Свято Андріївського узвозу
Цьогоріч через пандемію COVID-19 подія відбувалась у скороченому форматі. Не два дні (як за звичай), а гуляли кияни та гості нашої столиці один день. Карантин вніс деякі корективи у святкування, але, за словами організаторів ГО "Андріївський узвіз", «ми не засмучуємось, ми знаємо, що у 2021 році ми відсвяткуємо ще гучніше». Нагадаємо, ідея відмічати день народження Андріївського узвозу народилася три роки тому. Для відвідувачів підготували святкову програму з подарунками, танцями, піснями, майстер-класами та ярмарком майстрів…
Андріївський узвіз – друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика, яка веде від Володимирської вулиці до Десятинної та Контрактової площі, що розташована на Подолі. У часи Київської Русі Андріївський узвіз був найкоротшим шляхом з верхнього міста, де перебували Золоті Ворота й Софія Київська в нижнє місто – на Поділ, де був міський порт і ремісничі квартали. На початку XVIII століття, за вказівкою київського губернатора, проїзд розширили, і тепер тут могли проїхати навіть навантажені вози, запряжені волами.
За легендою, Андріївський узвіз отримав свою назву завдяки Святому Андрію Первозванному. Легенда свідчить, що колись на місці Дніпра було море, але коли Святий Андрій поставив на вершині пагорба хрест, вода відійшла. Тепер на цьому місці стоїть Андріївська церква – головна окраса вулиці, - нагадує 7chudes.in.ua.
Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. До числа найвідоміших київських пам’яток, розташованих на Андріївському узвозі входить Андріївська церква, побудована за велінням імператриці Катерини II, автором проекту якої став В. Растреллі. Якщо спуститися від церкви трохи нижче, можна потрапити в парк, серед якого розташувалися скульптури Івана Кавалерідзе. Неподалік від церкви стоїть оригінальний пам’ятник героям п’єси Михайла Старицького Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову. Тут же знаходиться одна з найбільш таємничих і загадкових будівель Києва – Замок Річарда.
Пам’яткою вулиці є і будинок №13, де жив письменник Михайло Булгаков, автор романів «Майстер і Маргарита», «Біла гвардія», «Дні Турбіних»… Цей будинок зараз є музеєм Булгакова. До речі, на святі біля пам’ятника письменнику читали вірші…
Велику увагу туристів привертає й нова будівля Театру на Подолі, який цьогоряч відкрив свій 33-й сезон, а найближча прем‘єра відбудеться 17 і 18 вересня. Вистава «Навігатор» поставлена за п’єсою від відомого грузинського журналіста і письменника Лаши Бугадзе молодою режисеркою, переможницею британської програми Taking the Stage, лауреатки «Київської пекторалі» Тамарою Труновою…
До речі, у «Музеї однієї вулиці» представлена історія узвозу в картинах, фотографіях та інших речах від старовини до наших днів. Раніше Андріївський узвіз називали київським Монмартром – сюди приходили художники зі своїми творами на продаж, музиканти і артисти. Тут можна було подивитись та придбати українські сувеніри – вишиванки, писаний посуд, фігурки. Вздовж всієї вулиці розміщувались багато картинних галерей, художніх салонів. А кожен рік на Андріївському узвозі в День Києва проходив вернісаж народних ремесел.
Нагадаємо, ідея створити свято Андріївського узвозу виникла у засновника громадської організації «Андріївський узвіз» Тетяни Митрофанової. Вона зібрала команду волонтерів, які підтримали цю ідею і зробили те, що ніколи не робили - оживили вулицю.
Нині «Родзинкою» події став концерт Оркестру Національної оперти, які під орудою Оксани Мадараш, наживо зіграли на балконі Андріївської церкви. Панорама старовинних вулиць Подолу та величний Дніпро надихала музикантів і додала яскравих емоцій для публіки. Оркестранти подарували у чарівному куточку Києва прекрасну музику. Кожен номер (пролунали популярні класичні мелодії, зокрема, родини Штраусів, Оффенбаха… ) слухачі зустрічали оваціями й криками браво! А на біс тричі (!) виконувався легендарний «Київський вальс» Платона Майбороди.
До речі, Оксана Степанівна відмітила свій день народження на сцені і, як каже маестро, це вже традиція, коли вона святкує іменини за … диригентським пультом. Нині пані Мадараш - одна з найяскравіших представниць нової хвилі сучасної української диригентської школи. Вона органічно поєднує високий професіоналізм, самобутній стиль, володіє досконалою технікою та яскравим сценічним артистизмом.