Падіння «останнього» рубежу. Енергетичного

Вимикати електроенергію у військовому комісаріаті, який перебуває на бойовому чергуванні, — що це? Чи чергова спроба зекономити якусь копійчину, щоби провести, скажімо, інавгурацію, і щоб жоден гість потім не сказав: «Колись чорної ікри було більше!»? Чи це злочин, злочин проти державності, проти національної безпеки держави? Тепер ворогові достатньо лише дочекатися моменту, коли в Україні вимкнуть світло й тоді... А що тоді, чесно кажучи? Новий Руст прилетить літаком і сяде на Банковій чи перед Верховною Радою? Не вражає. Ч и, може, хтось вирішить у цей момент загарбати нас — дуже багато українців тішать себе такою надією... Та на дідька лисого ми їм здалися? 50 мільйонів дикого напівголодного народу розтопче й об'їсть будь-якого завойовника за перший же місяць. Ні, як не крути, але виглядає на те, що поспішив я з висновками щодо загрози національній безпеці України вимкненням електроенергії у військовому комісаріаті. Щоправда, тоді напрошується інший висновок — а для чого тоді взагалі Міноборони? Залишіть одну роту солдат із десятком танків, цього вистачить продемонструвати «військову міць» на параді й зустріти гостей Президента, а решту розпустіть по хатах заощаджувати електроенергію. Але зовсім ці вимкнення не схожі на автоматичне відключення при зниженні частоти, оскільки хоча й мають дещо хаотичний характер, але дуже схожі тривалістю — 5-6 годин поспiль. Це вперше за всю новітню історію України у військкоматі по сусідству вимикають електроенергію. А що дивує найбільше — яка в нас непостійна частота. До виборів трималася-трималася, а після виборів сили закінчилися. Чи, можливо, це в мене нав'язлива ідея — будь- яке погіршення ситуації в країні, що відбувається після 14 листопада, пов'язувати із закінченням великих перегонів. Нас же переконували в тому, що, хоча й погано, зате стабільно. А мені зараз дуже тієї стабільності бракує! Давайте будемо проводити перегони щопівроку, от тоді й гривня не буде сповзати у фінансове провалля (яке є найглибшим у світі — в нього можна падати все життя), і хліб не дорожчатиме, і електроенергія буде.

Але річ навіть не в тім, що в мене жодної копійки боргу за електроенергію, і я готовий за неї платити — лише дайте її мені!!! А просто щось таке в душі ворухнулося — «За державу образливо!» — летять десь там угорі літаки з супутниками, всі дивляться вниз і, бачачи темну пляму, без жодних спектротермальних аналізів розуміють — Україна.