Якщо дорослі не вміють чи не хочуть захищати довкілля, за це беруться діти. Днями у Києві запрацював шкільний екологічний патруль «Лісові рейнджери». «День» побував на урочистій посвяті школярів.

Київська загальноосвітня школа №103 радо долучилася до проекту. Перший робочий день юних рейнджерів вийшов неабияк насичений: після присяги разом із представниками Дарницького лісопаркового господарства вони відновили пошкоджений місцевими жителями протипожежний стенд, розвісили будиночки для кажанів, а також перевірили, як дотримуються природоохоронного законодавства в лісопарковій зоні Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ).

«ЛІСНИКІВ ВРАЖАЄ НАШ КРЕАТИВ»

Наразі це експериментальний проект. Надалі його поширюватимуть на навчальні заклади поруч із лісовими масивами Пущі-Водиці та Кончі-Заспи. Ініціатива належить громадській організації «Друге життя». Мета проста — долучати учнів до охорони природи, зокрема до збереження лісів. Здійснюється проект у взаємодії зі школами та лісопарковими господарствами. Про перші враження «День» розпитав ініціатора проекту, еколога Андрія ХРУТЬБУ.

«Усе минулося прекрасно, до першого екопатруля долучилося 20 охочих, — розпочав він. — Вийшли чотири загони по п’ять учнів. Одні скопували надовбні, щоб машини не заїжджали в ліс незаконно, другі ставили кажанятник, треті саджали ліс, а четверті безпосередньо патрулювали. Діти підійшли до двох машин, які стояли в лісі, нагадали їхнім власникам, що цього в лісі робити не можна. Дехто відреагував позитивно, інший чоловік після зауваження простояв годину».

Перш ніж розпочати патрулювання, екологи навідувалися до школи, розповідали дітям про завдання проекту. Вчителі сприйняли ідею на ура. Та й діти теж. «Найбільше це цікавить учнів сьомого класу, ще з восьмого й дев’ятого долучаються. Бо це такий вік, коли діти хочуть побачити щось цікаве, а вдома нема чим зайнятися. Ходити лісом набагато цікавіше, ніж сидіти у приміщенні, — продовжує Андрій Хрутьба. — Щосереди та щосуботи будемо працювати з цими учнями, заплановано місце, де висадимо з ними шкільний розсадник, збираємось влаштувати квест, кілька виходів до кажанятника увечері, послухаємо, де тварини знаходяться. Лісові господарства трохи в шоці від наших підходів, але теж ідуть на контакт, бо у них нема вибору, розуміють, що все одно будемо це робити. Уже дзвонять із Кончі-Заспи, коли я до них доїду. Їх вражає наш креатив: лісники звикли, що все відбувається канонічно, коли діти сидять і слухають, а в нас і сертифікати видали, і медалі, стенд намалювали, патрулювати повели. Лісова галузь не завжди готова до креативу. Але ми комунікуємо, знаходимо точки дотику».

РЕГІОНИ ТЕЖ НЕ БАЙДУЖІ

Пік школярського патрулювання припадатиме на квітень — червень і вересень — жовтень, коли для цього найкраща погода. До речі, ідея з лісовими рейнджерами поширена в різних куточках України. Це тішить, адже дітям небайдужа охорона довкілля. Про результати їхньої роботи легко дізнатися зі спеціальних сторінок у соцмережах.

Доволі активно, на нашу думку, працює клуб лісових патрульних у селищі Ратне на Волині. Остання їхня акція присвячена Дню довкілля. На своїй сторінці у «Фейсбуці» юні патрульні розповіли про неї так: «Садити дерева — завжди приємно та корисно, але вдвічі приємніше їх садити на території рідної школи, що і зробили сьогодні, доповнивши свій дендропарк кущами самшиту і ялівцю. Працювали всі разом: на чолі з директором школи та лісівниками. Адже проста фізична праця повертає людині її природне призначення: творити добро й жити в гармонії з природою».

Школярі з Ратного вже встигли висадити ліс на території Гірницького лісництва, відвідати розсадник Ратнівського лісомисливського господарства, де вчилися вирощувати хвойні дерева, побували у вольєрі з дикими кабанами, познайомили зі своєю роботою інші школи області, а також влаштували у себе зліт лісових рейнджерів із різних куточків країни.

«НАВЧИМО ДІТЕЙ ЗАКОНІВ ТА ЛІДЕРСТВА»

Не відстають від ратнівських школярі з міста Рахів на Закарпатті. Тут діє клуб «Юні лісові рейнджери», де також відзначають День Землі, вчаться сортувати сміття, закладають сади. «Іноді ми думаємо, що не можемо розв’язувати якісь глобальні екологічні проблеми, бо не маємо на це відповідної влади чи коштів, — ідеться на «фейсбук»-сторінці клубу. — Однак це не зовсім так. Кожен із нас може зробити щось маленьке, але дуже важливе для того, щоб зберегти нашу унікальну планету для майбутніх поколінь. Просто любіть Землю, як любите свій рідний дім. І бережіть її».

Така копітка й цікава робота чекає на київських школярів, котрі тільки стали на стежку захисту довкілля. «Ми хочемо охопити різні мікрорайони, які розташовані біля лісу. Принаймні три школи плануємо залучити до кінця року, щоб учні брали участь у збереженні лісу, біля якого живуть, — ділиться Андрій Хрутьба. — Вони долучатимуться до нескладних робіт і проходитимуть раз на тиждень за певними маршрутами патрулювання, нагадуватимуть відпочивальникам, що можна чи не можна робити в лісі. Також наші екопатрульні прослухають курс навчання, складуть іспити. На курсах будемо розповідати про природоохоронне законодавство, елементи лісової справи та екології. До того ж, будемо говорити про лідерство, уміння спілкуватися з людьми, проведемо невелику підготовку із самозахисту».

«НАШІ ПАТРУЛІ СТАНУТЬ ПЕРЕДВІСНИКАМИ ЕКОПОЛІЦІЇ»

Те, чим займаються школярі, цілком могла б робити екологічна поліція. У Міністерстві екології та природних ресурсів близько трьох років обіцяють створити такий підрозділ. Головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА багато разів озвучувала необхідність появи такої структури. Україні потрібна така ж екологічна служба, як у США, Польщі та інших країнах. Саме цей орган триматиме під контролем дотримання природоохоронного законодавства. Наразі цю функцію мала б виконувати Державна екологічна інспекція. Та як неодноразово писав «День», ця служба доволі пасивна, недієва та малоефективна. Це визнає й міністр екології Остап СЕМЕРАК, який обіцяв ще до кінця минулого року завершити реформу Державної екоінспекції.

Перший етап реформи — ліквідація ДЕІ та створення нового органу, Державної природоохоронної служби. Однак ані заміни назв, ані обіцяної переатестації працівників ДЕІ не відбулося. Другий етап — оновлення законодавчої бази, а потім — впровадження нової системи моніторингу стану навколишнього середовища та екологічних стандартів і норм. Результатів поки небагато.

«Я теж стежу за цією реформою, і проводиться вона дуже повільно, — констатує Андрій Хрутьба. — Щодо екополіції, то наші лісові патрулі стануть її передвісниками. Нашим проектом ми хочемо розв’язати проблему з кадрами в цій галузі, тому що хороші кадри — це запорука успіху. А вмотивовані природоохоронці дуже потрібні. Ці діти через п’ять років обиратимуть професію. Не так важливо, скільки вони спіймають порушників, як те, що це будуть люди, небайдужі до природи».