Пакет – зайвий

«Подорожуючи Марокко, жодного разу не натрапила в їхніх супермаркетах на пластикові пакети, лише паперові», — каже Олена КОЛТИК, співзасновниця громадської організації ReThink. У наших магазинах споживач навіть не має права вибору. Біля овочів, фруктів, м’яса, риби, сирів чи цукерок повно поліетиленових пакетів. Хочеш чи ні, а береш їх. Та у світі відмова від пластикової упаковки стає трендом та ознакою свідомого споживання природних ресурсів. Україна рано чи пізно теж повинна зупинити засилля поліетиленових пакетів різного штибу. Так, у жовтні депутати Європарламенту підтримали заборону пластикових виробів одноразового використання. Якщо крокуємо до Європи, мусимо готуватися до таких правил гри.

ОБМЕЖИТИЗА ТОВЩИНОЮ

Активісти закликають українців вже зараз відмовлятися від пластикових пакетів. Передусім через шкідливість для довкілля, адже пластик чи поліетилен не розкладаються самі по собі. Потрібна переробка, чого в Україні практично немає. Українці підтримують відмову від пакетів, про це свідчить петиція на сайті Адміністрації Президента «Пакет не потрібен», що набрала понад 25 тисяч голосів. Оскільки державні установи досі не розглянули петицію, в ReThink пішли іншим шляхом  — підготували законопроект щодо обмеженого використання пластикових пакетів у торгово-роздрібній мережі.

«Ми пропонуємо обмежити поширення пакетів через роздрібні торгові мережі, тобто через великі супермаркети, базари, кіоски та всі точки продажу, де пакети роздаються безоплатно. Ця норма перегукується з директивою ЄС, — пояснює Олена Колтик. — Було б добре обмежити виробництво пластикових пакетів. Та в Україні відсутнє поняття пакетів у законодавчому полі, так само відсутні національні стандарти їхнього виробництва. Тому вносити зміни до того, чого немає в законах, неможливо».

Крім того, ReThink пропонує обмежити використання пакетів залежно від їхньої товщини. «Директиви ЄС чітко дають визначення, що легкі пластикові пакети — це пакети завтовшки до 50 мікрон. Їх можна переробити у чистому вигляді. Тому ми пропонуємо за два роки заборонити пакети до 15 мікрон, а потім — до 50 мікрон. Винятком у законопроекті будуть пакети до 15 мікрон, які обмежені своїм розміром і використовуються для певних видів продуктів, наприклад, сипучих, якщо пакет є для них первинною упаковкою, або ж якщо йдеться про свіжу рибу, м’ясо та хліб. Це пакети для гігієнічних потреб. Наприклад, класти яблука чи банани в пакети особливої потреби немає, це може бути паперова торбинка. А далі ми пропонуємо, щоб до 2025 року поступово пакети мали у своєму складі 45% біорозкладної частини», — розповідає Олена.

До речі, біорозкладні торбинки подекуди можна зустріти у супермаркетах. Та як зазначає Олена Колтик, насправді це оксо-пакети зі спеціальними сумішами, які допомагають пластику розпадатися на мікропластик. А мікропластик для довкілля ще шкідливіший за поліетилен, оскільки з легкістю потрапляє у ґрунтові води чи їжу тварин.

ТРИ СПРОБИ ПАРЛАМЕНТУ

Наразі активісти проводять публічні обговорення законопроекту з профільними громадськими організаціями, співпрацюють із парламентарями та долучають їх до співавторства. Між тим, у парламенті такі ініціативи розглядали вже тричі. 2015 року в екологічному комітеті вивчали законопроект про обмеження виробництва, використання, ввезення і поширення полімерних пакетів. Та він не був розглянутий, бо його відкликали автори. Інший законопроект про регулювання виробництва, використання, ввезення та поширення на території України полімерних пакетів повернули на доопрацювання.

Крім того, комітет з питань екополітики розглядає третій документ — про упаковку та відходи упаковки. Він базується на відповідній директиві 94/62/ЄС Європейського парламенту і Ради. У ній ідеться про щорічне обмеження споживання пластикових пакетів на одну особу та заборону поширювати безоплатні пластикові пакети в місцях продажу, крім надлегких, що співзвучно з ініціативою ReThink. Також законопроект передбачає вимоги до упаковки, норми утилізації відходів упаковки, прописує функції державних органів, зобов’язаних контролювати та наглядати за даною сферою та встановлювати відповідальність за правопорушення у сфері поводження з відходами упаковки. Однак депутати ще не визначилися, чи підтримувати ці пропозиції.

АЛЬТЕРНАТИВИ

«Ключова ідея попередніх законопроектів полягала в обмеженні виробництва пакетів, а, як я пояснювала, це має багато юридичних та економічних бар’єрів. Контролювати виробництво без стандартів — означає повністю заборонити пакети, а це неправильно, — зауважує Олена Колтик. — Це проблема для країни, де немає переробки відходів, вони всі накопичуються просто неба. Пакети — це не лише питання екології, а й елемент туристичної привабливості країни. Хіба можна, щоб вони були розкидані всюди, а голуби літали з пакетами на крилах? Оскільки ми не можемо навести у себе лад, то про які інвестиції можна говорити?»

Тож домашнє завдання для кожного з нас — зменшити кількість пакетів у побуті. Це можна робити, не чекаючи законів. Деякі товари можна брати без упаковки. Коли на касі упакований товар кладуть у ще один пакет, ви можете від цього відмовитися. Або ж закупіть пачку паперових пакетів і беріть із собою в магазин. Найзручніше — багаторазові торбинки.

«Ми вивчали ринок, дивились, які в нас є альтернативи пластиковим пакетам. Дехто сам шиє собі торбинки зі старих речей. На одному заході бачили понад десять ініціатив, де можна придбати багаторазові мішечки. Це хороший результат, бо наразі лише йдеться про заборону пластикових пакетів, а бізнес уже підхопив цю ідею. Тож треба змінювати філософію споживання», — констатує Олена.

Досвід інших країн свідчить     — немає нічого неможливого. Так, 33 країни повністю заборонили використання та обіг деяких поліетиленових пакетів. В Австрії паперовий пакет коштує дешевше, ніж пластиковий (22 та 34 центи відповідно). Грузія обмежила обіг поліетиленових пакетів завтовшки до 15 мікрон. А в Ірландії ввели податок на використання пластикових пакетів, після чого попит на них зменшився на 90%.