Чи підвищать нам урешті квартплату?
Читачі "Дня" разом з усіма громадянами країни вже рік відчувають себе далеко не сторонніми спостерігачами житлово-комунальних баталій. Владні структури на цьому полі бою то розходяться по різні боки барикад, то братаються під натиском міжнародних фінансових організацій. Пересічному громадянинові залишається з тривогою очікувати з'ясування їх відносин. А при черговому повідомленні про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги зриватися з фальш-стартом.
Здається, вже не тільки Верховна Рада не може порозумітися з Кабінетом Міністрів стосовно тарифів на житлово-комунальні послуги, а й у самому Кабміні не можуть прийти до згоди - підвищувати їх чи ні... Торішнє підвищення комунальних тарифів практично збіглося з затвердженням на посту прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Тоді Павло Лазаренко визнав безглуздим підвищення комунальних платежів в умовах заборгованості по зарплаті й пенсіям. Варто було делегації на чолі з прем'єр-міністром поїхати на переговори зі Світовим банком, у Києві прозвучала думка про те, що тарифи доцільно було б підвищити.
Нещодавно, під час прес-конференції, присвяченої підписанню угод із Російської Федерацією, прем'єр-міністр заявив, що при підвищенні оплати комунальних послуг до 100 відсотків потрібно буде додатково викласти з бюджету 3 млрд. 180 млн. грн. на субсидії. Цифра вражає, якщо взяти до уваги, що тільки на погашення заборгованості по зарплаті потрібно близько 2 млрд. грн. Однак прем'єр-міністр за час свого перебування на посту вже не раз "латав" бюджет із допомогою арифметичних вправ. Минулої осені бюджетові не вистачило суми, виплаченої на підвищену зарплату, через півроку - знову ж таки, за словами Павла Лазаренка, прихований дефіцит бюджету виник "унаслідок введення в дію закону про тимчасову заборону стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги". Сьогодні, коли вирішується доля кредитів, обіцяних МВФ, міністр економіки Юрій Єхануров наполягає на негайному переході до повної оплати за житло й комунальні послуги, що, на його думку, навпаки дасть змогу вивільнити кошти для адресної допомоги громадянам. З другого боку, цей крок, уважає міністр, зекономить оборотні кошти українських підприємств, які сьогодні компенсують вартість житла.
У питанні комунальних пільг - повна плутанина, але для урядових структур "житлово-комунальні розбіжності" виступають засобом загравання з електоратом, якого можна поморочити ще з півроку, а потім його треба буде й нагодувати. А без зовнішньої допомоги тут уже обійтися буде неможливо.
Вітчизняним підприємствам після підвищення тарифів може й полегшає, найбідніші верстви повинні будуть отримувати субсидії, багаті - підвищення просто не помітять. Зате середньостатистичному громадянину з рівнем доходів до 200 грн. доведеться значно урізати витратну частину свого бюджету.
