Не простояв і року без пригод Шулявський міст, як його спіткали чергові перипетії. По обіді 14 грудня на шляхопровід упали три світлові опори. Це викликало затори, обурення водіїв та збентеження киян — як це могло трапитися на розв’язці, ремонт якої обійшовся місту в 1,7 мільярди гривень? Офіційне відкриття мосту відбулося 28 грудня 2019 року. Міський голова Віталій Кличко, який торік особисто випробовував міст на міцність (проїхавши квадроциклом у костюмі Діда Мороза), тепер розраховує на висновки правоохоронних органів.

«Замовник будівництва КП «Дирекція будівництва шляхотранспортних споруд міста Києва» звернувся із заявою до поліції. Також звернувся до правоохоронних органів і я, — пояснював міський голова містянам. — Зараз експерти та оперативно-слідча група встановлюють причини падіння опор та обстежують інші опори на мосту. Однозначно — головна відповідальність на генеральному підряднику, який відповідає за якість робіт. Я переконаний, що правоохоронні органи повинні оперативно встановити причини інциденту — щоб винні понесли відповідальність!».

На перший погляд, все вірно каже мер, винні повинні нести відповідальність, бо Шулявський міст — важливий транспортний вузол Києва, розрахований на рух ста тисяч автівок за добу, зокрема і громадського транспорту. Ідеться про безпеку користувачів розв’язки. Але — хіба не міська влада укладала договори із підрядником, відповідно — мала б контролювати і якість виконаних робіт, тим паче, майже за два мільярди гривень?

Щулявську розв’язку ремонтували нібито швидкими темпами і з застосуванням сучасних технологій. Напередодні її відкриття  голова ради директорів компанії «Укрбуд» Юрій Пелих зазначав, що будівництво подібного мосту за такий нетривалий час відбувається в Україні вперше, а нові технології, які тут використані, у нашій країні ще жодного разу не застосовувалися. «Укрбуд», якому КП «Дирекція будівництва шляхотранспортних споруд міста Києва» замовляла ремонт мосту, нині банкрот. Тож кого притягати до відповідальності — ще те питання.

Експерт-транспортник Віктор Петрук нагадав у «Фейсбуці», що цього року на мосту мали б тривати статичні та динамічні випробування, оскільки це об’єкт класу наслідків СС-3. За його словами, офіційно міст так і не прийнятий в експлуатацію, як цього вимагає законодавство. А використання об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

«Падіння опор освітлення та контактної мережі на Шулявському шляхопроводі — не перший, але найтривожніший дзвіночок щодо потенційної техногенної небезпеки новобудови, — пояснював у соцмережі Петрук. — Поки що впали лише опори. Але я нагадаю, що випробування Шулявського шляхопроводу на максимальне розрахункове навантаження, у грудні 2019 року, так і не було виконане, оскільки на момент проведення «випробувань» шляхопровід стояв на тимчасових опорах (його підферменники не набрали проєктної міцності), через що, в принципі, не міг бути навантажений до розрахункового навантаження, без ризику пошкодження конструкцій».