Проєкт «Художньо-урбаністичний форум «Херсонський модернізм: назад у майбутнє» покликаний привернути увагу громадськості та влади до архітектурної спадщини періоду 20—90-х років ХХ століття.

У місті й околицях у різному стані збереглися цікаві зразки різних течій модернізму. Вони не внесені до реєстру пам’яток архітектури, однак є яскравими представниками своєї епохи, потребують збереження і вивчення, переконані херсонські експерти, які займаються проєктом.

Протягом попередніх місяців команда проєкту об’єднала молоду дослідницьку команду з майбутніх архітекторів, дизайнерів і художників (16—25 років), які досліджували і переосмислювали невідомі сторінки «херсонського модернізму», пропонуючи цікаві ідеї щодо його популяризації і надання нових сенсів. Мова йде передусім про такі будівлі як ККЗ «Ювілейний», готелі «Фрегат», «Бригантина», «Меридіан», порт-елеватор, будівлі річморвокзалу, автовокзалу, аеропорту, бібліотека ім. Олеся Гончара, дім профспілок та інші.  

ЧОМУ МОДЕРНІЗМ

Керівник проєкту, архітектор Андрій ЛУЦИК розповідає, що цією темою він займається вже кілька років. А сам проєкт «Херсонський модернізм» народився через містобудівну проблему.

«У нас є яскравий представник цього напряму, одна з візитівок Херсона — готель «Фрегат». Власник хоче його реконструювати і розробляє різні фінансові моделі, щоб отримати найбільший прибуток, — каже Андрій. — Почалися закриті архітектурно-будівельні конкурси з реконструкції готелю під житловий будинок і зведення додаткових будинків поряд. Тобто замість рекреаційної зони на набережній — чергове житло елітного класу. Це була і є проблема, яка підштовхнула до народження проєкту». 

МОЗАЇКА НА «ЮВІЛЕЙНОМУ»

На думку Луцика, об’єкти культурної спадщини часто є проблемними, адже будувалися за іншої епохи, інших технологій і зі своїми функціями. Сьогодні ці будівлі складно експлуатувати. Об’єкти, які залишаються у комунальній власності, — якось зберігаються. Всі ремонти і переобладнання йдуть офіційно. Приватні ж будівлі — часто руйнуються, хоча й мають охоронний статус.

«Ситуація зі зразками модернізму виглядає взагалі складною. Вони мають художню і культурну цінність, ми це розуміємо. Але вони не є пам’ятками офіційно, отже — не захищені. Тому ідея нашого проєкту — популяризувати, дослідити, показати результати цих досліджень, залучити молодь, порушити дискусію довкола цієї теми», — зазначає Андрій.

СТАВЛЕННЯ ДО РАДЯНСЬКОЇ СПАДЩИНИ

Кураторка проєкту, арткритикиня Юлія МАНУКЯН говорить, що про архітектуру модернізму заведено було не говорити і не досліджувати через близькість епохи, хибне уявлення про те, що всі ці об’єкти не мають художньої цінності, є невиразними та ідеологічно «неправильними».

«Забуті пам’ятки модернізму та конструктивізму в Херсоні мають довести, що навіть наше периферійне місто не було відсторонене від загальноєвропейського культурного розвитку, й має свої маленькі «шедеври» — кроки цього культурного поступу в майбутнє, які ми маємо знати й розуміти», — зазначає Манукян.

На думку команди проєкту, об’єкти мистецтва того часу подекуди зберігають автентичність, їхні художні та об’ємно-просторові рішення й сьогодні викликають подив та захоплення, деякі з них є унікальним явищем, такі собі архітектурні експерименти епохи СРСР, досить складні за технологією. Але вони настільки непомітні та буденні для мешканців міста, що їх унікальність не сприймається серйозно. Попри те, що в ті часи було дуже багато типових проєктів, траплялися часті випадки трансформації через геологічні, кліматичні та інші особливості місцевості. І в таких випадках місцеві архітектори намагалися проявляти творчість, вирізнятися.

ГОТЕЛЬ «ФРЕГАТ» 1989 РОКУ. РОЗТАШОВАНИЙ ПОБЛИЗУ НАБЕРЕЖНОЇ. З ВЕРХНІХ ПОВЕРХІВ І РЕСТОРАНУ ВІДКРИВАЄТЬСЯ ЧУДОВИЙ КРАЄВИД НА ДНІПРО. НАРАЗІ ГОТЕЛЬ ПЕРЕЖИВАЄ СКЛАДНІ ЧАСИ. ВЛАСНИК НЕ ВКЛАДАЄТЬСЯ В МОДЕРНІЗАЦІЮ, ЙДЕ МОВА ПРО РЕКОНСТРУКЦІЮ ПІД ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК

«Архітектурний анархізм, низький фаховий рівень сучасних забудовників нівелюють значимість тих небагатьох яскравих об’єктів, які мають бути виокремлені. Але тільки просвітницьких заходів недостатньо. Команда проєкту разом із учасниками робить це методами сучасного мистецтва, різних видів та жанрів, маючи наукове обґрунтування», — коментує Юлія Манукян.

З її слів, ініціативою команди зацікавилися багато херсонців, група проєкту у Facebook зібрала багато учасників. Люди почали фотографувати різні будівлі, цікавитись: це модернізм чи ні, чому вони в занедбаному стані, що можна зробити. Публікації експертів збирають багато коментарів і відгуків, люди надсилають архівні фото.

«Для одних — це ностальгія за молодістю. Вони бачили, як будувалися ці об’єкти, які вони були новими. Хтось сам був задіяний у цих проєктах. Інші критикували, мовляв, розводимо тут пропаганду «совка». Були дискусії в групі. Це доводиться модерувати, пояснювати, що ми не про ідеологію. Сьогодні це все відбувається в Україні, а раніше — будувалося українцями. І ми маємо навчитися поводитися з об’єктами тієї епохи, як це роблять у всій Європі: у Німеччині, Литві, Естонії. Модернізм — це світова спадщина. Це явище змінило світ. І ми маємо в себе частинку цього світу», — каже Юлія Манукян.

Експерт проєкту, історик архітектури, дійсний член ІКОМОС Сергій ДЯЧЕНКО під час однієї з онлайн-лекцій для учасників говорить, що розвиток модернізму в СРСР був грубо перерваний тоталітарним режимом Сталіна, який «відродив з мертвих» неокласицизм.

«Два десятиліття перерви розвитку сучасної архітектури (30—50 рр.) даються взнаки досі. Відродження європейської моди і стилю відбувається лише за часів хрущовської відлиги. 1955 року Академія (класичної) архітектури була закрита, почалася «боротьба з надмірностями в архітектурі». Ми повернулися до функціоналізму. Якщо з житловими типовими будівлями все було сумно, то з громадськими та адміністративними архітектор міг експериментувати, граючи обсягами і ритмами, різною фактурою у неприхованому бетоні», — каже Дяченко.

КОНТЕНТ ПРОЄКТУ

У результаті кількамісячної роботи у різних форматах: лекції з експертами, дослідження об’єктів, мистецькі акції та інше — команда проєкту представить оригінальний контент.

Це екскурсія «Невідомий модернізм», яку готує Наталя ШАЛЬНОВА, керівниця ХМГО «Інформаційний центр малого та середнього бізнесу та інновацій». Також розробляється екскурсійний буклет і календар із дванадцятьма яскравими об’єктами модернізму, що буде створений на основі арт-проєктів учасників форуму. Зокрема, молодь працює з фото, відео, муралом на набережній, розробляються проєкти одягу з зображення модерністських об’єктів. Усе це представлять широкому загалу у вересні цього року.

Окремо експерти працюють над комплексною програмою збереження пам’яток модернізму в Херсоні, яку передадуть міській владі і лобіюватимуть її ухвалення міськрадою.

МІНІСТР ЗАЦІКАВЛЕНИЙ

Ініціатива херсонців збіглася в часі з активізацією теми збереження спадщини минулого століття і в міністерстві культури. Наприкінці червня міністр Олександр Ткаченко зустрівся з громадськими діячами, які досліджують цю тему.

ККЗ «ЮВІЛЕЙНИЙ», 1970 РІК. У ХЕРСОНІ ЙОГО ЧАСТО НАЗИВАЮТЬ «ФУРАЖКА» АБО «ФУРАЖКА ФЮРЕРА» ЧЕРЕЗ ЦІКАВУ СІДЛОПОДІБНУ КОНСТРУКЦІЮ. СХОЖИЙ ЗАЛ — ККЗ «УКРАЇНА» — Є В ХАРКОВІ. А ВЗАГАЛІ, ІДЕЯ ЦІЄЇ КОНСТРУКЦІЇ НАЛЕЖИТЬ АМЕРИКАНСЬКОМУ АРХІТЕКТОРУ ПОЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ МЕТЬЮ НОВІЦЬКОМУ. ЗА НЕЮ СПОРУДЖЕНО ДОРТОН-АРЕНУ В М. РОЛІ (ПІВНІЧНА КАРОЛІНА). «ЮВІЛЕЙНИЙ» ПЕРЕБУВАЄ В КОМУНАЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ ОБЛРАДИ. ТУТ ЧАСТО ПРОХОДЯТЬ КОНЦЕРТИ ТА ІНШІ МАСОВІ ЗАХОДИ
 

«Цей пласт нашої культури досі не отримував належної уваги на державному рівні. А мова про унікальні твори українських архітекторів радянської епохи: зокрема будівлі, мозаїки — які руйнують і зносять», — пише Ткаченко на своїй сторінці у Facebook.

За словами Ткаченка, міністерство розпочне кампанію з комплексного дослідження та збереження культурної спадщини ХХ ст., планує оновити реєстр пам’яток і додати до нього кращі зразки новітньої архітектури і монументального мистецтва, а також захищати ці пам’ятки на державному рівні.