Черговий крок до енергонезалежності

Южно-Українській АЕС знову випала доля перебувати в авангарді. І знову в аспекті ядерного палива. Цього разу — відпрацьованого. Його першу партію буде відправлено до спорудженого в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) саме із ЮУАЕС. Ця подія відбудеться навесні 2022 року. Про деталі фахівці не розповідають, адже час, обсяги, маршрут — будь-яка інформація щодо переміщення ядерного палива — належить до категорій, які не підлягають розголосу. Та все ж, зазначена тема цікавить багатьох, а НАЕК «Енергоатом» дотримується політики відкритості та поінформованості. На наші запитання, в межах визначеної компетенції, відповів заступник головного інженера ЮУАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Олексій АРВАНІНОВ.

***

— Олексію Леонідовичу, якою є схема поводження з відпрацьованим ядерним паливом станом на сьогодні, адже Україна перестала вивозити його до Росії?

— Так, останнім часом відпрацьоване ядерне паливо до Російської Федерації не вивозиться. Востаннє із Южно-Української АЕС ми здійснили відвантаження 2020 року. Наразі відпрацьоване ядерне паливо, згідно з технологічним регламентом, зберігається у приреакторних басейнах витримки енергоблоків для зниження залишкового енерговиділення. Це є одним із найважливіших показників, який враховується під час формування контейнерів для вивезення. З наступного року три українські атомні електростанції — Хмельницька, Рівненська та Южно-Українська доправлятимуть відпрацьоване паливо уже до Централізованого сховища, яке побудовано в зоні відчуження Чорнобильської АЕС (Запорізька АЕС має власне пристанційне сховище, яке експлуатує з 2000 року). Першу поставку на ЦСВЯП буде здійснено саме із нашого енергоблока №3, і, таким чином, Южно-Українська АЕС знову буде першою у виконанні стратегічних планів компанії та держави.

— На ЦСВЯП застосовується принцип «сухого» зберігання. Чи потребувала ця технологія адаптації обладнання енергоблоків для відвантаження відпрацьованого палива?

— Попередня технологія поводження з відпрацьованим ядерним паливом, за якою ми працювали, передбачала тимчасове розміщення в транспортних контейнерах по 12 тепловиділяючих збірок. Контейнери необхідно було заповнити, ущільнити, перевірити на герметичність, зробити їх дезактивацію і забезпечити відправку на гірничо-хімічний комбінат до Російської Федерації, де паливні збірки мають перебувати визначений час у сховищах так званого «мокрого» зберігання.

Технологія Нoltec International, за якою побудоване Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в Україні, передбачає «сухий» тип зберігання. Паливні збірки після декількох років перебування в басейні витримки (задля зниження залишкового енерговиділення) перевантажать у спеціальний багатоцільовий контейнер (БЦК), у якому вони залишаться на передбачений проєктом термін. БЦК після заповнення необхідно осушити, заварити і завантажити в інші контейнери — для транспортування і майбутнього зберігання. Їх декілька — HI-TRAC, HI-STAR, HI-STORM. Кожен із них має своє призначення, але спільне завдання — організація безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Щонайменше, упродовж 100 років.

Впровадження технології Нoltec на Южно-Українській АЕС, звісно, вимагало дотримання низки заходів і потребувало певних зусиль. Зокрема, це модернізація систем і конструкцій на енергоблоках, модифікація технологічних схем для сумісності обладнання, встановлення спеціальної системи відеоспостереження, габаритні та натурні випробування. На енергоблоці №3 ці роботи виконано на 90%. Фактично залишилося провести комплексні випробування обладнання. Вони необхідні для отримання дозволу Держатомрегулювання на вивезення ядерного палива з використанням технології Нoltec.

— На ЮУАЕС експлуатується паливо двох виробників — компаній ТВЕЛ і Westinghouse. Чи передбачає технологія Нoltec взаємодію з паливними збірками різного виробництва?

— Це є ще однією суттєвою перевагою технології Нoltec International для Южно-Української АЕС. Наразі два енергоблоки атомної електростанції працюють на паливі Westinghouse — другий і третій. А розпочався процес практичної диверсифікації ядерного палива для АЕС України ще 2005 року — саме тоді в активну зону третього енергоблока було завантажено перші шість дослідних паливних збірок компанії Westinghouse. Тож незабаром перед нами, безсумнівно, постало б питання зберігання відпрацьованого палива. Попередня технологія поводження з відпрацьованим ядерним паливом була передбачена лише для російських паливних збірок. А технологія Нoltec дозволяє працювати з «касетами» обох виробників.

— Якщо зважати на економічний аспект, чи вигідно Україні зберігати відпрацьоване ядерне паливо?

— Процитую очільника «Енергоатому» Петра Котіна. Під час візиту на ЦСВЯП він зазначив: «Відмова вивозити на тимчасове зберігання і переробку до РФ паливо українських АЕС дає змогу «Енергоатому» заощадити $150 — 200 млн на рік».

Моя особиста позиція — наразі принцип «відкладеного рішення» для України найбільш раціональний. Відпрацьоване паливо — це колосальний ресурс, який може бути використаний у майбутньому. Крім того, це зміцнення незалежності нашої держави в питаннях атомної енергетики як у політичному, так і в економічному аспектах.