З квітня 2017 року на території зони відчуження Чорнобильської АЕС діє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник (ЧРЕБЗ). Він створений відповідно до указу президента з метою збереження флори та фауни Полісся, реабілітації забруднених радіонуклідами територій, стабілізації гідрологічного режиму, проведення наукових досліджень у галузі природи та екології.

Наразі це єдина у світі природоохоронна установа, що розташована на радіаційно забрудненій території. Площа заповідника займає дві третини зони відчуження і становить понад дві тисячі квадратних кілометрів. Чорнобильський заповідник цікавить багатьох вчених з різних країн як певний еталон, де природа зберігається й охороняється від стороннього втручання, — представляє заповідний об’єкт Юлія КОСЬКО, співробітниця екологічно-просвітницького відділу ЧРЕБЗ.  — Науковці заповідника разом з колегами організовують наукові експедиції з вивчення флори і фауни на території зони відчуження, досліджують явища та процеси, які відбуваються в екосистемах заповідника, беруть участь у реалізації міжнародних проектів. Зокрема, віднедавна Чорнобильський заповідник співпрацює у науковому та еколого-просвітницькому напрямках і з міжнародним проєктом «Полісся — дика природа без кордонів».

УНІКАЛЬНА ПРИРОДНА ТЕРИТОРІЯ

Зона відчуження є не тільки територією величезної техногенної катастрофи, але й унікальною природною територією з величезним лісовим масивом в центрі Європи, а також болотами, де мешкають рідкісні види тварин та ростуть рідкісні рослини.

Здавалося б, після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році радіація вбила тут практично усе, але незабаром природа почала відновлюватися, бо ніхто не обмежував її розвиток. Офіційний слоган заповідника цілком відповідає його завданню — «Місце, де природа може бути собою».

Згодом природа повністю відновила свій потенціал на цій території. Відсутність людини, будь-якої господарської діяльності дозволили відновитися популяціям тварин і рослин, утворитися молодим лісам.

Природний резерват відіграє велику роль у збереженні та підтримці не лише видів, що тут зростають і розмножуються, а й видів-мігрантів. Регіон перетинають великі міграційні шляхи, особливо птахів, що летять з півночі і сходу на південь і захід. Окрім збереження та збагачення біологічного різноманіття, тамтешні лісові й водно-болотні угіддя сприяють кругообігу вуглецю та поліпшенню кліматичної ситуації в довкіллі, відзначають науковці.

Тваринний світ заповідних територій відповідає, в загальних рисах, складу фауни поліського регіону. Тут фахівці зафіксували більше 300 видів хребетних тварин, що зустрічаються в регіоні.

ВАЖЛИВІ ДАНІ ОТРИМУЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ФОТОПАСТОК

Серед них багато червонокнижних представників фауни, а постійними мешканцями є рисі, вовки, зубри, видри, бобри, а ще — представники єдиного існуючого підвиду диких коней, який зберігся до наших днів в первозданному вигляді, — коней Пржевальського.

Чимало видів птахів, які обрали місцем свого гніздування чи відпочинку заповідну територію, перебувають під охороною Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин.

На території Чорнобильського заповідника гніздиться десять пар орлана-білохвоста. Окрім того, через територію мігрують ще кілька десятків птахів. Існування орлана-білохвоста не можливе без різноманітних водойм та, одночасно, лісових масивів хоча б з невеликими, але зі старими й розлогими деревами. У заповіднику орлани почуваються дуже добре. Є тут і гарні ліси, і досить водойм з усілякою живністю, а головне, не турбують люди.

На відкритих просторах заповідника вільно живе й боривітер. Саме тут помічена його найбільша гніздова популяція на Українському Поліссі. В жовтні останні птахи залишають заповідник і вирушають у південні регіони, де й зимують. Повертаються в зону відчуження у другій половині березня.

А ще — чорний лелека, бородата сова, сичик-горобець, які теж повірили, що люди їх більше не турбуватимуть, а тому почуваються цілком безпечно.

Ефективним та інформативним методом вивчення фауни в Чорнобильському заповіднику є встановлення фотопасток, що фіксують поведінку тварин у притаманному їм середовищі в режимі «онлайн». Завдяки фотопасткам фахівці отримують важливі дані про наявність та чисельність тварин на заповідних територіях.

Вражає й різноманіття флори. Тут зростають понад тисячу видів рослин, більше сотні видів лишайників, двадцять видів мохів. 

СМЕРТЕЛЬНІ ПАСТКИ ВІД ЛЮДИНИ

Протягом усіх цих років на заповідній території відновлюється притаманна Поліському регіону природа. Здавалося б, вона відчула себе повноправним господарем покинутих людьми міст, сіл і полів. З’явились мальовничі природні комплекси з неповторним і різноманітним тваринним і рослинним світом, чарівними краєвидами, дзеркальними водоймами, котрі приваблюють і цікавлять не лише дослідників, а й туристів і різні інші категорії відвідувачів.

На жаль, не всі з них, як це завжди ведеться у людей, приходять з добрими намірами.

Нещодавно усіх сколихнула інформація про браконьєрів, що розставляють смертельні пастки на диких коней на території Чорнобильського заповідника. Про це розповідали й у засобах масової інформації, й на сайті заповідника.

На сторінці заповідника у фейсбуці, зокрема, йдеться про необхідність масштабної очистки зони відчуження від численних людських артефактів, значна частина яких є потенційними смертельними пастками для тварин.

Каналізаційні колодязі, залишки натягнутих дротів, особливо колючих, проржавілі металеві труби — це все необхідно збирати, утилізувати, розчищати чи засипати. І найстрашніше серед всього цього мотлоху — пастки-петлі на великих копитних, встановлені двоногими шкуродерами. Так, на початку грудня співробітники Чорнобильського заповідника отримали повідомлення про загибель коней Пржевальського із зашморгами на шиях. Тварини намагались звільнитись з пасток, але не змогли. Зібрані матеріали разом із заявою передані до правоохоронних структур.

Співробітники заповідника кажуть, що таких пасток у зоні відчуження безліч, і трагічний випадок з кіньми Пржевальського став останньою краплею. Вони звернулися до небайдужих громадян, аби ті допомогли організувати масштабний рейд й активно зайнятись очищенням заповідної території.

«Ми звертаємося по допомогу до людей, щоб вирішити цю проблему — максимально забезпечити безпеку наших тварин, — йдеться у зверненні. — Без вас — громадськості, активістів і меценатів — нам не обійтися!

Чим ви можете допомогти? В першу чергу, підтримкою й розголосом. Аби такі злочини ефективно розслідувались й не були прикриті.

Можна допомогти також фінансово, щоб організувати пошук і розчистку проблемних для тварин місць. У зону відчуження для виконання цих робіт не можна запрошувати сторонніх осіб. Це мають робити виключно фахівці, у яких є дозвіл на роботу. Ваші благодійні внески дозволять заповіднику, що фінансується з бюджету і не має окремих статей витрат на такі специфічні роботи, організувати масштабний рейд й активно зайнятись очисткою заповідної території. Призначення платежу —  «благодійна допомога», інакше заповідник не зможе використати кошти, які надійшли».

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

До аварії на ЧАЕС територія заповідника була доволі заселеним районом з давньою історією. На сьогодні в його межах зафіксовано 60 археологічних об’єктів, які належать до різних історичних епох. Це городища раннього залізного віку зі збереженими концентричними валами, які знаходяться поблизу сіл Бовище, Діброва та в лісовому масиві між селами Річиця й Нова Красниця, а також кургани на околицях міста Чорнобиль та сіл Залісся, Запілля, Черевач. У першій половині ХІХ століття тут діяло 17 православних храмів. На цей час збереглися лише церква Казанської ікони Божої Матері побудови 1898 року (с. Замошня) та дерев’яна церква Архістратига Михаїла, збудована приблизно 1800 року (с. Красне).