Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, — це віра і наука.
Йосип Сліпий, український церковний діяч, предстоятель Української греко-католицької церкви, кардинал римо-католицької церкви

Як навести чистоту в Житомирі

Новий мер намагається вирішити давню проблему
4 серпня, 2006 - 00:00

Проблему хронічної засміченості центру Житомира в районі Житнього ринку безуспішно намагалися вирішити два попередніх мери — Анатолій Фесенко і Георгій Буравков. Приймалися грізні рішення міськвиконкому, змінювались начальники міської інспекції з благоустрою, але, як мовиться у відомій притчі Крилова, «а віз i нинi там». Житомиряни і гості міста вранці і особливо ввечері часто спостерігали і спостерігають вельми непривабливу картину — тротуари і проїжджі частини навколишніх вулиць завалені папірцями, поліетиленовими пакетами, одноразовими пластиковими стаканчиками та іншим непотрібом. Хто творив і творить це неподобство, теж не секрет — з трьох боків навколо ринку щодня, крім понеділка, юрмляться сотні торговців різним крамом від пиріжків до жалобних вінків і тисячі покупців, які щось купляють у них або поспішають на базар. Додають бруду гуртові торговці, які розвантажують овочі і фрукти в не дозволених місцях. Але головне, що звичка кидати сміття собі під ноги настільки вкоренилась у більшості учасників процесу «товар-гроші-товар», що двірники не встигають прибирати за ними. Однак присутній і інший фактор — несумлінність двірників. Обіцянка навести лад в цій справі, що стала одним із цвяхів передвиборчої програми Віри Шелудченко, вочевидь зіграла не останню роль в її перемозі на останніх виборах міського голови. Чекати пані мер довго не стала, і нещодавно міськвиконком розглянув звіт про роботу комунального підприємства «Інспекція з благоустрою міста Житомира», яке повинно опікуватись порядком території навколо ринку.

Її начальник Олександр Гуменюк запевняв на засіданні членів виконкому, що прибирання вулиць, прилеглих до Житнього ринку, проводиться два рази — вранці до початку торгівлі і ввечері після її закінчення, призначені чергові двірники, які працюють у поті чола цілий день, загальний штат двірників збільшено і тепер він сягає 15 чоловік. Натомість В.Шелудченко вказала, що, за її власними недавніми спостереженнями, ні о 8-й ранку, ні о 6-й вечора на цій території порядку не було. А ще, із її слів, у чистоті вулиць, особливо у центрі, Житомир відчутно програє як сусіднім, так і більш віддаленим обласним центрам, зокрема, Луцьку, Чернівцям. (Подібні думки часто висловлюють ті городяни, яким доводилось бувати в цих містах, а також Вінниці, Рівному, Львові і таке інше. — В.К. ). В свою чергу головний державний санітарний лікар Житомира Олександр Шпита зауважив, що міська санітарно-епідеміологічна станція щомісяця видає 20—30 приписів з приводу забруднення міста. Сам О.Гуменюк вважає, що поліпшенню справ, на його думку, могло б сприяти придбання спеціальної техніки для прибирання тротуарів, якої підприємство поки не має.

Справедливості заради слід сказати, що частину інших завдань, зокрема, стягнення збору за паркування автотранспорту, збору за видачу дозволів на тимчасове торгове місце, місцевих зборів і ринкового збору на підвідомчому ринку КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» виконує відносно успішно — так за рахунок цих надходжень за 6 місяців поточного року міський бюджет поповнився загалом більш ніж на 1 мільйон гривень.

Однак В.Шелудченко на це не зважила і запропонувала визнати роботу інспекції незадовільною і найближчим часом розглянути питання про відповідність посаді її нинішнього начальника. Тим самим вона продемонструвала традиційний з радянських часів підхід до вирішення питання — загроза звільнення повинна змусити керівника до покращання роботи. Чи дасть це ефект, і місто відразу стане чистим? Відверто кажучи, сумнівно. Хоча не виключено, що вдасться знайти більш вимогливого керівника, який примусить краще працювати таку специфічну категорію трударів, як двірники. Що, безумовно теж треба робити. Бо у Житомирі, наприклад, вже забули про ті часи, коли двірники ставали вдосвіта і прибирали вулиці до того, як городяни підуть на роботу — зараз вони здебільшого виходять разом з усіма і піднімають мітлами пилюку прямо під ноги людям, що поспішають у справах. Щоправда, такому ставленню сприяють їхні мізерні зарплати, які у ВЖРЕПах, що прийшли на зміну ЖЕКам, часто виплачуються із значними затримками. Але ситуація навколо Житнього ринку ускладнюється майже цілодобовим припливом товарів, що потребує комплексного підходу до наведення чистоти навколо нього. Плюс, безумовно, необхідне копітке виховання городян і гостей в сенсі елементарної культури, що не може відбутися одномоментно. О.Гуменюк, щоправда, вважає й сказав про це в бліц-інтерв'ю «Дню», що його роботу оцінили занадто суворо, а в якості виходу пропонує підвищити розміри деяких зборів з підприємців та інших громадян, щоб збільшилось фінансове забезпечення його структури, а відтак її можливості в наведенні порядку. Цілком очевидно, що і подібний підхід новизною не відрізняється.

Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ