«Дітей учать не менше, а по-іншому»

Щоб упіймати для розмови директора однієї зі стрийських шкіл, довелося ставати в чергу, бо тільки-но він розповів про програму «Нова українська школа» (НУШ) місцевим медіа, як отримав нові запитання від «Дня». Зі столичним учителем початкових класів і тренером НУШ домовлялися про час розмови ледь не за тиждень. Сьогодні в педагогів обмаль часу на сторонні від роботи речі. Але, які б методички не отримали вчителі, втілення НУШ залежить насамперед від їхнього ставлення до реформи. Навіть якщо парти та підручники їдуть до шкіл із запізненням, це не привід говорити про провал. Можна сприймати це як додатковий час, щоб переосмислити нову філософію навчання. Тож які виклики та результати приніс перший місяць «Нової української школи»?

ВИКЛИК ІЗ ПАРТАМИ ТА ДОШКАМИ

У київській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Кравчука Володимира №275 добре відчули усі плюси та мінуси впровадження НУШ. Про них «Дню» розповіла директорка закладу Оксана АНТОЩАК: «Оскільки в нашій школі є бухгалтерія, увесь тягар закупівель ліг на наші плечі, тоді як інші школи робили це централізовано від району. Виділення коштів було ситуативним, станом на 1 січня не знали, на яку суму розраховувати. Проводити тендери було дуже складно. Наприклад, тендер щодо закупівлі парт відбувався двічі, бо ніхто не виходив зі своїми пропозиціями. Який сенс працювати фірмі з замовленням на 167 тисяч гривень, коли є інша пропозиція від району на кілька мільйонів? Я особисто телефонувала в понад 12 фірм, які виготовляють парти, але в них є замовлення до листопада включно. Ми укладаємо пряму угоду з виробниками, на початку жовтня парти будуть у школі».

На ремонт трьох класів початкової школи заклад отримав 120 тисяч гривень. Це мізер порівняно з потребами, але адміністрація закладу знову викрутилася: оскільки частину матеріалів для ремонту придбали заздалегідь, то кошти пішли суто на оплату робочих рук.

От із інтернетом у школі проблематично. Необхідне для НУШ мультимедійне обладнання придбали, але без мережі сенсу з того мало. Однак і тут знайшлися добрі люди, проведення інтернету в школі беруть на себе спонсори.

ФІНАНСОВІ БАР’ЄРИ

Та це радше ідеальний приклад того, як школа, попри труднощі, впоралася з підготовкою до «Нової української школи». Напередодні 1 вересня з’ясувалося, що виділений на реформу один мільярд гривень досі не використаний: то місцеві органи влади затягли тендерні процеси, то кошти надходили невчасно. Тож деякі школи користувалися звичним методом — просили гроші на організацію навчального процесу за вимогами НУШ у батьків.

До речі, в проекті бюджету на 2019 рік уряд знову заклав один мільярд гривень на модернізацію освітнього простору початкової школи. Тож варто врахувати цьогорічні помилки.

Директор стрийської загальноосвітньої школи І ступеня №11 Сергій ЗАПІСОВ радить передусім спрощувати механізми надходження фінансів до школи. І пояснює чому. До прикладу, школа хоче придбати ноутбук за 12 тисяч гривень, але у вересні, згідно з планом фінансових асигнувань, на рахунку школи під ці потреби є лише 10 тисяч гривень. Маємо дочекатися жовтня, і вже за кошти за два місяці здійснити бажану покупку.

«Слід розуміти, що бізнес також не готовий до таких обсягів державного замовлення і сьогодні адаптується до реалій. Бажано, щоби був присутній місцевий бізнес, особливо в частині виконання робіт чи надання послуг, — додає Сергій Запісов. — На жаль, система ProZorro не дає можливості враховувати цей чинник, тому в більшості тендери виграють постачальники з різних регіонів України. Вони нам не знайомі, не бачать об’єктів, не враховують місцеві реалії, з ними важко комунікувати на відстані. Частенько повне виконання договорів затягується. Складніше з дидактичними матеріалами, оскільки утворилася черга, і швидше, ніж за три тижні, постачальник просто не може виконати замовлення. Щодо комп’ютерного обладнання, то очікуємо початку жовтня. Усі договори підготовлені».

ДЕ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ?

Інша проблема, про яку говорили вчителі та батьки, — це відсутність підручників. У Міносвіти заспокоїли, що на початку жовтня букварі, підручники з математики та курсу «Я досліджую світ» для першого класу надійдуть до обласних книжкових баз. Питання — як швидко їх розвезуть звідти до першачків.

А загалом перший місяць НУШ для дітей став адаптацією, для освітян — прискореною підготовкою до новацій, а в батьків він супроводжувався нестерпним очікуванням результатів «Нової української школи». І ці очікування в кожного різні. Одні не особливо вникають у суть новацій, але тішаться, що дітям цікаво. Інші скаржаться, де ж серйозні домашні завдання та чому дітей навчають виписувати палички. Загалом домашніх завдань і не має бути в першому класі — що з НУШ, що без неї. 

Є батьки, які радіють нововведенням. Частково це заслуга шкільних адміністрацій, які проводили своєрідну інформаційну кампанію. Оксана Антощак зазначає, що єдине, чого не до кінця зрозуміли батьки, — це як же оцінюватимуть дітей. Пані Оксана радить батькам запитувати в школярів не які оцінки вони отримали, а що нового дізналися.

«УЧИТЕЛІ НЕГОТОВІ, АЛЕ СТАРАЮТЬСЯ»

Дивно було чути від освітян, що до НУШ досі неготові вчителі. Попри те що з ними працювали тренери, в Міносвіти організували онлайн-курс для перенавчання, нову програму обговорюють майже два роки, до того ж, торік експериментальний проект підхопили 200 шкіл країни, досвіду все ще бракує.

«Багато вчителів неготові, але дуже стараються. Та іноді у своєму старанні перегинають палицю. Знаєте, вчителі початкових класів у душі відмінники, їм потрібно, щоб було все і одразу: я все сама зроблю, лише покажіть як, — каже Ольга МІРОШНИКОВА, тренерка НУШ, вчителька початкових класів столичної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №294. — З осені починаємо курси для вчителів, які набиратимуть перші класи за рік, тож врахуємо всі проблемні моменти. Для мене це вже настільки звична справа, що якби довелося провести звичайний урок, нічого б не вийшло. Читаючи про поняття, яке треба пояснити дітям, відразу мислю категоріями інтегрованого навчання. Але в регіонах складніше, бо шкутильгає якість підготовки вчителів. Можливо, впливає те, що там вчителі обмежені в можливостях відвідувати тренінги, шукати інформацію в мережах».

КОМПЕТЕНЦІЇ З ЖИТТЯ

Та головне — щоб учителю самому захотілося змін. І добре, якщо за приклад стає директор школи. Як розповіла Оксана Антощак, коли прийшла на посаду директора десять років тому, одразу пояснила колективу, що сучасний світ вимагає освічених учителів, тож обмежуватися однією освітою не варто, а в неї самої їх аж чотири. Нині в школі працюють учитель математики з другою вищою вчителі початкових класів-практичного психолога, вчитель історії з освітою соціального психолога.

«Ці люди ширше дивляться не лише на предмет, а й на психологічний стан учня. І нам цікаво, — коментує Оксана Антощак. — Минулий рік ми місяців три-чотири розбирали, що ж таке компетентності, невже це щось нове в освіті, чого ми не знали? Для себе виявили три нові компетенції, які сучасна школа буде розвивати. Це уміння вчитися все життя — в принципі, ми своїм прикладом показуємо це. Друге — соціальна та громадська компетентність, вона в нашій школі і так присутня, ми проводили ярмарки, а тепер допомагаємо родинам загиблих АТОвців. Інноваційність і підприємливість   — це єдине, мабуть, чого ми ще не вивчили, але вже розуміємо».

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

«ПРІРВИ НЕ БУДЕ»

Деякі батьки, забігаючи наперед, запитують освітян, чи не буде прірви між реформованою початковою школою та старою середньою ланкою. Адже діти звикнуть працювати на інтегрованих уроках, отримувати замість домашніх завдань результати роботи за день, а з, умовно, п’ятого класу їх чекатимуть шкільні будні старого зразка.

«Прірви не буде, але ключовою особистістю реформи залишається вчитель. Якщо вчитель початкових класів не використовує рекомендовані методи роботи, важко говорити про наявний результат, — пояснює Ольга Мірошникова. — Мої діти минулого року вчилися писати в широку лінію, це така методика. Раніше вчилися писати ще й друковані літери, але ми цього не робили, бо для сучасних дітей це зайва навичка. А сьогодні в другому класі діти, беручи аркуш А4, абсолютно рівно кладуть на ньому рядочки слів. Це корисний навик, коли вони щось оформлюють, пишуть реферат тощо. Ми вчимо наших дітей шукати інформацію в інтернеті, бо вони не є медіаграмотними. В молодшій школі був календар погоди. Ми щодня запускаємо сайт погоди, записуємо, а потім перевіряємо на іншому ресурсі. Методи роботи НУШ направлені не на полегшення, а на оптимізацію навичок дітей. Батькам слід пояснювати, що дітей учать не менше, а по-іншому».

Усе-таки більшість освітян підтримує «Нову українську школу» і хоче, щоб уряд не змінював заданого напряму. Інакше результату не буде.