Сьогодні, у свято Світлого Христового Воскресіння, яке українці здавна називають Великдень, у Київському Видубицькому Михайлівському монастирі від ночі зібралися віряни, аби освятити паски, крашанки... та й самих себе. Біля стін старовинного монастиря, заснованого ще у другій половині 11-го сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом, досить людно, галасно, весело. Сама ж Великодня служба розпочалась у суботу о 23:00, а літургія Іоанна Златоуста та освячення пасок проходить з першої години ночі неділі.

Великдень є найдавнішим і найголовнішим християнським святом усього богослужебного року і приурочене Воскресінню Ісуса Христа. Християнська Пасха тісно пов’язана з єврейською і дослівно перекладається як "проходження повз". Але якщо для іудеїв Песах є символом визволення від єгипетської неволі й обретінням Землі Обітованої, то для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові. Пасхою називається і Сам Христос, принесений у жертву за гріхи людства. За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями – Він воскрес.

Недільного дня, прийшовши до Його гробу, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Невдовзі одній із них явився Христос і сказав про Своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю. Саме тому в ніч проти неділі в усіх церквах правиться святкова всенощна, кульмінацією якої є урочиста хода вірян навколо храму з запаленими свічками, великодній подзвін і сповіщення священиком двохтисячолітньої звістки: "Христос воскрес!", на що паства радісно відповідає: «Воїстину воскрес!» Наприкінці відбувається освячення пасок та крашанок (писанок), люд розходиться по домівках, обережно несучи запалені великодні свічки, і розговляється. Святкову трапезу починали зі свяченої крашанки та шматочка паски. Традиційним вітанням у ці святкові дні були слова "Христос воскрес!", а відповідали "Воістину воскрес!", тричі цілувалися і обмінювалися крашанками. Воскресіння Христове споконвіку було святом любові, миру, злагоди та надії.

Фото Миколи Тимченка, "День"