Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Розумне зелене місто»

Як технології можуть бути використані для збереження природи в місті — поради дослідниці Надіни Галле
05 серпня, 19:34

Усе частіше в публічних обговореннях зринає концепція «розумного міста». Класично вона асоціюється з найновішими технологіями, доступом до Wi-Fi з будь-якого куточка міста, безготівковими платежами, «розумними будинками»... Однак у таких більш або менш футуристичних планах, зелена й блакитна (річки, струмки, озера) інфраструктури нерідко взагалі не згадуються. І не тільки в Україні. Як побудувати міст між концепціями розумного й зеленого міста — саме це питання стало темою дослідження доктора наук Надіни Галле, засновниці навчальної програми Circular City в Амстердамському університеті, компанії Green City Watc та подкасту «Інтернет природи». Нещодавно на вебінарі, який організувала громадська організація ReThink Ukraine за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Надіна Галле поділилася ідеями, як діджиталізація може допомогти зберегти зелену й блакитну інфраструктури міст.
    «ІНТЕРНЕТ ПРИРОДИ»
    У перші місяці роботи над дослідженням Надіна Галле разом із колегами з’ясовували, у які способи технології використовують на користь зеленої та блакитної інфраструктури. Було виявлено більше 150 таких прикладів, щоправда, тільки деякі з них було втілено в життя, натомість значна їх частина перебувала в пілотній версії, а чимало так і лишалися ідеями. Однак, як зауважує Надіна Галле, стало зрозуміло, що це питання ставить собі велика кількість людей по всьому світу. Проаналізувавши наявні винаходи, стало зрозуміло, що зазвичай пристрої виконують такі функції: кращий моніторинг і менеджмент зелених просторів та поєднання людей з природою.

Дослідниця разом з колегами вирішила запропонувати «парасолькове» поняття «Інтернет природи», щоб об’єднувати у ньому використання новітніх технологій для захисту й розвитку зелених просторів у місті. Така назва була обрана не випадково й пов’язана з кількома важливими концепціями. Перша з них — wood wide web (всесвітнє павутиння дерев) або The Earth’s Internet (інтернет Землі). Такі назви науковці й популяризатори науки використовують, зокрема, для розповіді про ліси. Кілька десятиліть тому панівною була ідея, що ліс — це окремі дерева, які одне з одним ніяк не пов’язані. Однак після новітніх досліджень стало зрозуміло, що ліс — це складна екосистема, у якій дерева можуть комунікувати (наприклад, обмінюватися речовинами) між собою, використовуючи грибницю (міцелій). Детальніше можна прочитати у книжках на цю тему (зокрема, «Таємниче життя дерев» Петера Воллебена) або подивитися у численних відео. Відкриття цієї всепов’язаності дерев лісу й стало підґрунтям для появи згаданих вище назв. Друга важлива концепція для появи «Інтернету природи» — це інтернет речей. Спрощено кажучи, ідеться про пристрої, що мають різноманітні датчики й сенсори й підключені до мережі Інтернет, передаючи до неї дані, на основі яких можна оптимізовувати процеси.

ВБЕРЕГТИ ПОСАДЖЕНІ ДЕРЕВА

Тож що конкретно мають на увазі, вживаючи поняття «Інтернет природи»? Надіна Галле навела кілька прикладів, які вона свого часу перевірила на практиці і які можуть стати у пригоді для вирішення певних практичних проблем. Зокрема, Надіна Галле навела статистику, що в середньому зі 100 посаджених дерев у містах тільки 70 переживуть перший рік. Однією з основних причин втрати близько 30% є брак води. Цей виклик може бути вирішений завдяки спеціальним пристроям, які визначають вологість ґрунту, а коли вологи не достатньо — сповіщають на телефон або електронну пошту про необхідність поливу.

Як це застосували в проєктах? Над тунелем автостради А2 у Маастрихті вирішили зробити парк і висадили тисячу дерев. У це було вкладено значні кошти і, більше того, вказує Надіна Галле, на кону була репутація, довіра до влади, адже нікому не хотілося, аби третина з цих дерев не пережила свій перший рік на новому місці. На 1000 дерев було використано лише три пристрої, які б передавали інформацію щодо вологості ґрунту. І, розповідає Надіна Галле, за рік жодного дерева не було втрачено. Причому справа не в особливих погодних умовах того року, адже на іншій ділянці, де висадили дерева й не застосовували цих пристроїв, 15-20% дерев не змогли прорости. Тож поливання таки зіграло свою роль. Більш того, як поділилися робітники, чиїм обов’язком є догляд за деревами у місті, вони були вражені результатом експерименту: до цього їм увесь час здавалося, що вони надають деревам забагато води, а виявляється, її було замало.

Водночас робота з такими пристроями має і довготерміновий ефект. Адже маючи дані за кілька років, можна створювати прогностичні моделі й діяти не реактивно, а проактивно. І це тільки одна з можливостей використання здобутих завдяки цьому пристрою даних.

ВІДЧУТИ СЕБЕ ДОСЛІДНИКОМ

Технології можуть і зближувати людей з природою. До прикладу Надіна Галле розповіла, що нині нейронні мережі та інші новітні технології дають змогу розпізнавати вид тварин, рослин і грибів автоматично — достатньо вашого смартфону й завантаженого в нього додатку. Більше того, на ринку існує вже кілька застосунків на цю тематику. Наприклад, один з них на 90% точно може розпізнати більше 600 000 видів рослин і грибів. Дослідниця зазначила, що в деяких школах навіть організовують вивчення природознавства з допомогою цього застосунку. Водночас так само як і пристрої для вимірювання, такі технології мають і довготривалий ефект. Кожна людина, завантажуючи світлини для розпізнавання, формує величезну базу даних фото з вказівкою місця розташування. Відповідно, завдяки ній можна буде відстежувати, які види загрожені, яка динаміка розвитку певних видів та інші дані. Один із застосунків планує наступного року зробити таку базу даних відкритою, тож кожен зможе відчути себе дослідником.

Деякі винаходи можуть суттєво зекономити час і покращити менеджмент зелених зон. Як зазначила Надіна Галле, щоб експерт описав усі дерева Бостона (окрім тих, що перебувають у приватній власності), потрібно сім років. Тож виходить замкнене коло: допоки закінчуєш — потрібно починати спочатку, бо пройшло чимало часу. Нині ж існують пристрої, які здійснять цю роботу набагато швидше, адже аналізують дерева цілком автоматично. Як це відбувається? На автомобіль прикріплюють пристрій, який містить лазерне 3D сканування. Автівка їздить вулицями міста, і лазер вимірює до мільйона точок за секунду й створює репрезентацію того, що навколо, у форматі 3D у вигляді точок. Потім алгоритми глибинного навчання розпізнають і обробляють ці дані й зберігають у базі. Загалом, цей процес дає змогу встановити точне розташування дерев і їх розміри. Ця інформація перетворюється у 2D мапу з крапками-деревами. Натискаючи на певну точку, ви отримуєте потрібні дані, що стосуються обраного дерева. Також можна стежити за зеленою інфраструктурою використовуючи супутники, однак треба бути обережним з Google Street View. Як пояснила Надіна Галле, зображення для показу там відбирають найкращі з різних років, тож повністю покладатися на такі фото не варто.

А ще — різні пристрої для моніторингу дощової води, температури в місті, забруднення повітря, діагностики враження рослин шкідниками... Це тільки частина з тих можливостей, які існують.

НАПИСАТИ ІМЕЙЛ... ДЕРЕВАМ

На завершення наведемо приклад того, як діджиталізація привела до неочікуваних результатів. У Мельбурні близько 75 тисяч дерев, вартість яких столична влада оцінює у майже 800 мільйонів доларів. Тож не дивно, що там роблять усе, аби зберегти ці дерева. Спочатку була одна електронна пошта, куди громадяни могли писати про ушкодження чи іншу інформацію щодо дерев. Однак це спричинило багато додаткових проблем, оскільки складно було визначити, про яке саме дерево йдеться. Тож столична влада вирішила дати кожному дереву номер і електронну адресу. Утім, обернулося все дещо по-іншому: люди почали писати листи деревам: хтось дякував за затінок, хтось бажав рости пошвидше й здоровим, дехто запитував дерево про його вік... Причому писали не тільки місцеві жителі, а й люди з усього світу. Частина з цих листів є у вільному доступі, як-от, наприклад, цей уривок: «Ти надихаєш мене жити на повну та йти за своїми мріями; ти продовжуєш рости, попри жахливі трагедії цього світу».

Як бачимо, поєднання діджиталізації та природи може не тільки зробити наше місто більш зеленим, а й дати шанс проявити свої найкращі якості.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати