Врятувати «душу Криму»

З перших днів анексії Криму під загрозою руйнування опинилася матеріальна і нематеріальна культурна спадщина півострову: намарне було сподіватися, що російська окупаційна влада опікуватиметься нею. Події 2014-2017 років вже фактами підтвердили це. За даними мистецтвознавців, істориків, представників влади – учасників  міжнародної конференції «Крим 2014-2017: анексована культура» - нині під загрозою руйнування знаходиться ряд пам’яток культурної спадщини кримськотатарського народу. Зокрема, це Ханський палац у Бахчисараї, який готувався до внесення в список Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

«РОСІЙСЬКІ ЗАКОНИ ПІДГАНЯЮТЬСЯ ПІД РОЗКРАДАННЯ АРТЕФАКТІВ»

За даними Міністерства культури України, сьогодні в Старому Херсонесі Таврійському відбуваються розкопки, в яких беруть участь організації з сумнівною репутацією. Є інформація про те, що на частині прилеглої території, яка входить до буферних зон культурної пам’ятки, здійснюються будівельні роботи. Також безконтрольні археологічні розкопки проводяться на території Мечеті хана Узбека в Старому Криму. Фахівці кажуть, що у такій ситуації – практично кожна історична  пам’ятка. Нині Україна не має ефективних інструментів, щоб відстежувати ситуацію щодо всіх пам’яток культури – не лише кримськотатарських. На жаль, і найавторитетніші міжнародні організації, як, зокрема, ЮНЕСКО та ІСОМ, котрі опікуються культурною спадщиною, не мають важелів впливу на ситуацію.   

«З моменту незаконної анексії Автономної Республіки Крим наше відомство  неодноразово зверталось до міжнародних організацій, зокрема до штаб-квартири ЮНЕСКО та ІСОМ, щодо порушень Російською Федерацією норм міжнародного та українського законодавства на тимчасово окупованій території півострова, - стверджує міністр культури України Євген НИЩУК. – Зокрема, Мінкультури має документальні підтвердження та фотофіксацію проведення масштабних незаконних робіт на території пам’ятки національного значення «Ханський палац», яка відноситься до історичного середовища столиці кримських ханів у місті Бахчисарай і у 2013 році внесена від України до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Наразі до проведення робіт залучаються компанії, які не мають досвіду та відповідних ліцензій на проведення такого рівня робіт у сфері реставрації і, до того ж, здійснюють це в скандальний рейдерський спосіб. Те, що має зберегти автентичний вигляд, просто заливають бетоном. Ушкоджені розписи XVIII століття, старовинні дубові балки з Великої Ханської мечеті, сам Ханський палац знаходиться під загрозою».

«Нам відомо, що російська законодавча база зумисне підганяється під розкрадання артефактів, - наголошує Євген Нищук. – Наприклад, нині діє спрощена система так званої виставкової діяльності щодо колекцій із Херсонеса, Ханського палацу та інших культурних об’єктів. А за міжнародним правом, така діяльність заборонена там, де є збройний конфлікт».

  Українські фахівці стверджують, що у відповідь на їх звернення до ЮНЕСКО ця організація робить те, що може: рекомендує створити моніторингову групу для поїздки в  окупований Крим. Але російська позиція – робити це можна тільки через Міністерство закордонних справ РФ. ЮНЕСКО не може цього зробити, бо вважає Крим частиною України. При цьому спеціалісти наголошують, що дуже вдячні жителям півострова, які дають важливу інформацію про те, що там відбувається.

ЗАМІСТЬ РЕСТАВРАЦІЇ – «ВІДВЕРТЕ РУЙНУВАННЯ»

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров переконаний, що підґрунтя нинішньої ситуації готувалося задовго до анексії Криму. Адже жителі півострова десятиліттями рятували крихти кримськотатарської культури, тоді як влада ставила пам’ятники чужій культурі: у 2013 році – російському фельдмаршалу Лассі, який влаштував кривавий похід півостровом, потім – Сталіну (хоча нібито трійці – плюс Черчіль і Рузвельт). Були спроби зробити пам’ятник і Катерині ІІ.

«Для нас, кримських татар, повернення на свою землю було пов’язано з намаганням відродити останні пам’ятки, які збереглися за більш, ніж сто років колонізації Криму. Ми намагалися створити умови, щоб збережені пам’ятники стали помітними для всіх людей, бо це є частина нашої душі, нашої культури, - говорить Рефат ЧУБАРОВ. – У 1500 році на території Криму відкрився один із перших європейських університетів Зинджирли-медресе. Коли ми повернулися до Криму, від нього залишалися тільки стіни і колони, бо за радянських часів там був психоневрологічний диспансер, а на місці могили видатного просвітника Ісмаїла Гаспринського побудували свинарник. Ми це врятовували – майже силою, бо влада була байдужою. Відродили, бо запросили справжніх реставраторів, і могилу Гаспринського, і поховання майже 30 ханів. Це стало перлиною Бахчисараю. За ситуацією в Криму ми стежимо з 2014 року і бачимо багато підмін реставраційних робіт відвертим руйнуванням. Зокрема, це стосується Ханського палацу, адже якщо відбуваються будь-які втручання без спеціальних методів збереження оригінальності окремих елементів при фізичному збереженні самої пам’ятки – це її вбивство».

ЗАХИСТИТИ СКАРБИ НЕМАТЕРІАЛЬНІ ТА ПІДВОДНІ

Експерти наголошують, що спадщина – це не лише артефакти, які знаходяться в кримських музеях, це й культура нематеріальна. Існує ініціатива щодо створення в Києві музею історії кримськотатарського народу. Це могло б підтримати кримських татар і дати змогу всім бажаючим познайомитися з їх історією.

«Щодо охорони матеріальної спадщини, то ми звернулися до організації «Блакитний щит», яка займається збереженням культурних активів у країнах, де відбуваються військові конфлікти. Її очолює голова дому Габсбургів, колишній депутат Європарламенту Карл Габсбург, який підтримує українську культуру. Сподіваємося на його підтримку, - зазначає Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, голова комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. – Ще один аспект – це збереження підводної спадщини. Адже в акваторії Криму, в тому числі недалеко від Одеської області, є величезна кількість скарбів. Ми підготували законопроект про захист цієї спадщини, адже там «працює» дуже багато чорних археологів, що нишпорять і в водах, які не є під нашим контролем, і в водах, які контролює Україна. Сподіваюся, в січні-лютому 2018 року ми ухвалимо цей закон».

Наші можливості обмежені, але те, що Україна сьогодні може робити, – це привертати увагу міжнародної спільноти до катастрофічної ситуації, намагатися врятувати крихти, створивши музей кримськотатарського народу в Києві. Також експерти працюють над повним реєстром пам’яток культури та історії Криму, бо всі існуючі реєстри залишилися там.