Тривала історія протистояння між Генпрокуратурою і Національним антикорупційним бюро протягом останніх кількох місяців, завершилася спільною прес-конференцією голів відомств Юрія Луценка та Артема Ситника. Нагадаємо, останнє загострення цього міжвідомчого конфлікту відбулося 12 серпня, коли під час спостереження НАБУ за співробітниками ГПУ, останні намагалися потрапити до приміщення, де проводилася оперативна робота за рішенням суду. Тоді ж представник Генпрокуратури звинуватив спецназ Антикорупційного бюро у побитті її співробітників. Але в НАБУ зауважили, що працівники прокуратури незаконно утримували та катували їх співробітників.

«Я, як генпрокурор, вважаю, що є ознаки правопорушень з боку усіх сторін конфлікту, — цитує слова Луценка «Інтерфакс-Україна». — Щоб слідство по цьому інциденту було об’єктивним, за пропозицією директора НАБУ Ситника, я, як генеральний прокурор, використовуючи надані мені повноваження, передаю всі порушені щодо цього інциденту справи до СБУ». Генпрокурор зазначив, що до слідчої групи будуть залучені представники Антикорупційної прокуратури, а також помічники екс-федерального прокурора США Богдана Вітвицького. Він також додав, що «не буде покривати порушників закону», де б вони не працювали.

«На прикладі подій 12 серпня між НАБУ та ГПУ... ми домовилися про те, що в разі необхідності використання спецназу, при наявності відповідного рішення суду, керівник, який застосовує спецназ, інформує керівника іншого правоохоронного органу, куди цей спецназ може зайти, щонайменше, за п’ять хвилин до початку дій спецназу», — додав генпрокурор. — Таким чином, «маски-шоу» між силовиками повинні бути припинені.

Проте очільник НАБУ Артем Ситник зайняв менш компромісну позицію, наполягаючи на законності всіх дій співробітників його відомства: «Негласні слідчі дії, які проводилися, провадження, які перебувають в НАБУ, проводилися згідно з законодавством, під прикриттям силового підрозділу Бюро».

На сьогодні важко сказати, чи вичерпано конфлікт між ГПУ та НАБУ, проте незмінними так і лишилися кілька фактів. По-перше, нові антикорупційні структури продовжують боротьбу за повноваження. По-друге, як засвідчують експерти, Генпрокуратура досі лишається нереформованою структурою і інструментом політико-економічного впливу. По-третє, між відомствами лишається проблема підвідомчості та дублювання повноважень. Тож не виключно, що подібні конфлікти між НАБУ та ГПУ (чи іншими правоохоронними установами) можуть виникати й надалі.