«Принцеса-воїн»

Президент США Джордж Буш призначить на посаду державного секретаря радника з національної безпеки Кондоліззу Райс. Про це заявляють високопоставлені чиновники Білого дому. За їхніми словами, 50-річна Райс прийде на зміну Коліну Пауеллу, який подав у відставку позавчора.

67-річний Пауелл заявив, що завжди мав намір пробути на посаді «головного дипломата» країни лише один строк. Разом із новиною про відставку Пауелла стало відомо про те, що з американської адміністрації підуть іще три міністри. Таким чином, із 15 членів кабінету після виборів подали у відставку шість осіб. У пам’яті істориків Пауелл насамперед залишиться як людина, котра добилася схвалення резолюції в Раді Безпеки ООН в листопаді 2002 року. Згідно з нею колишнє іракське керівництво постало перед ультиматумом — або прийняти міжнародних інспекторів із роззброєння, або постати перед загрозою війни. Саддам Хусейн погодився на перевірки, проте США все одно розпочали воєнну кампанію. І хоча Пауелл демонстрував усьому світові супутникові знімки, які свідчили про наявність зброї масового знищення в Іраку, її досі так і не знайдено. Хоча саме в заслуги Пауелла приписують активізацію відносин США із Китаєм, Індією, Пакистаном і Росією. Керівництво цих країн досить прихильно вчора відгукувалося про діяльність уже екс-глави Держдепу, хоча при цьому наголошували, що готові до співпраці із не меншим професіоналом в особі Кондоліззи Райс.

В історії Сполучених Штатів жінка лише вдруге удостоюється честі обійняти посаду глави Держдепартаменту. Першою була Мадлен Олбрайт, яка працювала в адміністрації Білла Клінтона. Пані Райс підтримувала добрі стосунки з родиною Бушів ще з початку 90-их років, тому для експертів не стало дивиною, коли Джордж Буш-молодший запросив її, доцента Стенфордського університету, консультантом із питань зовнішньої політики ще під час передвиборної кампанії чотири роки тому. Згодом цілком передбачуваним стало її призначення радником із національної безпеки. Нині Конді (як її називає найближче оточення) досягла такого рівня професіоналізму, коли опинилася серед доволі невеликої групи в команді Буша, над якими не лише не нависав меч відставки, але й з’явився вибір для подальшого кар’єрного росту. Журналісти їй пророчили або місце керівника Пентагону, або Держдепу. За пані Райс закріпилися давно два доброзичливі прізвиська — її називають або «сталевою магнолією», або «принцесою-воїн».

Кондоліззі Райс якраз минулої неділі виповнилося рівно 50 років. Тому нове призначення можна цілком розглядати як своєрідний подарунок президента для шанованої підлеглої. Сама вона уродженка штату Алабама — її рідне місто Бірмінгем в 60-ті роки вважалося одним із найбільш расистських у країні. Їй було лише вісім років, коли члени расистської організації Ку-клукс-клан підірвали церкву. Від вибуху загинули чотири десятирiчнi дівчинки, одна з яких була близькою подружкою Конді. Батьки Райс переконували свою дитину, що освіта була єдиним шляхом уникнути расизму. Вона неодноразово розповідала, що саме колір шкіри змушував її бути «вдвічі кращою» від однолітків. Мати (вчителька музики) з дитинства привила доньці любов до гри на фортеп’яно. Франс Пресс розповідає, що батько (пастор і директор школи) вплинув на Конді, аби та стала справжнім «спортивним маніяком». «Мої батьки мене твердо переконували, що, мовляв, ти можеш і не купити гамбургер у «Вулворті» (компанія, яка володіє величезною мережею супермаркетів. — Авт. ), однак ти можеш стати президентом Сполучених Штатів», — згадує Райс в інтерв’ю журналу «Ньюзвік». Вона вільно володіє російською мовою, вважається сильним фахівцем із роззброєння і спеціалістом із «радянської проблематики» (відповідно, й пострадянської). Райс була причетною до підготовки «без’ядерних» самітів Буша-страшого і колишнього радянського президента Михайла Горбачова. Її вплив у нинішній адміністрації оцінюють як надзвичайно високий через те, що Бушу-молодшому (колишньому губернатору Техасу) бракує знань у питаннях зовнішньої політики. Її називають одним із натхненників «воєнного курсу» Сполучених Штатів для зміни світу. Результатом чотирьох попередніх років президентства Буша і, вочевидь, «радництва» Райс стали дві воєннi кампанії — в Афганістані та Іраку.

Як позначиться на відносинах України та США нове призначення? Найшвидше, суттєвих змін не настане. У Києві Кондолізза Райс у ранзі радника із національної безпеки перебувала лише один раз у липні 2001 року. Візит був надзвичайно коротким, вона встигла лише зустрітися з президентом, прем’єр-міністром, міністром закордонних справ і в той же день відбула на зустріч до Москви. Для української зовнішньої політики такі «транзитні» візити були особливо характерними на початку незалежності. Багатьма це розглядалося не в позитивних тонах, позаяк поспішність візитера ніби відбиває поверхове ставлення до держави. Окремі фахівці, втім, схильні вважати, що подібні бліц-візити добре впливають на взаємовідносини, оскільки навіть мінімальна увага — це не відсутність уваги взагалі. Тим більше, що візит пані Райс до Києва випав не на найспокійніші часи для українського внутрішньополітичного життя (на той час уже була оприлюднена перша порція плівок Мельниченка). Однак слова Кондоліззи Райс про місце нашої держави в світі красномовно свідчили про інтерес Вашингтона: «Я тут, щоб поговорити про особливу роль України. США не бачать Україну як міст між Європою і Росією, як міст між будь- ким. США бачать Україну незалежною і особливою, досить великою силою». Це дещо перекреслювало усталений імідж про президентського радника США як людину, котра як пріоритет зовнішньої політики на пострадянському просторі ставить відносини з Росією. (Хоча досі серед українських фахівців така думка про майбутнього держсекретаря США домінує.) Їй же приписували причетність до «історичної заяви» Джорджа Буша-старшого в Києві, котрий доволі неприємно вразив своїм хоча дипломатичним, але доволі прозорим несприйняттям незалежності України. Дипломати старого покоління, щоправда, стверджують, що на той час пані Райс не мала настільки великого впливу, аби щось «підказувати» своєму президентовi. Для довідки: у 1989 році радником із національної безпеки президента Джорджа Буша- старшого став генерал Брент Скоукрофт, він і запросив Конді до Білого дому у відділ зовнішньої політики, де вона займалася питаннями, пов’язаними з Радянським Союзом і Східною Європою.

У всякому разі, якщо вірити офіційній позиції Вашингтона, сьогодні майбутнє відносин України та США повністю залежить від чесності виборчого процесу в нашій державі. Посол Штатів Джон Гербст, зокрема, неодноразово наголошував, що і в адміністрації Білла Клінтона, і Джорджа Буша однаково відзначають важливість розвитку відносин із Києвом. Свій резон у тому є. Україна ще надто молода держава, аби можна було аналізувати здобутки і прорахунки співпраці зi Штатами при тій або іншій американській адміністрації. Крім того, не варто забувати, що за часiв «холодної війни» республіканці проводили більш жорстку політику щодо Москви, аніж демократи. Тому зовсім не виключено, що керівництво «Буша-2» ще принесе чимало сюрпризів, зокрема й для відносин з Україною...