Киргизькі мотиви у… Києві
Нагадаємо, видатний киргизький письменник, громадський і політичний діяч Айтматов організував 1986 року Іссик-Кульський форум, на який зібралися представники ЮНЕСКО, футурологи, письменники і художники. Обговорювалась проблема необхідності виховання нового «планетарного» мислення, завдяки якому людство змогло б уникнути тотального катаклізму — військового, екологічного, економічного тощо.
У творчості Чингіза Айтматова можна виділити три головних періоди.
Перший:«Повісті гір і степів» — така емблема того нового слова, з яким він ввійшов у літературу своїми ранніми, «молодіжними» здобутками: «Віч-на-віч», «Джаміля», «Верблюже око», «Топольок мій у червоній косинці» і «Перший учитель», за який одержав у 1963 році державну премію. Його герой — молода пристрасна людина, що протиставляє себе патріархально-родовому суспільству.
Другий період — повісті «Материнське поле» і «Прощавай, Гульсарі!». Письменник переймається історією свого народу, подіями революції, колгоспів, війни. Герой — старець, мати.
Третій період почався з «Після казки (Білий пароплав)» і творів «Ранні журавлі», «Рудий пес, що біжить краєм моря», п'єси «Сходження на Фудзіяму», написаної разом з Калтаєм Мухамеджановим, роман «Буранний полустанок. (І довше століття триває день)». Письменник роздумує над первоосновами…
Чингіз Тореку́лович зізнавався, що черпав натхнення в національних легендах, завдяки яким твори виходили більш реалістичними. «Моє напрямок - реалістична проза епічного оповідання. Я не бачу себе автором фантастичних творів, бестселерів, детективів. У мене свій шлях », - так характеризував Ч.Айтматов свою творчість. За спогадами сина, Санджара, Чингіз Айтматов писав всі свої твори від руки, практично без чернеток…
Письменник хворів на діабет. Помер 10 червня 2008 року в лікарні німецького міста Нюрнберга, де знаходився на лікуванні. Похований 14 червня в історико-меморіальному комплексі «Ата-Бейит» у передмісті Бішкека…
Київську експозицію відкрив Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Жусупбек Шарипов. За словами організаторів акції, виставка покликана сприяти популяризації творчого спадку видатного киргизького письменника-гуманіста та збагаченню українського образотворчого мистецтва новими темами, зміцненню дружби і культурних зв’язків між народами Киргизстану та України.
Підготовча робота велася протягом місяця з часу підписання договору про виставку між Посольством Киргизької Республіки, Національною Спілкою художників України та Національною Академією образотворчого мистецтва і архітектури. Посол Киргизстану Жусупбек Шарипов, ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Андрій Чебикін та голова Національної спілки художників України Володимир Чепелик активно сприяли створенню цього Всеукраїнського проекту.
- Так, Андрій Чебикін представив на вернісажі свою графічну роботу, у якій відображено його враження від прочитаного відомого твору Айтматова «И дольше века длится день». Академік, народний художник України Василь Перевальський — портрет Чингіза Айтматова, створений в техніці гравюри. Професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Микола Тітов намалював свої живописні полотна під враженням мандрівки в горах Киргизстану. На його картинах — вкриті снігом вершини та льодовики, - підкреслив Святослав БЕРДИНСЬКИХ. - Так проректор Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури Остап Ковальчук створив художні твори за мотивами творів Чингіза Айтматова. До речі, у 2013 році він працював над проектами монументів, встановлених у Херсонській області Посольством Киргизстану в пам’ять про репресованих співвітчизників. Представили свої роботи і доцент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, заслужений художник України Микола Кочубей та відповідальний секретар Національної спілки художників України Костянтин Чернявський. На виставці також є картини художників зі Львова і Харкова, зокрема студентів Української академії книгодрукування, виконані під керівництвом завідувача кафедри дизайну і друкованої продукції Володимира Стасенка.
Окремим блоком на вернісажі представлені твори декоративно-прикладного мистецтва Киргизстану, що надає неповторного колориту експозиції.
