«Суддя №1» і його збиткування з українців

Політико-правове протистояння, яке виникло в країні після прийняття рішення Конституційного Суду щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, схоже затягнеться ще на кілька тижнів. Принаймні про це свідчить заява голови Верховної Ради Дмитра Разумкова про те, що парламент розглядатиме законопроєкт №4304 про відновлення електронного декларування та кримінальної відповідальності за недостовірне декларування майна наступного пленарного тижня упродовж 17—20 листопада. В четвер, як це прогнозувалося,  парламентарі так і не змогли приступити до цього питання.

«У понеділок майже всі депутатські фракції та групи досягли єдиної позиції щодо законопроєкту №4304. Підписали 126 народних депутатів, якщо я не помиляюся. Але з незрозумілих для мене причин учора, після того, як був розглянутий цей документ, і була досягнута позиція, що цей документ буде розглядатися в залі сьогодні, після того, як профільний комітет його розглянув і запропонував Верховній Раді розглянути його за основу та в цілому, один із наших колег Олександр Дубінський вніс альтернативний законопроєкт №4304-1. Я не буду коментувати цю дію. Але ви знаєте, що Верховна Рада не порушує закони, ми сьогодні не можемо розглянути цей законопроєкт, тому що немає висновку комітету. Я думаю, що ми зараз скоротимо строки (для його підготовки. — Ред.) і розглянемо його на наступному пленарному тижні з пакетом інших законопроєктів, які також важливі для врегулювання цієї кризи», — пояснив спікер Дмитро Разумков.

Не секрет, що весь останній тиждень триває протистояння між Офісом Президента та Конституційним судом. Більш того, триває протистояння між ОП і Верховною Радою, адже під запропонований Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт, покликаний відновити суспільну довіру до конституційного судочинства, згідно з яким рішення КС» визнається «нікчемним», а повноваження складу Конституційно Суду припиняються, так і не знайшли голоси в парламенті. Відмовилися голосувати не тільки опозиційні фракції, а й частина депутатів від пропрезидентської фракції «Слуга народу». Через що Зеленський навіть допустив можливий розпук чинного складу Верховної Ради. А згаданий Разумковим законопроєкт №4304 — це фактично ініціатива спікера і частини депутатів, яка йде врозріз з діями Офісу Президента. Через всі ці події політики та експерти всерйоз заговорили про вірогідність офіційного розвалу монобільшості і, або переформатування коаліції та уряду, або дострокові парламентські вибори.  

Ще один можливий варіант розвитку подій — судді КСУ самі пишуть заяви про звільнення, до чого їх спонукають з Офісу Президента. Правда цей найбільш безболісний з точки зору правової чистоти сценарій поки залишається маловірогідним через позицію суддів Конституційного Суду, зокрема його голови Олександра Тупицького. Більше про діяльність останнього в матеріалі нашого автора Сергія Грабовського нижче. Раніше ми вже писали — чому протистояння після рішення Конституційного Суду лише загострюється і як вийти з ситуації — в матеріалі «Політико-правовий цугцванг» («День», № 208 за 3 листопада 2020 р.).

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ

Усі останні дні мене не полишає враження, що сценарій дій і заяв Конституційного Суду пишеться не самими суддями чи їхнім апаратом, а зовсім іншими персонами — тими, хто вважає українців таким собі тупим бидлом, яке гідне тільки презирства та знущання. Втім, судіть самі. Візьмімо до уваги лише суддю №1, який провів у життя рішення щодо скасування е-декларацій про доходи державних осіб, — надто вже показові речі він робить.

Добре відомо, що журналісти ненависної, мабуть, усім можновладцям з усіх таборів програми «Схеми» спіймали голову КС Олександра Тупицького на тому, що у 2018 році він став власником земельної ділянки в селищі Кореїз окупованої Росією Автономної Республіки Крим. При цьому Тупицький оформив угоду купівлі-продажу згідно з законодавством РФ і відповідно зареєстрував її, тим самим визнавши чинність російських законів у Криму. Цікаво, що Тупицький ще до окупації Криму Росією в 2014 році володів маєтком (будівлі та земля) у Кореїзі неподалік Ялти (уявіть собі ціну цього маєтку...) і розширив свій маєток у 2018 році, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. Крім цього правопорушення, Тупицький допустився ще одного, можливо, ще більш значного. Адже для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження на «взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», за статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Я вже не кажу про розтоптаний головою КС Кодекс суддівської етики, за яким будь-який суддя зобов’язаний і в професійному, і в особистому житті демонструвати поведінку, яка підтримує довіру до судів та утримуватись від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. А що авторитет цей упав до плінтуса, сумніватися не доводиться: згідно з проведеним 2—3 листопада опитуванням Соціологічної групи «Рейтинг», повністю довіряє Конституційному Суду 5% респондентів, частково — 14%; а от серед добре обізнаних із сюжетами щодо е-декларування, тією чи іншою мірою довіряє 13%, а от не довіряє — 78%...

Реакція Олександра Тупицького на оприлюднення інформації про його кримську маєтність у знайомих йому, безумовно, термінах кримінального світу зветься «лепить горбатого и уходить в несознанку»: «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським... Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити... Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі».

Невже голова КС щиро вважає українців безпросвітними ідіотами? Чи він просто, виконуючи чиїсь настанови, знущається — ще й не те стерпите? Бо ж у відставку мене можуть відправити тільки дві третини членів КС, а їх на вашому боці немає. І не буде, бо ж тут дуже «хлібні» посади: я особисто (як й інші члени Суду) коштую країні 21 мільйон гривень на рік, а моя місячна зарплата торік становила 371 тисячу гривень (у рядового судді КС не набагато менше), і ви її в мене не заберете, що б я не чинив, чи не так? І от лихо: в усьому величезному і добре оплачуваному апараті КС не знайшлося фахівця, який би підказав голові Суду, яким чином оформити декларацію про свої кримські набутки і не сказав, що ти ж визнав Крим російським, бо оформив нову маєтність за російськими законами, що документально засвідчено...

Але маєтності Тупицького розташовані не тільки у Криму, а й у Києві та під Києвом. За даними програми «Схеми», родина «судді №1» має 30 соток землі (з яких 23 сотки записані на тещу Тупицького) і будинок площею у 211 м2 у Василькові та чотирикімнатну квартиру в київському житловому комплексі «Новопечерські липки» площею 216,5 м2, записану на матір голови КС, вартістю понад 600 тисяч доларів. На момент придбання квартири у 2013 році пенсіонерці Галині Тупицькій було вже 73 роки; теща ж Тупицького — Лариса Колпаченко — працювала в аптеці у Донецьку. Обидві вони ніколи не були мільйонерками, але це не завадило «судді №1» робити вигляд, наче все ОК, знов-таки, відверто знущаючись із журналістів. Так, про маєток у Василькові він сказав: «Там ми проживаємо. Там моя теща. Вони це знають, що це моя теща. А там я купив... Теща продала квартиру в Донецьку і купила будинок у Василькові. Вона за ті гроші, що продала, купила там будинок. Звичайно я допомагав сад зробити — я це люблю і так далі. Я купив 7 соток землі, щоб, чесно кажучи, побудувати там спортивний зал, коли ми там з дітьми знаходимося». При цьому Тупицький не розповів про походження коштів на купівлю квартири, але заявив, що теща «поки що знаходиться вимушено на території Донецька». Тобто, виходить, квартиру у Донецьку вона продала, купила маєток у Василькові, але і далі живе у Донецьку...

Останнє означає, що російські окупанти та бойовики «ДНР» мають тещу голови КС у ролі заручниці, відтак можуть чинити істотний вплив на «суддю №1» і на рішення Суду. Інша основа такого впливу — наявність у Тупицького маєтку в Криму. Справа в тому, що у березні Володимир Путін видав указ про поширення на Крим заборони іноземним громадянам володіти ділянками землі. Не включені в перелік заборонених лише ті райони АРК, які не мають виходів до моря, — Білогірський, Первомайський і Красногвардійський. Тобто Кореїз входить до «заборонених» територій; іноземні громадяни, які там володіють земельними ділянками, зобов’язані позбутися їх упродовж року, інакше вони будуть примусово продані або ж зараховані  в муніципальну власність. Ось друга «ниточка», за яку Росія може смикати «суддю №1». Правда, він може продати свій маєток або...  отримати російський паспорт. Чи, може, цей паспорт уже є? І тому Тупицький заявив на випередження, що коли такий паспорт знайдуть і покажуть журналістам, то буде фальшивка?

В контексті всього цього виглядають цинічним знущанням з Конституції України та здорового глузду заяви Тупицького, що, мовляв, у разі, якщо поміняти весь склад суддів КС, то «в Україні це може призвести до порушення територіальної цілісності». Мовляв, у такому разі «з’являється можливість будь-якій області проголосувати на рівні обласної ради про самовизначення чи відокремлення від України... Для правомірності дій щодо захисту територіальної цілісності необхідне звернення до Конституційного Суду, яке повинно бути розглянуте негайно, і виникають правові підстави для вирішення цієї проблеми». Агов, існують стаття 2 Основного Закону — «Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною» — та стаття 17 — «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу». Іншими словами, щоб узятися за зброю і знищити кубла сепаратистів і відбивати інтервентів, потрібні не судові папірці, а воля озброєного народу. Норми Конституції — це норми прямої дії, їх достатньо для того, щоб оперативно й ефективно протидіяти російськім агресорам і їхнім місцевим сателітам (адже ніхто інший не загрожує територіальній цілісності України). Чи погрози «судді №1», який «висить на гачку» у російських окупантів, що в разі відсторонення його й інших дуже-дуже дорогих наших суддів «кров може захлеснути Україну» мають підґрунтям таємну домовленість із «кремлівським паханом» про відправку у разі чого російських «миротворців» до України?