Хто в місті інноватор?

У межах програми місцевого економічного розвитку, якою керує Ірина, Western NIS Enterprise Fund підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток регіонального потенціалу. Вже втретє фонд збирає очільників українських міст на заснованому ним Міжнародному саміті мерів, щоб познайомити з найкращими світовими практиками та експертами різних галузей. Напередодні заходу, запланованого на 9 жовтня, говоримо з Іриною Озимок про міжнародну та локальну підтримку «агентів змін» на місцях.

«ХОЧЕМО ПРАЦЮВАТИ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ПЕВНУ МІСІЮ»

— У межах програми місцевого економічного розвитку фонд фінансує дуже різні проекти. Як обираєте тих, із ким співпрацюватимете?

— Ми надаємо міжнародну технічну допомогу ініціативам, які реагують на потреби людей, що можуть масштабуватися на інші міста або держави. Враховуємо можливість співфінансування власними внесками чи коштами від інших донорів. Ми хочемо працювати з людьми, які виконують певну місію, а не просто полюють за грантами і закривають проекти, коли закінчуються гроші. Тож ще один важливий чинник — команда. Донорська допомога часто залучає іноземних експертів, ми ж намагаємося розвивати українських експертів.

— Як оцінюєте ефективність вкладених коштів?

— Створюємо для кожного проекту наглядову раду, регулярно моніторимо, як впроваджується проект, які ризики і труднощі, де ми можемо допомогти. Вплив проекту вимірюємо насамперед за якісними показниками, а не кількісними. Ми не видаємо одразу валізу з готівкою. Навіть на шоу 1+1 «Громада на мільйон», грант для якого ми надали, гроші в прозорому кейсі були фейкові. Адже як Фонд, ми укладаємо угоду, а кошти перераховуються траншами відповідно до етапів виконання проекту. Перший транш — звіт по фінансах і виконанню, лише потім другий.

«БІЗНЕС-ДІЯЛЬНІСТЬ МАЄ ПІДВИЩУВАТИ ЯКІСТЬ ЖИТТЯ В МІСТІ»

— Як місту обрати перспективну галузь, у розвиток якої найефективніше вкладати ці кошти, якщо історія підказок не дає?

— Нині модно всюди створювати індустріальні парки, сміттєпереробні заводи і приводити до ладу туристичні цікавинки. Це прекрасно і потрібно, але є багато інших сфер, зокрема й ті, які ця громада раніше вважала недоступними. Тому слід робити якісну експертну оцінку, унікальну для кожного міста, на якій не можна економити. Проаналізувати природні ресурси, людський капітал та його потребу в робочих місцях, географічне положення. Можна по-іншому поглянути на об’єкти чи обставини, які раніше мали другорядне значення, наприклад, навчальні заклади, які приваблюють до міста молодь. Близькість до великих міст чи цікавих природних об’єктів також розширює можливості для співпраці.

— Якою має бути співпраця влади і бізнесу, щоб громада не стала «третім зайвим», а населений пункт — непридатним для життя?

— Виключно людиноцентричною. Бізнес-діяльність має підвищувати якість життя в місті. На нашому саміті ми знайомитимемо мерів із компаніями, які роблять людину головною цінністю своєї бізнес-моделі. Наприклад, німецький автомобільний концерн Daimler, який розробив проекти електроавтобусів та окремих смуг для громадського транспорту, компанії, що займаються переробкою відходів або очисткою води тощо. Також відбудеться пітчингова сесія проектів співпраці українських міст. Ми попросили наших партнерів нагородити найкращих. Це будуть не гроші, використання яких важко відстежити, а послуги — аудит, co-creation сесія тощо. Це може бути хорошим прикладом того, як бізнес навчає чи допомагає з впровадженням інновацій.

— До речі, про оцінку стану справ у місті. Минулого року був презентований City Progress Index для Миколаєва. Чи продовжується контроль його показників і чи планується моніторинг інших міст України?

— Мета нашого проекту Deloitte та консорціуму — показати владі, бізнесменам та потенційним інвесторам Миколаєва реальний стан справ у різних сферах: адміністративна спроможність, інвестиційна привабливість, економіка, екологія, рівень життя тощо. На підгрунті цих даних у місті розробили хороші інформаційні матеріали для майбутніх інвесторів та провели переговори з кількома. Але важливо, щоб індекс став для влади і громади інструментом моніторингу власного росту. Хотілося б, щоб Миколаїв зміг робити цю оцінку періодично. Сподіваюся, наші партнери їм із цим допоможуть.

Методологія індексу буде відкритою і для інших міст. Було б дуже цікаво порівнювати їх результати між собою. Знаю, що Deloitte почали розробляти такі кейси, але конкретних проектів у співпраці з нашим фондом наразі немає.

«РОБИМО АКЦЕНТ НА ПРАКТИЧНОМУ КОНТЕНТІ»

— Міжнародний саміт мерів був заснований 2016 року як конгрес, співорганізатором якого була Агенція «Спільні зусилля». Чому змінився формат і залишився один організатор — ваш фонд?

— Тоді ми підтримували проект агенції «Школа мерів» і разом організували перший захід на умовах співфінансування, але побачили, що не всі умови були дотримані іншою стороною. Ми не претендуємо на чужі проекти, тож віддали їм бренд конгресу і продовжили самостійно робити захід у форматі саміту.

— Який бюджет у цьогорічного заходу? Яка аудиторія збереться на саміті?

Бюджет ще не фіналізований, бо ми досі проводимо оплати. Думаю, що на рівні минулорічного. Цього разу в нас набагато більше партнерів, які допомагають фінансуванням чи послугами.

Зазвичай ми орієнтуємося на 250 учасників, цього разу буде трохи більше. Це переважно мери або їхні заступники. Приїжджають і представники активних Агенцій розвитку міста. Інколи невеликі населені пункти делегують депутатів міськрад. На жаль, жінок серед учасників дуже мало.

— Що запропонуєте учасникам, окрім виступів закордонних експертів?

— У мерів великих міст зазвичай більше коштів, вони відвідують більше заходів, зокрема закордонних. У менших містах нечасто є така можливість. Крім того, мери є членами різних профільних асоціацій, але часто не спілкуються між собою. Тут вони зможуть познайомитися з колегами, а також отримати доступ до профільних експертів та великих компаній під час швидких ділових зустрічей. Буде і сесія питань-відповідей із прем’єр-міністром.

Робимо акцент на практичному контенті. Це будуть не візійні дискусії з роздумами, а конкретні підказки: які пункти має виконати держава, бізнес, громада. В програмі є й пітчинги ідей, і майстер-клас із інвестицій.

Для успішних змін у столиці, як і в інших містах, необхідні бюджети та злагоджена робота усіх міських служб та підрозділів адміністрації. До Києва, безумовно, більше вимог, але тут більше і викликів та труднощів. Маневри ускладнюються і великою кількістю бізнес-партнерів, яких теж варто залучати до трансформації міста. Влада має пояснювати людям свої рішення, зокрема й економічну складову змін, а також прораховувати довгострокову вигоду від модернізації перед її початком. Важливий і зворотний зв’язок від людей, щоб вони хотіли користуватися нововведеннями, тестували їх, а не казали, що це не працює, інакше ніхто не буде їх вдосконалювати. Усім слід розуміти, що результат сьогоднішніх дій мера може проявитися і після закінчення його каденції

Я не вірю, що якісні трансформації можуть розпочатися в п’ятизіркових готелях. Тож цьогоріч ми експериментуємо з локацією у комплексі «Торонто — Київ». Із виставкових залів із голими стінами та цементною підлогою спробуємо зробити простір, де певні елементи будуть продовженням змісту. Успішні історії з різних міст, партнерські стенди, три найкращі пропозиції з нашого конкурсу «Яка ідея змінить твоє місто?», якими переможці поділяться зі своїми мерами.

— Розкажіть, які ідеї отримали на конкурс? Що буде з ними надалі?

— Ми хотіли, щоб кожен, хто побачить наш заклик на сітілайтах чи в соцмережах, запитав себе: «Де я в цьому місті, яка моя роль? Що я можу змінити тут?».

Наведу кілька прикладів, які сподобались особисто мені. Спортивно-ігровий інклюзивний простір у місті Токмак Запорізької області. Ініціатива з Миргорода — інфокампанія з енергоефективності. Одесити запропонували інтерактивну OpenTree Map, де кожен може побачити і позначити дерева на вулицях, і комунальникам так легше буде контролювати. З Києва надійшов проект сортувальної станції для текстилю. Турбує людей і поводження з відходами і велоінфраструктура. Є і проекти об’єднань громадян, наприклад, мережа відповідальних мешканців Кам’янського чи City Angels із Рівного. Заявки надходили і після дедлайну, тож на саміті оголосимо переможців, але мерам спробуємо передати усі ідеї. Хочемо також продовжити кампанію і публікацію ідей, щоб люди знаходили однодумців чи місце, де можна перейняти досвід.

«МЕРОВІ ПОТРІБНА ЗЛАГОДЖЕНА КОМАНДА»

— Чи буде продовжений рейтинг мерів-інноваторів — проект із минулорічного саміту, який викликав неоднозначну реакцію в деяких містах?

— Ми би хотіли його продовжити в більших масштабах, можливо, направляти експертів на місця для аналізу. Але це потребує додаткових ресурсів для глибшого аналізу. По-перше, треба більше часу для оцінки як формально впроваджених інновацій, так і їх ефекту на життя людей. По-друге, ми оцінювали лише дії очільника, але місто — це більше ніж мер. Доцільніше оцінювати не мера, а інноваційність міста в цілому. Тож ми взяли паузу для консультації з експертами з ЄС та доопрацювання методології.

— Мера Києва Віталія Кличка не було в рейтингу, але він є в переліку спікерів саміту. Чи вважаєте ви його достатньо інноваційним мером? Адже столицю часто сприймають як «вітрину» досягнень, але деякі менші міста набагато раніше облаштували пішохідні вулиці, впровадили єдиний електронний квиток та інші інновації.

— Ми включали до рейтингу міста з населенням менш ніж 500 тисяч, тому Віталія Кличка та деяких інших відомих мерів там не було. Я переконана, що одному меру важко щось змінити, йому потрібна злагоджена команда. У столиці чимало інновацій, розвивається смарт-сіті, але водночас є ще низка сфер, де потрібні якісні зміни. Це тривалий процес.

— Як столиці наздогнати менших за розміром та ресурсами інноваторів?

— Для успішних змін у столиці, як і в інших містах, необхідні бюджети та злагоджена робота усіх міських служб та підрозділів адміністрації. До Києва, безумовно, більше вимог, але тут більше і викликів та труднощів. Маневри ускладнюються і великою кількістю бізнес-партнерів, яких теж варто залучати до трансформації міста.

Влада має пояснювати людям свої рішення, зокрема й економічну складову змін, а також прораховувати довгострокову вигоду від модернізації перед її початком. Важливий і зворотний зв’язок від людей, щоб вони хотіли користуватися нововведеннями, тестували їх, а не казали, що це не працює, інакше ніхто не буде їх вдосконалювати. Усім слід розуміти, що результат сьогоднішніх дій мера може проявитися і після закінчення його каденції.