Кожен боєць зачитав урочистий текст: Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Серед тих, хто долучився до лав збройних сил, є і жінки. Одна з них, Леся Филимонова шостого березня одружилась майже на передовій, на блок-посту на околиці Києва. (репортаж за посиланням). Леся складала присягу майже останньою, і коли її викликали, всі почули, як вона вигукнула «Нарешті!».

- Мала давно скласти присягу. Про це говорили, але переносили, не знаю з яких причин. Нарешті до мене дійшла черга. З чоловіком після одруження ми вперше побачились вчора, теж на присязі в одному з підрозділів. Лише на 15 хвилин. Чоловік давно склав присягу, він служив в 2015 році. Спілкуємося повідомленнями. Наша донька зараз на західній Україні, волонтерить. Я відносно спокійна за неї. Хоча ворог дотягується вже і туди своїми лаписьками, але я знаю що вона в безпеці, займається потрібною справою.

- Зараз починаю цінувати прості речі. Коли у мене була можливість заїхати додому та полити квіти і просто поснідати на власній кухні з горнятком кави, біля свого вікна, ти починаєш це надзвичайно цінувати. Ці такі дрібні речі. Які пов’язують тебе з довоєнним життям, цінуєш що тихо, що немає нальоту. Реально можеш побути вдома в своїх стінах. Вийти на прогулянку зі своїм песиком, якого зараз доглядають сусіди. Ти починаєш це цінувати. Багато речей з обов’язку перетворюються на радість.

- Ми все робимо для того, щоб ворог не пройшов. У них немає шансів. Ми знаємо, що кияни налаштовані рішуче, не тільки ЗСУ, не тільки тероборона, ми дійсно будемо лупашити їх з кожного вікна і з-за кожного дерева.