Сьогодні, 26 січня 2017 року, українці відзначають останній день Масниці - традиційного свята, що триває протягом тижня перед Великим постом. В Україні це свято має ще кілька регіональних назв — Колодій, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця тощо. Для українців цей тиждень – період веселощів, походів на гостину, різноманітних розваг та безлічі смаколиків.

Свято Масляної здавна пов’язувалося із весняним пробудженням природи. Давні слов’яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. У цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. Цікаво, що на Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Перші згадки про Масницю в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Після прийняття християнства князем Володимиром у 988 році православна церква занесла це свято до свого календаря. Масниця, порівняно з іншими язичницькими святами, практично не зазнала християнських впливів і залишилася часом веселого дозвілля з елементами давніх ритуалів.

У дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення. З приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін. У наш час Масниця залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту.  Сім днів поспіль дозволено їсти масло, рибу, яйця та молочні продукти.

Колодій умовно складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка у «широкий четвер» і «Прощена неділя». Для кожного з семи днів Масниці існують свої особливі традиції, але найцікавіше відзначають  останній день свята  – Сиропустну неділю або Чорну неділю чи Масне пущення.

У різних регіонах України існують свої обряди й дійства. Зокрема на Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами — купували (запивали) Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень — повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися укладанням шлюбу.

Також на Масляну готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок. На кісточках дівчата ворожили наступного понеділка. Кісточки виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кісточка долетіла - дівчина буде здоровою протягом року, а якщо перелетіла через ворота - дівка обов’язково вийде заміж.

В останній день Масляни у церкві здійснюється чин прощення, коли духовенство та парафіяни взаємно просять прощення одне в одного, щоб вступити у Великий піст з чистою душею.

Загалом Масниця вважалася виключно жіночим святом, хоча брали в ньому участь і чоловіки. Проте вони відбувались, або відкуплялись грішми та могоричем.

НАРОДНІ ГАДАННЯ

За першим спеченим масляного тижня млинцем судили про те, що очікує протягом року, до наступної Масляної:

- якщо млинець легко перекинувся - цьогоріч слід чекати заміжжя;

- якщо в середині вийшов пригрів, то чоловік буде вірним, а якщо збоку - на інших задивлятися буде;

- якщо млинець прилип до сковороді - ще 3 роки в батьківській хаті сидіти;

- скільки дірочок у млинці - стільки дітей по лавках;

- рівні краї млинця - заміжжя щасливим буде;

- краї нерівні, рвані - подумати треба, чи за того заміж збираєтеся;

- гарний, рум'яний млинець - до здоров'я, а блідий - до хвороб.

НАРОДНІ ПРИСЛІВ'Я І ПРИКАЗКИ:

Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.

Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.

Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.

Хоч з себе все зняти, а масницю провести.

Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).

Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє.

Млинець не клин – живіт не розколе.

Млинці черева не псують.

Народні прикмети:

Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.

Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.