Ніщо на світі не варто дитячих сліз. Але війна, яку принесли рашисти на нашу рідну землю, не тільки нівелює цей вислів, але й на жаль, забрала життя вже сотні діток. Щоб вберегти найцінніше, наше наступне покоління, матері з дітьми терплять важкі випробування, аби дістатися до безпечних місць. Години в переповнених поїздах, життя на вокзалах, черги до евакуаційних поїздів… Благо, що волонтери і Укрзалізниця намагаються полегшити цю ношу для них. Зокрема на Львівській залізниці усі ВІП-зали віддали в користування жінок з дітьми, а волонтери граються із ними, намагаючись полегшити їх спогади через ті жахіття війни, які бачили ці діти. Крім того, люди приносять іграшки, одяг, їжу та засоби гігієни. Гуманітарну допомогу для дітей доставляють і за кордону. Можливо, цим дітям і вдасться колись забути ті жахи війни, які вони бачили, але наша колективна пам’ять не повинна ніколи простити рашистам дитячого болю та страждань, а, особливо, смертей наших маленьких українців.