Синоптики обіцяють, що 22 вересня – останній погожий день перед похолоданням і дощами. Тож сьогодні є хороша нагода вибратися на пікнік. А найпросунутіші кияни вирушили на Наукові пікніки, які проходили у парку імені Шевченка.

Цього разу на гостей чекали 45 учасників із сотнями експериментів, плюс новий формат лекторію - ток-шоу, яке модерувала Альона Романюк, авторка гучного наукового фейку. У серпні Альона провела експеримент у рамках інформаційної кампанії «По той бік новин», розіславши журналістам фейковий реліз про «нашестя кульових блискавок» - щоб дізнатися, як українські медійники дотримуються професійних стандартів. Інформацію передрукували десятки сайтів, вона отримала тисячі поширень, а незабаром у ТСН навіть вийшов сюжет про це.  

На Наукових пікніках Альона спочатку розповіла про свій кейс, а потім вела розмови з науковцями з різних галузей щодо міфів у науці. «Наприклад, астробіолог, який досліджує рослини у стані невагомості, розказує, чи може бути життя на Марсі. Також говоримо про міфи в історії, піднімаються доволі скандальні теми, як-от, чи варто робити музей на Поштовій площі, щодо перейменування вулиць, щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську – звідки це йде і чи правильно з точки зору історії», - говорить Ксенія Семенова-Шелевицька, співорганізаторка Наукових пікніків. 

Окремо працювала зона медичного лекторію. «У травні дуже добре зайшов формат медичних пікніків. Було видно, що людям не вистачає інформації з відкритих джерел, а часом, навпаки, її занадто багато і важко визначити, яка з неї об’єктивна. Це стосується щеплень, гомеопатії – усіх цих гострих тем. Тепер ми зробили окремий лекторій про медицину, де говорять і про вакцинацію, і про пошук інформації в інтернеті, і про першу медичну допомогу, - продовжує Ксенія. – Взагалі першу медичну допомогу ми включаємо у кожні пікніки: це не надто науковий напрямок, але надзвичайно важлива штука. Завжди перший і останній учасники на пікніках вчать надавати першу медичну допомогу».

Учасники Наукових пікніків подбали про те, щоб навіть сідаючи перепочити, ви дізнавались щось нове. Так, на лавках прикріпили роздруківки з фактами про історію контрацепції і легендами на цю тему. Справа у тім, що команда з Національного медичного університету імені Богомольця влаштувала гурток сексології, де говорили про анатомію та фізіологію репродуктивних систем, поняття норми та патології, формування сексуальності, сексуальну освіту тощо. Тим більше, є додаткові приводи поговорити на ці і так важливі теми: 23 вересня - день смерті Зиґмунда Фрейда, а 26 вересня - Всесвітній день контрацепції.

Найбільше на Наукових пікніках було дітей, які спостерігали за експериментами і проводили їх, збирали щось із конструктору, випробовували робототехніку і навіть самі пояснювали охочим якісь «фокуси» з фізики і хімії. Так, з Василькова на подію приїхали учасники гуртка «Діти галактики» при місцевому НВК №4. Десятикласниця Вікторія Каденко, яка, цілком імовірно, з часом піде у науку, розповідає: «Ми показуємо експерименти, дуже легкі, але цікаві дітям, вони можуть самі їх зрозуміти і повторити вдома. Основа всього цього – фізика. Найпростіше – надути мильні бульбашки, почути «космічну» музику – не вухами, а своїми кістками і зубами. Ще є експеримент з носінням води у решеті - вона не виливається через марлю. Ми приїхали сюди, бо хочеться поділитись з кимось досвідом і побачити, як хтось робить щось цікаве».

Цієї осені Науковим пікнікам виповнюється п’ять років. Заснували ініціативу Ксенія Семенова-Шелевицька та її сестра Анастасія Бикова-Шелевицька. «Перші Наукові пікніки проходили напроти корпусу Київського політехнічного інституту. Причина, чому це відбулось саме там, банальна: це перший університет, який відгукнувся і допоміг. Було два намети, дощ і близько п’яти учасників, - згадує Ксенія. - З того часу кількість учасників щороку зростає, ми перебралися у парк імені Шевченка. Буквально два роки тому ми почали робити лекторій на сцені, створювати окремі зони. Цього року у травні вперше провели Медичні пікніки, тобто за певною тематикою, тоді як зазвичай у нас загальнонаукові події – тут і фізика, і хімія тощо».

«Ми показуємо наших науковців, тих, до кого потім можна піти вчитися – це різні університети, або піти працювати – наприклад, у Національну академію наук. Також є наукові гуртки, куди можна записатися і розвиватися далі, якщо тут тебе захопив якийсь експеримент. Щоб це не закінчувалось емоцією, а втілювалось у певні дії», - акцентує Ксенія Семенова-Шелевицька.   

За ці п’ять років організатори розумних пікніків не один раз їздили обмінюватися досвідом до інших країн, цього року брали участь у Наукових пікніках у Варшаві – за словами Ксенії, саме там 25 років тому з’явився цей формат. Є такі події і в Грузії, взагалі зараз вже існує міжнародна спільнота тих, хто цим займається.

Кияни підтримують Наукові пікніки не тільки захопленими відгуками і лайками у соцмережах. Так, цього року ініціатива отримала підтримку Громадського бюджету Києва. «У голосуванні за Громадський бюджет на 2019-й рік наш проект знов переміг, тому наступного року теж буде підтримка, - додає Ксенія. - Але також ми намагаємось залучати приватних спонсорів – просто щоб показати, що в Україні є компанії, готові таке підтримувати».