«Крик душі» – від ста сімей

На вулиці Вишгородська, 23-а, є сімейний гуртожиток. Та сьогодні, 30 квітня, його мешканці не вдома і не на роботі. Вони прийшли до очільників КМДА на розмову. Вимога одна – посприяти приватизації їхніх кімнат. Бо останні десять років такої можливості у них немає, хоча закони, які б дозволяли це зробити, вже давно існують. Наразі гуртожиток перебуває на балансі «Київміськбуду», і більшість сімей, які там проживають, – це або нинішні, або колишні працівники корпорації. Щоб приватизувати житло, гуртожиток має перейти від «Київміськбуду» у комунальну власність міста. Та корпорація із цим чомусь зволікає, а люди бояться, щоб їх одного дня не виставили на вулицю.

Проживає у гуртожитку сто сімей,  у кожної – по кімнаті. Є такі родини, де на площі 18 квадратних метрів живе п’ять осіб. Мешканці розповідають, що деякі родини тісняться тут близько 30 років, вже повиростали діти і чекають перших внуків. Але зараз люди вимагають не нових квартир чи розширення площі, бо деяким родинам справді затісно в одній кімнаті, а хочуть хоча би зберегти те маленьке житло, яке мають.

Мешканка гуртожитку Марина розповідає, що зараз створюються штучні умови, аби тиснути на людей. Так, вони отримують від ЖЕКу платіжні квитанції, де площа кімнати якимось чудом збільшилась із 18-19 квадратних метрів до 30, відповідно – і платити треба більше. «Також нам надсилають повідомлення, що ми повинні укласти договори оренди, хоча кімнати ми отримували на підставі ордерів. І за цими договорами ми маємо платити 665 гривень за одне ліжко-місце. Навіть якщо в родині троє осіб, то вже виходить більше, ніж дві тисячі гривень. Та у нас зарплати у середньому по дві-три тисячі. Якщо договори не підписуємо, погрожують виселити. Я одинока мама, маю двох дітей, із меншою дитиною перебуваю у декретній відпустці, отримую 290 гривень допомоги від держави. Це просто крик душі», – розповідає Марина.

Дехто прийшов на акцію протесту із дітлахами дошкільного віку. Взяли з собою і паспорти, щоб показати,  що справді прописані у гуртожитку багато років і мають право на приватизацію кімнат. Вислухати мітингарів вийшов один з радників Володимира Бондаренка. У черговий раз люди почули обіцянку, що їхнє питання під контролем уже нинішнього голови КМДА, він подзвонить, кому треба, і спробує вплинути на ситуацію.

Та мешканці вже ситі обіцянками, бо це єдине, що чули від влади останніми роками. Наталя, що теж мешкає на Вишгородській, 23-а, каже, що пройшли усі судові інстанції, і ніде не отримали підтримки, усі справи, які велися аж п’ять років, були програні. Зараз їхня надія, що нове столичне керівництво зможе вплинути на дирекцію «Київміськбуду», і нарешті гуртожиток перейде на баланс міста. Чим завершиться ця непроста історія –  «День» буде слідкувати.