У лівому центрі наближаються зміни

На завершеному в суботу 6 з’їзді Соцпартії Олександр Мороз у відповідь на запитання, чи підтримає він призначення Павла Лазаренка прем’єр-міністром, сказав журналістам, що «коли забезпечити державний контроль, особливо на газовому ринку, якості Лазаренка як господаря з серйозною вольовою позицією можна з користю використати для потреб держави».

З’ясувалося також, що «Громадою» сфера інтересів не обмежується. Ведуться переговори про створення коаліції політичних сил, які сповідують ідеї соціальної справедливості й центризму. Авторами такого починання вважають відразу три політичні сили. Іван Кириленко в «Депутатському каналі» у п’ятницю визнав, що пропозиція виходить від соціал-демократів (відносини цієї фракції із «зеленими» вже організаційно оформлено). Олександр Турчинов в інтерв’ю «Дневі» стверджує, що «Громада» давно пропонувала таке співробітництво. А Олександр Мороз в суботу на з’їзді теоретично обгрунтував ідею створення народно-патріотичного руху. Позаяк у парламенті з лівих і нелівих складаються дві приблизно рівні частини, ліві не в змозі самостійно розв’язувати завдання соціального захисту. Отож Мороз і запропонував нову лінію поділу: не праві-ліві, а прихильники зміни нинішнього курсу й апологети «курсу, що збанкрутував». До останніх Мороз упевнено відніс хіба що НДП (на його думку, ця фракція незабаром розколеться на кілька дрібніших). Очікується, що супротивники нинішнього режиму мають сформувати коаліційний уряд.

Звісно, можлива коаліція соціалістів із центристами буде вельми рихлою. Хоча б тому, що Мороз принципово не погодиться з юридичним запровадженням приватної власності на землю. Права рука Мороза Іван Чиж сказав «Дневі»: «Парламентську більшість можна буде створити під обрання керівництва ВР, але при першому голосуванні з економічних питань вона може припинити існувати». Хоча Чиж бачить можливість співробітництва навіть з Рухом: під рухівським гаслом «Бандитам — в’язниці» і соціалістичними ідеями соціальної справедливості.

Мабуть, при цьому Мороз чудово розуміє, що співробітництво майбутніх потенційних партнерів з соціалістами з їхнім теперішнім іміджем «кузні кадрів» КПУ є вельми проблематичним. Проголошено курс на радикальні зміни в партії: омолодження, звільнення від догматів марксизму, створення власних фінансових структур, вихід «з тіні КПУ». Мороз навіть натякнув, що комуністи запозичили в його партії основні програмні положення.

Олександр Олександрович також розуміє, що такі слова не до душі старшій і основній частині партії, що в комуністів не викличе захвату «опортунізм» СПУ (присутня на з’їзді соціалістів секретар ЦК КПУ Катерина Самойленко не приховувала свого подиву). Але Мороз також розуміє, що своїм успіхом на виборах партія зобов’язана виключно його фігурі, й нікуди вона від нього не подінеться. І що для результативної участі у президентських виборах потрібно вийти з-під парасольки Компартії, створити власну розгалужену й сильну організацію. На спікера, либонь, комуністи висунули не його, а свого лідера. Згодом вони зрозуміли наперед визначену непрохідність Петра Миколайовича, та коли на президентських виборах вони метикуватимуть з такою самою швидкістю, Мороза висунуть якраз 2004 року.

Заявивши, що середній клас — також електорат СПУ, Мороз явно веде партію до центру політичного спектра. Лівіша Селянська партія, яка мляво намагається вести самостійну політичну гру, мабуть, не цілком згодна з таким поворотом. Її голова Сергій Довгань заявив про бажання на рівних брати участь у потрійному союзі лівих. Однак Мороз швидко поставив колегу за об’єднаною фракцією на місце: спільну фракцію створено за рішенням двох з’їздів, команди на зворотний крок не було. Олександр Олександрович сказав навіть про можливість об’єднання двох партій у перспективі.

Найфантастичнішу перспективу виклав Олександр Турчинов: «Пропозиції щодо кандидатури на президентські вибори є в соціал-демократів, «Громади», соціалістів, не виключено, й у комуністів. Такі переговори ще не велися, та коли лівоцентристська більшість узгодить кандидатуру, це буде вже не кандидат, а президент. Тоді з правого центру також захочуть до нас перейти».