"Яка це насолода - поважати людей!"
Останніми днями червня моїх братів по перу прибуло: дипломи отримали випускники інституту журналістики Київського університету. Нинішній випуск - особливий, бо збігся з п'ятдесятиріччям створення факультету журналістики. І врожай приніс явно рясний: зі ста студентів - тринадцять відмінників. Цю дідькову дюжину окропив святою водою протоієрей Володимир Табачин, настоятель храму-пам'ятнику новомученикам України. Вигадки та кмітливості новоспеченим колегам явно не позичати. Одна симпатична випускниця перед врученням диплому попросила директора інституту журналістики Анатолія Захаровича Москаленка поставити свій автограф на обхідному листі, без якого дипломів, як відомо, не видають. Що ж, такої спритності побажати б їй у пошуку гарячих фактів.
А якщо серйозно, то на прощання усім присутнім гостям, котрі вручали дипломи і серед котрих були голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Віктор Петренко, директор Київської регіональної телерадіокомпанії Віктор Пасак, президент СТБ Микола Княжицький та головний редактор газети "День" Лариса Івшина, запропонували сказати декілька напутніх слів.
- Будь-яке розпорядження, закон чи указ, як би ви до нього не ставилися, залишає журналіста наодинці зі своєю совістю, - сказала Лариса Олексіївна. - Це шанс - закріпити у суспільстві позиції добра.
На думку директора інституту журналістики Анатолія Москаленка, журналісти повинні керуватися головним постулатом: "Яка це насолода - поважати людей!"
Я взяла у вчорашніх студентів міні-інтерв'ю, поставивши усім те саме питання: що вони відчували в момент вручення дипломів.
Іванна Коберник: "Хоча й кажуть, що молоде, те зелене, я думаю, що новачками у журналістиці багато хто з моїх однокурсників не почуваються. Після другого курсу практично усі працюють у різних видавництвах й мають непогані творчі наробки".
Любов Мірута: "У цю хвилину я відчуваю ностальгію. Тільки зараз розумієш, що наші викладачі у першу чергу хотіли виховати в нас чесних людей, а тільки потім - фахівців". (До речі, Люба сама спекла коровай, котрий порадила їй зробити мама - агроном).
Руслан Висоцький: "Я утримаюсь від пишномовних слів. Не тому, що не відчуваю ніяких емоцій. Уже давно співробітничаю у "Діловій Черкащині", куди хочу повернутися".
