Руслан Боделан: «Без зміни керівництва в Одесі поліпшити ситуацію в регіоні неможливо»
РУСЛАН БОДЕЛАН
6 травня
Кіровоградський облсуд визнав
недійсними результати виборів
міського голови Одеси і скасував
рішення міськвиборчкому про
обрання головою Едуарда Гурвіца,
який окрім того переміг у
мажоритарному окрузі на виборах
до Верховної Ради, а тому був
змушений обирати між
депутатським мандатом та
головуванням в Одесі. У прес-центрі
мерії «День» повідомили: Гурвіц,
цілком ймовірно, буде
оскаржувати рішення облсуду у
Верховному Суді України.
Нещодавно газета «День»
запропонувала Р. Боделану та Е.
Гурвіцу прокоментувати ситуацію
в Одесі. Однак відповіді від
Гурвіца поки що не надійшло.
Для Руслана Боделана судове
рішення важливе з точки зору його
політичної кар’єри. Чистка, яка
здійснюється останнім часом,
засвідчує: зрозуміти кадрову
логіку Президента надзвичайно
важко. І Леонід Кучма у будь-який
момент може звільнити Руслана
Боделана і призначити головою
облдержадміністрації «більш
свою» людину. Так що крісло мера
для нинішнього губернатора є чи
не останнім шансом забезпечити
собі стабільне місце в активній
політиці.
За таких умов цілком ймовірно, що
Руслан Боделан все ж таки
доб’ється свого і стане головою
міста, скандально відомого
жорстоким протистоянням
обласної та міської влади та
вбивствами «на замовлення».
— Руслане Борисовичу, як би
ви оцінили післявиборну ситуацію
в регіоні?
— Перш за все хочу привернути
увагу до того аспекту підсумків
виборів, який поки що залишається
поза увагою аналітиків. Я вважаю,
що зводити проблематику лише до
взаємин Боделан-Гурвіц не зовсім
правомірно. Згадаймо, що зовсім
недавно Одещину називали «червоною».
А тепер співставимо підсумки
нинішніх виборів до обласної
ради з результатами чотирирічної
давності, коли фракцію
комуністів становила майже
третина депутатів, і
пересвідчимося: регіон змінює
політичне забарвлення — «депутатів-центристів»
стає чимраз більше.
А з іншого боку, справді існує
складна проблема, пов’язана з
протистоянням в Одесі, що і
надалі триває. Одні вважають, що
лише міське керівництво, яке
прийшло до влади чотири роки тому,
веде до демократії і розв’язання
соціально-економічних проблем.
Інші дотримуються думки, що це не
так. Я належу до останніх. І
дійшов цього висновку не просто
як сторонній спостерігач, а
людина, яка достатньо
поінформована для аналізу
реального стану справ. Я
переконався, що під правильними
гаслами демократизації
суспільства й держави,
співзвучними вимогам часу,
насправді в Одесі створюються
структури зовсім іншого
призначення.
Я маю на увазі структури
тоталітарного режиму. Такий
режим знову створюється
зусиллями певної групи людей,
щоправда на обмеженій території
— в Одесі. Зате із значно
жорсткішим обличчям, порівняно з
тим, яке ми знали в минулому.
Звісно, мене можна критикувати,
що я був функціонером у тій
системі. Але, повірте мені,
водночас легше співставити й
проаналізувати. Якщо справу
ставлять так, що всі підкоряються
одній людині. Якщо ця людина
вирішує цілу низку проблем,
порушуючи законодавство (яке б
воно не було — добре чи недолуге,
до вподоби нам чи ні), то
закономірно постає питання: а хто
ж за цим стоїть, якими принципами
керується ця людина? Тому не
стану приховувати: мене дивує, що
люди, які йшли в перших лавах за
незалежність нашої держави,
інколи підтримують людину —
прихильника тоталітаризму.
— А як, на вашу думку, «розминутися»
з цим прогнозованим майбутнім
для Одеси?
— Зовсім недавно запропонував:
якщо Боделан «загороджує» шлях
до кращого, то я готовий
поступитися. І прямо сказав: «Пане
Гурвіц, давай і ти, і я відійдемо
набік: забезпечимо тим самим, щоб
нормально відбувалися вибори,
щоб прийшли до влади нормальні
люди. Чесно обрані — на основі
чинного законодавства та волі
одеситів. І нехай працюють. Не
буде підстав говорити, що ми
мертвою хваткою вчепилися за
владу...». Як відомо, пропозиція не
була прийнята. Я розумію, і чому
її було відкинуто, і що стоїть за
цим. А зараз постала перед паном
Гурвіцем нова проблема: йти до
Верховної Ради чи Одеської
міськради? Закон же чітко
визначає (думаю, це підтвердить
Конституційний суд), що не можна
поєднувати роботу депутата й
голови. Не кажу вже про цілу низку
інших проблем, які звідси
випливають. Тому твердо
переконаний: без зміни
керівництва в Одесі поліпшити
ситуацію в регіоні неможливо. Не
сумніваюся також у тому, що коли
не буде зроблено цього зараз — то
доведеться в найближчому
майбутньому.
— Ви і Валерій Кравченко, як
кандидати на посаду Одеського
голови, оскаржили через суд дії
міськвиборчкому на чолі з
Леонідом Капелюшним та його
рішення про підсумки виборів
міського голови...
— Так, пан Кравченко зробив це
напередодні виборів, а я — 7
квітня, коли виборчком
оприлюднив результати
голосування, які вважаю
недійсними через численні
серйозні порушення
законодавства місцевими
організаторами виборів. У місті,
зокрема, все було зроблено, щоб
якомога менше виборців прибуло
на дільниці. Нічим іншим не можу
пояснити, для чого, приміром, в
одній із шкіл було створено в
різних класних кімнатах одразу
три дільниці. Внаслідок цього
багато хто не міг знайти «свою»
дільницю, виборці штовхалися в
коридорах, утворювалися черги, в
яких іноді треба було простояти
одну, а то й дві години, щоб
проголосувати. Чи ж дивно, що
відразу після виборів близько
десяти тисяч громадян — жителів
Одеси, наскільки мені відомо,
звернулися до Президента Кучми з
заявами про те, що не було
забезпечено їхнє конституційне
право волевиявлення на виборах.
— Перед вами та Едуардом
Гурвіцем, як здається, сьогодні
постали принаймні два непростих
«завдання» — здолати кризові
явища в сільгоспсекторі та
розрахуватись у травні з
власниками облігацій 61-мільйонної
муніципальної позики з
урахуванням 50-відсоткових річних
дивідендів. Наскільки реальне їх
розв’язання найближчим часом?
— Я готовий відповісти на «свою»
частину запитання, оскільки на
умовах позики коштів ні в кого не
брав. Щодо економічної ситуації,
то у першому кварталі поточного
року обсяг промислової продукції
в області зріс на 12 відсотків,
виробництво сільгосппродукції
збільшено торік в 1.4 рази, що дало
змогу ряду господарств закупити
вдосталь сучасної
сільгосптехніки і пально-мастильних
матеріалів, в тому числі й через
посередництво лізингових
структур. Думаю, не випадково
київське «Колесо фортуни»
помітило й відзначило премією
певні економічні здобутки
Одещини-97. Адекватною підсумкам
соціально-економічного розвитку
впродовж останніх місяців була
оцінка ситуації в регіоні й
главою держави, з яким мав
зустріч кілька днів тому.
Оскільки за здобутими основними
показниками Одещина ввійшла в
першу п’ятірку областей, то й про
підготовку до передачі справ не
йшлося. Хоча не здивуюся, якщо
завтра-післязавтра з чиєїсь
подачі й така чутка поповзе по
Одесі...
Выпуск газеты №:
№97, (2007)Section
Подробности