Парламент структурувався достроково

Робоча група для підготовки першої сесії Верховної Ради 14-го скликання ухвалила рішення рекомендувати парламенту формувати фракції на партійній основі. В інтерв’ю агенції Інтерфакс-Україна голова робочої групи Олександр Бандурка повідомив, що право на створення фракції отримають партії, які мають у парламенті не менше як 14 депутатів.
Пан Бандурка не виключив можливості створення погоджувальної комісії, яка розглядатиме питання про внесення відповідних змін до регламенту.

«Рекомендаційне» рішення робочої групи вже сьогодні можна вважати «керівним», оскільки до неї входять представники всіх партій, які перемогли, а також окремі впливові депутати (за це рішення висловилося 40 членів групи із 48 присутніх). Зрозуміло, що депутатів, котрі ввійдуть до складу фракцій, ніхто не зобов’язуватиме вступати у відповідну партію. Крім того, зберігається можливість створення позафракційних груп, але, за словами пана Бандурки, вони матимуть менше повноважень, аніж фракції. Варто сказати, що «мажоритарні» депутати з розумінням поставилися до проблеми: із 225 народних обранців не визначилося зі своєю партійно-фракційною приналежністю близько 50-ти.

Така відносна легкість структурування багато в чому пояснюється невеликим впливом президентських структур на цей процес. Інтереси партій, навіть «пропрезидентських», у проблемі працездатності парламенту жодним чином не збігаються з інтересами адміністрації. Будь-яка партія зацікавлена в тривалому політичному житті, і їй немає сенсу «розвалювати» власну трибуну. Єдиним президентським каналом впливу залишаються депутати, пов’язані (як правило, не тільки політично) з адміністрацією. В зв’язку з цим відзначимо появу депутатської групи «Незалежні», куди входять Дмитро Табачник, Валерій Шмаров, Володимир Семиноженко та ін. Лідери цієї групи відомі своїми антипартійними настроями і вже заявили, що обстоюватимуть інтереси «мажоритарників».

Отож, хоча спостерігачі гарантують підтримку в 300 голосів рішень підготовчої групи, проблеми цілком можливі. Головна боротьба навколо структуризації може пройти на двох напрямках: внесення змін до регламенту, уточнення функцій і прав фракцій і їх відмінності від інших депутатських об’єднань. Новоспечені фракції не можуть гарантувати того, що всі їхні члени проголосують «як треба» за відповідні зміни в регламенті, тим більше, що декотрі з них можуть паралельно брати участь у депутатських об’єднаннях Михайла Сироти («Реформи-центр») і, особливо, Дмитра Табачника («Незалежні»).