Сосновий безліс

Останні сім-вісім років спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист», які опікуються лісовими угіддями у Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській та Одеській областях, спостерігають масове знищення хвойних насаджень. Сукупно площа державних лісів у підпорядкованих регіонах складає 1 млн 283 тис. га. З них 62 тис. га на сьогодні всихають, левова частка — 58 тисяч гектарів — це саме хвойні ліси, які поступово перетворюються на мертву зону. Дерева знищують хвороби, але передусім шкідники, зокрема короїд верхівковий та короїд-типограф. А найголовніша причина — у глобальній зміні клімату (про проблему «День» писав у № 32 від 22 лютого 2018 року). Як каже лісопатолог, начальник відділу фітопатології підприємства «Вінницялісозахист» Віталій СТЕГНЯК, хвойні дерева не витримують нових умов температурного режиму і через посуху помирають.  

«Уперше явище всихання лісу було помічено в Малинському лісгоспі Житомирської області ще сім років тому. Ліси Полісся страждають найбільше, на сьогодні 51 тисяча гектарів лісових угідь Житомирської області, а це майже 7% від загальної лісопокритої площі, уражені шкідниками. Причина, здавалося б, банальна — підвищення температури повітря на один градус. Та якщо на здоров’ї людини це ніяк не позначається, то для біологічних організмів — смертельний вирок, — коментує лісопатолог. — Для дорослих лісів потепління стало фактором ризику, бо відбулося підвищення випаровування води та виник дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців. Дерева з поверхневою кореневою системою, такі як ялина і сосна, не отримують необхідної кількості вологи. Це призвело до різкого падіння стійкості лісів і зробило їх легкою здобиччю для стовбурових шкідників, які через відсутність морозів і різкий контраст змін пір року — закінчення зими і настання літа, весни практично не було —  також мутують. Шкідник раніше вилітає, добре себе почуває, менше хворіє, дає хорошу плодючість — три покоління за теплий період. У певній кількості ці шкідники завжди були присутні в лісі, але дерева мали здатність боротися. Тепер вони ослаблені, як людина без імунітету, а шкідників дедалі більшає».

ВИРУБАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ  

Для того, щоб убити дерево, достатньо 5 — 10 короїдних сімей. Кожна комаха не лише пошкоджує волокна, а й приносить на своєму тілі спори грибів. Вони перекривають циркуляцію води у крону дерева і воно всихає за кілька тижнів. Саме через невпинне розмноження короїда ліс гине так масово, а завдяки грибам — ще й стрімко. Видимою ознакою ураження дерева короїдом стає зміна кольору хвої. Якщо верхівка сосни пожовтіла — короїди на місці, дерево із повністю жовтою хвоєю годі рятувати — «квартиранти» вже виїхали.  

«Якщо хвойне дерево здорове, має достатню кількість вологи при оптимальній температурі, то при заселенні шкідника воно себе захищає смолотечею. Коли дерево ослаблене, ця кормова база стає для короїда доступнішою, він активно харчується, росте, а дерево помирає, — продовжує лісопатолог. — Зменшити інтенсивність розмноження шкідників може дощове прохолодне літо або зима з протяжним періодом температур до -30 градусів. Цього чекати поки що не доводиться. Боротися зі шкідниками у хімічний спосіб, тобто обприскуванням чи розпиленням, неефективно, бо вони живуть під корою. Отруїти жука не вдасться, а середовище забруднити — якраз».  

Віталій Стегняк визнає, що, на жаль, поки що єдиним ефективним і безальтернативним заходом боротьби зі шкідниками є санітарні рубки. У такий спосіб цю біду вдалося зупинити в Європі. Тактика профілактики розмноження шкідників — «іти перед короїдом» — реалізується там оперативним видаленням новоутворених осередків. Нашим лікарям лісу доводиться «йти позаду короїдів», тобто лише спостерігати. Чому? Через бюрократію й недосконале законодавство.  

«Своєчасно провести санітарну рубку чи просто ліквідувати хворе дерево в лісі неможливо через цілий ряд дозволів, законів, рекомендацій, наказів, приписів, інструкцій та інших паперів, часто недолугих і відверто шкідливих, що регламентують будь-які заходи у лісовому господарстві. На їхнє узгодження витрачаються місяці, — визнає Віталій Стегняк. — За нинішнім законодавством, забирати з лісу можна тільки сухостій, а вчасно ліквідовувати хворі дерева з насаджень, які мають перші ознаки всихання, не дозволено. Більше того, у лісі діє так званий період тиші, який триває з 1 квітня по 15 червня, а це сезон, коли жук розмножується і розселяється на нові дерева... Доводиться ловити жуків, розставляючи феромонові пастки, та коштують вони не дешево і забезпечити ними всі лісові насадження просто нереально. Тому доводиться споглядати — скільки звернень написали, і не ми одні, проте віз і нині там — ліси всихають».

МОБІЛІЗУВАТИ ПРИРОДНІХ ЗАХИСНИКІВ  

Гинуть ліси і в Україні, і в сусідніх країнах, але методи боротьби за «зелені легені» різні. У Польщі, завдяки досконалій нормативній базі із захисту лісу, лісівники мають усі повноваження і встигають запобігати поширенню всихання, тому цю проблему в державних лісах вдається вирішувати. Натомість у південній частині Білорусі влітку 2017 року через масове ураження лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру та виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тисяч га.  

У Туреччині хворе дерево маркує лісничий, і до кінця дня його зрубують, причому переробляють залишки порубаних решток на пил (це також важливо, бо на них можуть зберігатися як жуки, так і їхні відкладені яйця). У нас, навіть якщо дерево спиляють, його рештки залишаються. Спалювати їх не можна, бо це порушення правил протипожежної безпеки. Заборона проводити вибіркову рубку хворих древ виливається в мінус для лісового господарства. Адже частково пошкоджений стовбур можна переробити на ділову деревину, 1 кубометр якої коштує приблизно 1300 грн, а перетворений жуками і грибами на дрова він вартує вже лише 180 грн.  

Рятуючи ліс, лісівники вирішили мобілізували природних захисників — розвішують шпаківні й оберігають мурашники, які борються зі шкідниками. Цієї весни лише на Вінниччині розвісили 18 605 штук шпаківень, синичників, огородили майже 400 мурашників. Паралельно висаджують породи дерев, стійкі до посушливих кліматичних умов тa високих температур: горіх чорний, береку лікарську, гікорі чорний, гікорі білий, дуглaсію, модрину європейську. А тим часом закликають громадян, які ходять до лісу на прогулянки чи пікніки, не створювати стихійних сміттєзвалищ, бо лісу нині й так важко вижити.