«Гроші є, але...»
Чому екологи хочуть змінити механізм розподілу бюджетних коштів на охорону довкілля
«Коли я з друзями бував у національних парках і збирав для них по дві тисячі гривень на друк екологічних плакатів, виявлялося, що для них це — неабияке щастя. Бо п’ять років ніхто не міг надрукувати ці плакати. Далі я подивився, які ж суми надаються на національні парки із державного бюджету. Довідався, що гроші є, але природоохоронні заходи або неефективні, або в них є корупційна складова», — розповідав на зустрічі з громадськими активістами Петро ТЄСТОВ, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».
Навколо охорони довкілля в державному бюджеті обертаються чималі гроші. Приміром, цього року очікується надходження до нього двох мільярдів 842 мільйонів гривень від екологічного податку. Разом з тим на бюджетну програму «Проведення природоохоронних заходів» цього року заплановано надати лише 361 мільйон гривень, близько 12% від цієї суми. Решта залишається в загальній державній казні.
ШКІДЛИВІ ПРОЕКТИ
Екологи не кажуть, що грошей мало. Якраз навпаки, навіть ці суми можна по-мудрому розподілити і знайти для них ефективне застосування, якби це дозволяли передбачені законом механізми. Як зазначає еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина НОРЕНКО, до 2015 року в Україні існував державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Він так само наповнювався з екологічного податку та інших екозборів. Потім фонд припинив своє існування, і тепер розподіл коштів регулює державна програма «Проведення природоохоронних заходів» та відповідні урядові постанови. Утім, текст цих постанов прописано таким чином, що подати заявку на отримання коштів із держпрограми можна на будь-які проекти, навіть мало пов’язані з охороною довкілля. Приміром, ремонт лавиць, прокладання асфальтованих доріжок у парку, купівлю комп’ютерної техніки та меблів або ремонт адміністративних установ об’єктів ПЗФ.
«Наша організація із 2013 року вивчає, як витрачаються гроші з екологічних фондів, — продовжує Катерина Норенко. — Попри великі суми, стан довкілля не поліпшується саме через маніпуляції з текстом постанови уряду «Про природоохоронні заходи». Окремі заходи навіть шкідливі для довкілля. За екологічні кошти обприскували хвойні ліси пестицидами, цим грішило із 2013-го до 2016 року Кременчуцьке лісництво, та й не воно одне. Так, зі шкідниками треба боротися. Але потім доведеться рятувати ліс. Проте за урядовою постановою ці заходи прописали таким чином, що це охорона рослинних ресурсів. Нема системного підходу у використанні екологічних коштів, подеколи це латання дірок, а не розв’язання нагальних проблем. Також накладаються корупційна складова та непрозорість. Гадаєте, громадськість допустили до обговорення проектів, які варто фінансувати за державною програмою щодо охорони довкілля?»
ТОП ЗЛОВЖИВАНЬ
У Петра Тєстова свій перелік сумнівних проектів, реалізованих саме за програмою природоохоронних заходів: «Часто заходи плануються під конкретного виконавця. Так, торік Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління проводила тендер на друк книжок і створення порталу про екоосвіту на суму в чотири мільйони гривень. Умови були прописані таким чином, що його могла виграти лише єдина організація, яку очолювала колишня голова громадської ради при Мінекології Світлана Берзіна. Коли ми розповіли про ці зловживання, нам ніхто не вірив. Але потім цей факт довела Рахункова палата».
За словами еколога, іноді кошти йдуть на заходи, на яких легко піаритися політикам. Вони й справді полюбляють урочисто відкривати оновлені об’єкти. До переліку таких піар-проектів Петро Тєстов зараховує реконструкцію Музею лісу і сплаву біля озера Синевир, на яку надано 52 мільйони гривень, та ситуацію в дендропарку «Софіївка», де за 93 мільйони гривень мають здійснити реконструкцію алеї, гідротехнічних споруд, збудувати каскади і забезпечити інші вигоди. Справа хороша, але активіст не бачить у цьому турботи про довкілля.
Крім того, екопроекти «страждають» на завищення вартості робіт та низьку якість, а також на відсутність моніторингу, що змінилося після природоохоронного заходу.
Іноді вдається вплинути на ситуацію завдяки розголосу в медіа. Петро Тєстов згадав, як торік Київська обласна екологічна адміністрація надала 355 тисяч на створення шести нових об’єктів природно-заповідного фонду. Насправді під цими об’єктами малось на увазі одне джерело та сім дубів. Про цю історію писав «День» («Сім дерев та одне джерело», №8-9 від 20—21 січня 2017 року). На наш запит в ОДА відповіли, що так виконували свої повноваження. Цього року апетити Київської обласної держадміністрації зменшилися. Еколог зазначає, що на створення карт для 15 об’єктів ПЗФ передбачено 39 тисяч гривень. Це вже більш-менш адекватна сума.
НОВИЙ ФОНД
Здебільшого спілкування активістів із чиновниками зводиться до формальних відписок, які нікого ні до чого не зобов’язують. Тож екологічна спільнота пропонує в цілому змінити механізм розподілу та використання екологічних коштів, а також створити окремий екологічний фонд як юридичну особу, подібно до Пенсійного фонду чи Фонду соціального страхування.
Олена ВІТРАК, експерт із захисту довкілля, представниця асоціації «Енергоефективні міста України», навела приклад Польщі, де над появою такого фонду громада працювала чотири роки. В Україні на це також знадобиться час, адже йдеться про скасування старих постанов і наказів Мінекології щодо природоохоронних заходів і створення робочої групи для розробки нових нормативно-правових актів.
«Створення окремого екологічного фонду надасть можливість зосередити в одному місці всі екологічні збори. Фонд приверне увагу донорів, а це міжнародна технічна допомога, — вважає Олена Вітрак. — Така організація буде незалежною від Мінекології й гарантуватиме стабільність у виконанні певних стратегічних екологічних заходів».
Щоб ці плани не видавалися порожніми словами, експерти ЕПЛ за кілька місяців підготують для громадських активістів у регіонах інструкції, як контролювати екологічні кошти у себе на місцях. Далі проведуть для них серію тренінгів і складатимуть алгоритм створення спеціального екофонду.
