Березень у Національній філармонії з ювілеями та днями народження: від Баха і Шопена до Івасюка

 Березень – місяць музичних іменинників у філармонії, дат, ювілеїв та концертів-присвят. Найкращий подарунок  музикантам – оплески публіки. І немає значення, скільки років кому виповнюється, адже музика у наші часи – це вже само по собі день народження кожного нового дня. Ми слухаємо її і народжуємося з попелу: вона дарує надію і живі емоції. Тому такі імена як Шопен, Івасюк, Бах, П’яццолла,  Шевченко, Крячок і Матюхін – це різні історії  особистостей в музичних інтерпретаціях найкращих виконавців нашої країни.  Тож обирайте за смаком й уподобаннями

1 березня відзначають день народження істинного музичного романтика Фридерика Шопена. Традиційно концерт до чергової річниці всесвітньовідомого польського класика проходить і у філармонії. У наші дні, вшанування пам’яті великого польського композитора, представника народу, який підтримує Україну – є надзвичайно актуальним та виправданим. В концерті-присвяті звучатиме знаменитий Другий фортепіанний концерт з оркестром у виконанні піаніста Максима Шадька. Доповнить вечір симфонія «З Нового Світу» №9 Антоніна Дворжака під керівництвом Миколи Дядюри.

3 березня концерт «Місія», присвячений 75-річчю Володимира Івасюка. У програмі ретельно відібрані скрипкові твори, насичені інтонаціями та ритмами, притаманними українській етнічній традиції та неповторній музичній ідентичності українського духукомпозиторів XVIII-XXI ст. – Березовського, Вербицького, Лисенка, Стеценка, Леонтовича, Ревуцького, Косенка, Кирейка, Саратського. Ініціатор і автор концерту Кирило Стеценко вперше гратиме на  сцені Національної філармонії твори Володимира Івасюка для скрипки і фортепіано. Ноти були подаровані виконавцю родиною композитора.

      «Саме тепер настав час визнати, що Володя був не лише генієм естрадної пісні – він справді мав крила видатного творця високої академічної музики, які так брутально обтяли йому московитські найманці, коли нашому Орфеєві було тільки 30…», –  говорить Кирило Стеценко.

     4 березня виступ Національного ансамблю солістів «Київська камерата» присвячений 75-річчю від дня народження засновника і незмінного керівника колективу Валерія Матюхіна.

      Земний шлях диригента завершився у травні 2023 року, але його внесок у розвиток української музики – вельми вагомий. Активна діяльність ансамблю стимулювала композиторську творчість, митці писали опуси безпосередньо з орієнтацією на цей колектив. Саме з творів сучасних українських композиторів і вибудувана програма вечора. Богдана Півненко, скрипка, Тамара Ходакова, сопрано, Дмитро Кузьмін, флейта, Кирило Бондар, скрипка, Катерина Супрун, альт, Дмитро Таванець, фортепіано виконають твори Олега Ківи, Євгена Станковича, Золтана Алмаші, Юрія Шевченка, Валентина Сильвестрова, Ігоря  Щербакова, Олександра Козаренка та Володимира Зубицького. За диригентським пультом – маестро Володимир Сіренко.

      6 березня Київський камерний оркестр під орудою Юрія Літуна запрошує на Концерт сюїт.   Жанр сюїти зародився у Франції і передбачав чергування контрастних по темпу танців, а у XIX ст. відродився в новому амплуа – оркестрового твору, більш різноманітного за змістом і вже не пов’язаного суто із танцями. Програма концерту продемонструє еволюцію цього жанру від барокових бахівських сюїт, в які геніальний автор поряд із жвавістю і свободою вніс ще й роздуми про людські характери – до зразків сучасних українських авторів Ганни Гаврилець та Сергія Леонтьєва.

7 березня у програмі «Орган і голос: дует натхнення» прозвучать перлини західноєвропейської музичної спадщини ХVІІІ-ХХ століть та декілька творів українського авторства. Ця програма – родзинка репертуару Національного будинку музики, адже є вунікальним дуетом тембрів – органістки Валерії Балаховської й тенора Сергія Андрощука.

12 березня Національний духовий оркестр України виконанням творів Леонарда Бернстайна відкриє цикл «Українці в Америці»,  присвячений видатним музикантам українського походження, які втілили «американську мрію». Ідея належить диригенту Івану Стецькому.

      Перший концерт познайомить і із різножанровими творами, які харизматичний диригент і композитор писав у різні періоди свого життя.  Нещодавня прем’єра фільму «Маестро» відкрила широкому загалу подробиці його захоплюючої життєвої історії. Маестро посів друге місце у списку 20 найкращих диригентів світу британського журналу BBC Music Magazine, за життя отримав сім «Еммі», дві нагороди «Тоні» та 16 «Ґреммі». The New York Times назвали його «одним із найталановитіших і найуспішніших музикантів за всю американську історію».  

13 березня день народження Астора Пʼяццолли Національний президентський оркестр під орудою диригента Георгія Куркова пропонує відзначити програмою «PIAZZOLLA. PRIMAVERA».

     Мовою танго аргентинський композитор утілював найрізноманітніші переживання і не боявся висловлювати їх по-справжньому щиро. Квиління бандонеону, пристрасні злети скрипок і пружній ритм танцю мимоволі захопить слухача та дасть змогу прожити музику Пʼяццолли на повну. Солісти: Ігор Саєнко, бандонеон та Анастасія Шипак, скрипка.

14 березня Національний будинок музики за участю ТОПових солістів: Івана Кучера, віолончель, Назарія Пилатюка, скрипка, Тетяни Войтех, фортепіано і тенора Сергія Андрощука, – представить програму «Музичні історії».

      Доба Романтизму в мистецтві позначилася активною появою і розвитком на музичній мапі національних композиторських шкіл. Одними з нових самобутніх осередків для європейської музики стали українська та чеська школи. Твори провідних композиторів цих національних традицій  Миколи Лисенка, Леоша Яначека, Антоніна Дворжака, Василя  Барвінського, – прозвучать на вечері захопливих музичних історій,. 

17 березня програма Київського камерного оркестру під орудою головного дириґента Львівської Опери Івана Чередніченка представить творчість двох британських композиторів – Франка Бріджа та Бенджаміна Бріттена, оркестрові опуси яких є складними у виконанні та належать до елітарної музики. За життя митці були добре знайомі і товаришували. Один з відомих ранніх опусів Бріттена – пісенний цикл «Les Illuminations» для сопрано та оркестру, написаний на тексти з однойменної збірки Артюра Рембо виконає сопрано Маріанна Цвєтінська.

19 березня в межах проєкту «Філармонія Нескорених» концерт Камерного оркестру «РЕНЕСАНС» Маріупольської камерної філармонії буде присвячений 70-річчю його засновника та незмінного керівника – головного дириґента Василя Крячка.

     Тридцять років тому у Маріуполі з’явився неповторний і самобутній камерний оркестр, який сьогодні евакуйований до Києва і є справжньою окрасою і невіддільною частиною музичного життя столиці.

       У репертуарі створеного ним оркестру налічується понад 500 творів золотої світової класики різних авторів, епох і стилів. Цього вечора буде нагода почути опуси видатних представників бароко, а також європейських та українських класиків Вівальді, Баха, Моцарта, Березовського, Бортнянського. Солісти: Наталя Ляшенко та Андрій Рахманін, скрипка і
Сергій Казаков, віолончель.

20 березня концерт Національного академічного симфонічного оркестру України під орудою маестро Володимира Сіренка «Метамузика: Вагнер / Сильвестров» – доволі оригінально поєднає твори цих двох композиторів в одному вечорі. Солюватиме улюбленець публіки –  піаніст Євген Громов.        

       Вагнер відомий як оперний драматург, автор масштабних музичних драм, виконання яких вимагає великих оркестрових ресурсів, сильних голосів, яскравих театральних засобів. Суто фортепіанних п’єс у Вагнера обмаль, і вони не вважаються показовими для його мистецтва. Проте музика Вагнера настільки захоплювала своєю образністю, силою емоційного впливу, незвичними звуковими барвами, що відомі піаністи часто виконують фортепіанні переклади фрагментів із його сценічних творів. Цього вечора їх виконає Євген Громов.

        Натомість музика добре знаного на батьківщині Валентина Сильвестрова – як тонке мереживо, потребує особливої культури слухання – зосередженості в моменті, а нетрадиційна форма твору нагадує подорож лабіринтом. «Метамузика» для фортепіано з оркестром схожа на тиху медитацію…

21 березня у філармонії знов відмічатимуть день народження, певно, найвідомішого композитора у світі, автора понад 1000 музичних творів, віртуозного виконавця та капельмейстера – Йоганна Себастьяна Баха. Його твори для хору, оркестру, органа, клавесина та багатьох інших інструментів є визнаними шедеврами.

     У програмі – дивовижні твори-перлини світських жанрів, що сповнені глибоким змістом і особливою милозвучністю барокової гармонії. Вони написані митцем у різні періоди життя, тому слухачі відчують еволюцію композиторської манери Баха.

     Вечір можна назвати справжнім святом органа, адже виступатимуть найкращі органісти України, солісти Національного будинку музики: Ірина Харечко, Валерія Балаховська, Ганна Бубнова і Максим Сидоренко.

24 березня Витончена камерна програма з творів композиторів XIX-XX століть під орудою Наталії Пономарчук представить лірику в її найрізноманітніших проявах. Обрамляють її романтичні Серенади для струнних англійця Едварда Елгара та чеського композитора Антоніна Дворжака. Серцевиною програми стане «Любовна сюїта» (Rakastava) фінського романтика Яна Сібеліуса, в якій до струнного Київського камерного оркестру доєднаються ударні інструменти – літаври та трикутник.

27 березня нещодавня лондонська тріумфаторка Наталія Пономарчук, – диригуватиме Національним симфонічним оркестром України.

     Виконання Симфонії № 2 англійського композитора Едварда Елгара стане прем’єрним для Києва в продовження проєкту за підтримки Elgar Society. Виконання першої симфонії відбулося в грудні наприкінці минулого року. Також прозвучить один із найпопулярніших концертів серед кларнетистів – Концерт для кларнета з оркестром Вольфганга Моцарта. Опус написаний в 1791 році, за кілька місяців до смерті композитора. Соліст – Юрій Набитович, кларнет.

29 березня на сцені  філармонії зовсім юний музикант – тринадцятирічний піаніст Савва Золотарьов, який вперше виступить разом із симфонічним оркестром НФУ під орудою диригента Антонія Кедровського. У їх виконанні прозвучить Другий фортепіанний концерт Людвига ван  Бетховена. Звучатиме також остання «Велика» симфонія основоположника романтизму Франца Шуберта.

30 березня на сцені філармонії унікальний ансамбль двох басів – Тараса Штонди і Тараса Бережанського, який наслідує кращі традиції української вокальної басової школи.

    Обидва співаки є відомими київськими солістами. Тарас Штонда – співак з величезним творчим досвідом, за плечима якого чимало яскравих ролей на сценах багатьох театрах світу. Його молодший колега – Тарас Бережанський належить до плеяди молодого талановитого покоління співаків, які успішно підкорюють нові творчі горизонти. Незважаючи на те, що артисти належать до різних поколінь, обидва в дуеті демонструють чудове володіння голосом та артистизм.

      Програма першого відділу складена із шедеврів західноєвропейських композиторів, а в другому прозвучать музичні перлини української класики та народні пісні.

31 березня програма під керівництвом диригентки Наталії Пономарчук поєднає твори, які побачили світ у буремному ХХ столітті та втілили непрості тривоги людського життя.         

     Прозвучать твори українських сучасних авторів, написані у 1982 році: Камерна симфонія № 3 Євгена Станковича та Concerto grosso для струнного оркестру Віталія Губаренка. Також маестро включила у програму  «Метаморфози» німецького композитора Ріхарда Штрауса, написані в період активної фази Другої світової війни у 1943 році під назвою «Скорбота за Мюнхеном» після килимового бомбардування свого улюбленого міста. Флейтове соло – Ігор Тютюнніков.

Також  березень виявився багатим на ювілеї учбових музичних закладів столиці. Це, як правило, надзвичайно цікаві концерти. Адже перед публікою предстануть зовсім юні таланти і ті, хто вже чогось досягнув. Саме під час таких концертів можна зрозуміти, звідки і як з’являються на наших сценах справжні зірки.

Тож, 16 березня о 13:00 свою 50-ту річницю від дня заснування відзначить Дитяча школа мистецтв № 5 Оболонського району Києва. 23 (19:00) і 24 березня (14:00) аж двома концертами Київський державний музичний Ліцею імені Миколи Лисенка, який ще називають «десятирічкою», святкуватиме свої 90 років «Вечорами виконавської майстерності». В цих концертах можна буде почути учнів, симфонічний оркестр і хорові колективи ліцею імені Миколи Лисенка. А вже 25 березня естафету перехопить Київська муніципальна академія музики імені Рейнґольда Глієра ХХІХ фестивалем мистецтв «Шевченківський Березень 2024». Таким чином, березень представить своєрідну наступність і тяглість вітчизняної музичної освіти: від музичної школи до музичного училища.