Що мав на увазі Президент

Важко оцінювати рівень політики в Україні, але рівень журналістики, продемонстрований зокрема на каналі "1 + 1" у прямому ефірі вночі після виборів, дає змогу обережно зробити припущення: у державі залишилося дещо, чого можна не соромитися, а навіть - навпаки. А тусовочна атмосфера за телекадром дозволила провести експрес-опитування колег на тему: "Чи є заява Президента про те, що парламент не відображатиме погляди народу України, позаяк деякі сили протягнули змішану систему, - черговим проектом вироку новій Верховній Раді?"

Ірина Погорєлова, "Политические хроники":

- По-перше. О 10 ранку, говорячи про те, що парламент цей - "не той" - Президент веде агітацію в день виборів і контрпропаганду проти парламенту загалом. Таке його формулювання говорить про те, що він міг проголосувати в бюлетені про партії лише останнім пунктом - проти всіх. По-друге. Якщо комуністи перемагають - це означає, що перемагають ті сили, які привели цього Президента до влади. Цілком незрозуміло, що йому тут може не подобатися.

Валерій Зайцев, політоглядач газети "День":

- Президент демонструє "багатовекторність". З одного боку він розповідає, що вибори доленосні. З іншого, півроку тому - як він любить партійно-пропорційну систему. З третього - що він стояв і стоїть за мажоритарну систему. З четвертого - "парламент не відображає народ". Тож, мабуть, залежно від ситуації, чинників, що впливають на улюбленого Президента, він завжди може сказати, що все це він говорив раніше.

Володимир Скачко, телекомпанія "Нова мова":

- Вважаю: що більше людей прийшло на ці вибори, то швидше скінчиться період мороку, персональним уособленням якого є Леонід Кучма. Що б ця особа не говорила, народ сьогодні довів: він не хоче його бачити. Й сьогоднішні вибори є яскравим цього підтвердженням. Часом, коли слухаєш улюбленого Президента, здається, ніби три процеси відбуваються паралельно. Перший - це процес життя у країні. Другий - процес мислення в голові самого Президента. І третій - мовний. Вони ніяк не пов'язані. Звідси й багатовекторність висловлювань.

Олександр Мартиненко, президент інформагенції "Інтерфакс-Україна":

- Коли кожну заяву вважати вироком, то всіх було б розстріляно і не раз, але всі - живі. Це означає, що в неділю, саме цього дня, Президент подумав саме таким чином. Гадаю, він таки мав на увазі, що не парламент не відповідає інтересам народу, хоча саме так було сказано. Насправді він, ясна річ, хотів сказати, що парламент не відображатиме погляди й певні політичні переконання населення України внаслідок великої кількості партій тощо. Ні, "Інтерфакс" ніколи не тлумачить Президента. Просто, працюючи з однією й тією ж людиною 3, 4, 5 років, уже приблизно уявляєш, яким чином вона хоче висловити думку.

Наталя Кондратюк, завідуюча українським бюро ГРТ:

- Якщо НДП візьме менше місць, ніж планувалося, гадаю, буде проектом вироку цьому парламентові. Це буде досить кумедно: дуже багато депутатів прийдуть у парламент із підвішеними на шиї бомбами у вигляді порушених Генеральною прокуратурою кримінальних справ. Коли не зможуть найближчим часом поділитися й передружитися парламент і виконавча влада, то всіма цими бомбами можна буде підірвати кожного кандидата чи весь парламент загалом.

Олексій Мустафін, прес-секретар СДПУ (о):

- Ну, я думаю, що Президент у нас ніколи такий сценарій із голови не викидав. Але, як показала практика останніх чотирьох років, коли Президент перебував при владі, у вирішальний момент йому ніколи не вистачало сили волі й уміння для того, аби втілити цей план. Я вважаю, що він триматиме цей план у своїй голові аж до своєї поразки на виборах.

Олександр Юрчук, журналіст:

- Це не проект вироку. Це підсвідомість Президента, котрий її сублімував уже протягом усієї епопеї з ухваленням змішаного закону. Це варіант підстраховки на випадок дуже пролівого чи незрозумілого парламенту. Ця думка, безперечно, літає в повітрі, й він у всіх ключових виступах постійно акцентує увагу, що "новий парламент не відображатиме політичний рельєф суспільства, що новий парламент може ухвалити закони, які загрожуватимуть інтересам національної безпеки країни". І він, Президент, можливо, буде змушений зробити певні кроки. Тобто, приховано - це підстраховка.

Юлія Мостова, заступник головного редактора газети "Зеркало недели":

- Сумно те, що це не перший випадок, коли Президент уже вкотре змінює свою точку зору. Ми пам'ятаємо його заяву "за" партії й ряд заяв "проти" партій. На нього впливає як загроза приходу комуністів, так і амбіції НДП, лідери якої переконували його, що візьмуть 30%. Стосовно розгону парламенту, то пристрасті розгорялися тоді, коли було ясно: старий парламент розганяти вже ні до чого, а майбутній - уже просто не буде сил розігнати. Позаяк аби виконати диктаторське рішення, необхідна чітка дисципліна у вертикалі влади. Такої дисципліни, на мою думку, у Президента немає. Тож, гадаю, він повинен бути налаштованим на мудрість, коли, звісно, цього можна від нього чекати.

Ростислав Хотин, журналіст-міжнародник:

- Навряд чи це якийсь проект вироку все-таки. Скоріше це - розбіжності між офіційно декларованими намірами України, її керівництва та її Президента інтегруватися в Європейський Союз, і загалом повернутися до Європи, й тими реальними поглядами, які є наслідком історичних обставин, наслідком якихось зв'язків і орієнтації на Росію. Звідси й прагнення копіювати все нібито в колоніальній психології. Нині в Росії пішов відкат з приводу виборчої партійної системи, нібито вже шкодують за мажоритарною. Отже, давайте й ми якось відреагуємо. Хоча зрозуміло, що в Європі все базується на партіях. І тому знов-таки комуністи, антипрезидентські партії мають такі сильні голоси, що Президент, вважаю, офіційне керівництво країни повинні були зміцнювати партії, підтримувати їх. І є велика розбіжність між атаками на партійні вибори і словами про те, що, мовляв, іде на вибори кримінал, у владу йдуть бандити й інші сумнівні люди з сумнівним минулим чи капіталами. Криміналові найлегше пройти саме в мажоритарних округах, позаяк партійна політика вимагає публічної політики, відкритої політики. І саме в цьому майбутнє політичної системи європейської України.

Михайло Погребинський, Київський центр політичних досліджень:

- Ну, по-перше, парламент не відображатиме народ не тому, що це система партійна, а тому, що є чотиривідсотковий бар'єр, і буде приблизно не менше третини виборців, котрі проголосують за партії, які не подолають цей бар'єр. І саме настільки він і не відповідатиме. А в мажоритарних округах буде втрачено більше, аніж третину, бо там досить буде набрати приблизно 15% для перемоги. Тобто буде втрачено 85%, отже мажоритарна система в цьому плані тільки гірше, аніж партійна. Чи означає це вирок? Думаю, не означає. Доведеться, вважаю, жити з цим парламентом і, як би комусь не хотілося, вірю, що ніяких катаклізмів не буде - на кшталт розгону парламенту чи подібного штибу. Є два варіанти розвитку: або Президент і, можливо, змінена команда, після цих виборів знайде режим взаємодії з парламентом, і тоді Кучма матиме шанси на наступний термін, або, в іншому випадкові, можливим буде навіть скорочення терміну його перебування на посту.