Незаспівані партії Лідії Бичкової

Перші етапи професійного становлення солістки Національної опери України, лауреата міжнародних конкурсів Лідії Бичкової нагадують картину вельми благополучну. З раннього дитинства — музична школа, потім московське музучилище, Московська консерваторія і аспірантура, досконале володіння фортепіано. Ще зі студентських років — концертні виступи по всьому колишньому Радянському Союзу. Крім того — друга премія на найскладнішому конкурсі вокалістів ім. М.Глінки (перша премія в той раз не присуджувалася нікому), блискуча музична ерудиція, виконання репертуару багатьма іноземними мовами. Тільки одному цьому переліку музичних чеснот позаздрив би будь-який співак. Та все це було лише прелюдією до головного — творчої реалізації на сцені Національної опери України, служіння якій триває ось уже майже два десятки років.

***

Навіть у середовищі вимогливих і не щедрих на похвали колег Лідія Бичкова визнана володаркою унікального за тембром сопрано і найвищої вокальної майстерності. Лідія Іванівна враховує всі тонкощі поведінки на сцені. Вона гранично точно знає, як повинні поводитися її героїні, що жили і в Росії онєгінської доби, і в Іспанії епохи Дон Жуана, і в придунайському селі часів запорізьких козаків, і в Давній Русі, і ще, ще, ще... Точність стилю, влучність сценічного малюнка ролі — необхідна умова для співачки. Такі ж безпомилкові і її «влучання» в музичну стилістику партій, які виконуються. Її Моцарт не схожий на Бородіна, звуковидобування в операх Чайковського відрізняється від вердіївської, італійської подачі звуку. Звідки приходить така обізнаність? Напевно, це досвід у поєднанні з тим, що можна було б назвати мудрістю митця, природним артистизмом. Якщо Бичкова зустрічає навіть невідомий їй раніше твір будь-якої епохи і стилю, вона все одно може відразу ж розповісти про те, як і що тут потрібно співати. Щоправда, впродовж деякого часу співачка займалася педагогічною діяльністю. Але цей її дар ще явно не розкритий повною мірою.

***

Вона гордо стверджує, що виховувалася на Моцарті. І справді, однією з перших її партій, підготовлених і заспіваних ще в Москві, була графиня в моцартівському «Весіллі Фігаро». А однією з нещодавніх робіт на київській сцені стала Донна Ельвіра в «Дон Жуані». Цей образ трактується співачкою дещо гротескно, але вже в першій вихідній арії виникає відчуття, що перед нами сильна і складна натура, страждаюча жінка, якій призначено пройти через безліч випробувань, але до самого кінця зберегти свою фатальну прихильність до Дон Жуана.

Бичкову можна назвати кращою Ярославною на київській сцені («Князь Ігор» О.Бородіна). А це одна з найскладніших партій у російському оперному репертуарі для сопрано. Серед інших її партій — Леонора в «Трубадурі» Дж. Верді, Домна Сабурова в «Царській нареченій» і, звичайно, колоритна Одарка в «Запорожці за Дунаєм» П.Гулака-Артемовського.

***

Перелік творів з репертуару Лідії Бичкової, напевно, склав би цілу брошуру. З творів камерного репертуару їй найближчі російські класичні романси, австро-німецькі пісні та італійські арії і концерти. Такий список не випадковий. У нас, до речі, відсутні традиції виконання Брамса, Вольфа, Ріхарда Штрауса та інших австрійських і німецьких композиторів. Але Бичковій завжди вдається їх виконувати, чітко дотримуючись вимог стилю і мови оригіналу. Значну увагу приділяє вона й духовній музиці. І, зрозуміло, завжди в центрі її уваги — твори російських та українських композиторів. Такий широкий творчий діапазон дозволяє складати різноманітні й гармонійні концертні програми.

***

Зараз Лідія Бичкова перебуває в гастрольному турне містами США. Вона як солістка бере участь у концертах Київського симфонічного хору та оркестру під керуванням американського диригента Роджера Мак-Мерріна. Хоч Бичкова співала в багатьох країнах світу, вона завжди багато і охоче виступає перед київською аудиторією як у театрі, так і в концертах. Часто їй доводиться брати участь і у виконанні творів кантатно- ораторіального жанру.

Окрім усього, що вже виконувалося на сцені, Лідія Бичкова має ще значний потенціал — безліч оперних партій, які вже підготовлені, але ще не заспівані перед широкою аудиторією. Серед них і Тоска, Сантуцца в «Сільській честі», і Марія в «Мазепі»... Хочеться сподіватися, що талант співачки буде запитаний не тільки за океаном, але й у рідних пенатах.