка може задовольнити вибагливого читача? 

Цьогорічний «Книжковий Арсенал» показав – читачі повертаються до розумних книг. Ті, хто «запізнилися читати» на стенді «Дня» з захопленням гортають «Силу м’якого знаку», дивуючись і обсягу, і змісту книги. А уже постійні шанувальники «Бібліотеки «Дня» приходять за новинками. Якщо ж до стенду підходять родини з дітками, малеча одразу ж тягнеться до яскравих «Маршрутів №1» і з зачудуванням розглядає велосипед із книжками для бійців, що залишають тут покупці, які хочуть долучитися до книжкового волонтерства, і які «День» відправить на фронт після закінчення фестивалю. Тож беріть свою родину і друзів і вирушайте на сонячний «Книжковий Арсенал» – цікава розмова, весняне натхнення та повна торбинка книжок, що цікавитимуть ще не одне наступне покоління, вам гарантовані.

КОМЕНТАРІ:

«ДЕНЬ» ЧИТАЄ ВСЕ БЕРЕГОВЕ»

Віктор Омел’яненко, пенсіонер:

-          Прийшов на «Книжковий Арсенал», щоб купити новинки з Бібліотеки «Дня» - попередня «Україна Incognita» і «Сила м’якого знаку» у мене вже є. Коли купую і перечитую книги «Дня», відправляю їх сестрі у Закарпаття, а там уже все Берегове їх читає. А раніше вона на Донбасі жила, то там теж ситуація з українською пресою була скрутна. Я їй передплатив  газету на рік, ще в той, мирний час, і так вона могла читати «День». А я сам газету «День» став передплачувати з того номера, де був опублікований портрет Ліни Костенко – дуже шаную її творчість. А зараз – це єдине видання, яке ми передплачуємо з дружиною. Постійно читаю п’ятничні номери – там багато історичних матеріалів, якими я цікавлюся.

«НІХТО ТАК НЕ ЗМІНИВ ІСТОРІЮ, ЯК ІСТОРИКИ»

Валентина Адамівна, доцент історичних наук:

-          Мені страшенно подобаються статті Євгена Маланюка, особливо про Гоголя і Шевченка, - говорить пані Валентина, тримаючи у руках «Малоросійство. Нариси з історії нашої культури» Євгена Маланюка із серії «Дня» «Бронебійна публіцистика». – Якось у «Дні» надрукували уривки з його праць. І там були не зовсім приємні речі, як для нас українців. Маланюк писав, що для нас властиві три негативні риси: заздрість, зрадництво і меншовартість. Так воно почасти і є, і я була здивована, що газета це надрукувала. Але й Шевченко колись писав про це, особливо у «І мертвим, і живим, і ненародженим…»: «І на Січі мудрий німець/ Картопельку садить,/ А ви її купуєте,/ Їсте на здоров’я / Та славите Запорожжя. / А чиєю кров’ю / Ота земля напоєна, / Що картопля родить, — / Вам байдуже. Аби добра / Була для городу!». Але, як сказав Наполеон, «ніхто так не змінив історію, як історики». Читаю уважно у «Дні» статті Ігоря Сюндюкова, Сергія Грабовського, з Ігорем Лосєвим не завжди погоджуюся. Цікаві у газети російські автори. У Дмитра Шушаріна можна сказати пророчі публікації… А прийшла я сьогодні за другим перевиданням «Апокрифів Клари Гудзик». Дуже любила статті пані Клари у газеті «День», тож із приємністю перечитаю її у книзі.