Південнокорейський феномен

Сьогодні в Сеулі продовжить роботу дводенний Саміт з питань ядерної безпеки, у якому братиме участь понад 50 глав держав, зокрема Президент України Віктор Янукович. Лідери провідних держав покладають великі сподівання на сеульський саміт і розраховують, що цей форум стане важливим елементом зміцнення й розширення взаємодії в області фізичної ядерної безпеки, запобігання потенційних загроз ядерного тероризму, появи «чорних ринків» і протидії його незаконному обігу. Які сподівання покладає на цей саміт Київ? Що з корейського досвіду реформування країни, подолання авторитаризму та бідності могла б запозичити Україна? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» — Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Корея Василя МАРМАЗОВА.

— Перш за все, хотів би зазначити, що 22 березня 2012 року Україна у повному обсязі виконала взяті на себе у ході Вашингтонського саміту з ядерної безпеки 2010 року зобов’язання позбутися усіх наявних запасів високозбагаченого урану до початку проведення 26—27 березня 2012 року у Сеулі наступного саміту з ядерної безпеки, забезпечивши вивезення до РФ, за сприяння США та МАГАТЕ, останньої партії високозбагачених ядерних матеріалів з Харківського фізико-технічного інституту.

Таким кроком наша держава вчергове підтвердила свою багаторічну відданість справі ядерного роззброєння і нерозповсюдження та зробила практичний внесок у подальше зміцнення режиму нерозповсюдження, встановленого Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Це те, з чим ми прийшли на Сеульський саміт. Тепер щодо очікувань.

Головною метою Саміту в Сеулі ми вбачаємо забезпечення основи для переходу від зобов’язань, взятих на себе учасниками Вашингтонського саміту, до конкретних дій та окреслення подальших кроків для гарантування безпеки усіх уразливих ядерних матеріалів і запобігання доступу до них з боку недержавних «акторів» (терористів тощо).

Ми сподіваємося, що в рамках Сеульського саміту з ядерної безпеки учасникам вдасться ініціювати конструктивне вирішення ключових проблем у цій сфері та забезпечити постійний характер багатостороннього обговорення питань щодо ядерної безпеки. А це, у свою чергу, має сприяти зміцненню ядерної безпеки в цілому та виконанню цілей, оголошених ще на Вашингтонському саміті, як такі, що мають бути виконані до 2014 року. Зокрема йдеться про забезпечення повного захисту всіх ядерних і радіоактивних матеріалів до зазначеного часу.

Ми переконані, що Сеульський саміт не стане повторенням саміту дворічної давнини, а навпаки — буде вироблено конкретні підходи щодо радіологічної та ядерної безпеки.

Як зазначив Президент України Віктор Янукович, «саміт з питань ядерної безпеки має працювати на постійній основі та проводитися кожним континентом. Ми не можемо просто залишатися спокійними, поки існує загроза ядерній безпеці. Ця тема завжди має бути під наглядом громадськості та всіх країн світу».

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ

— Завдяки чому Республіці Корея вдалося так швидко піднятися, подолати авторитаризм, відсталість та корупцію?

— Республіка Корея продемонструвала свій власний шлях політичного та суспільного розвитку від авторитаризму до демократії.

Досвід Республіки Корея демонструє особливу модель, яка, з моменту створення республіки 1948 року, була побудована на першочерговості економічного розвитку країни з поступовим переходом до засад демократії. Невід’ємною складовою у цій моделі є втілення конфуціанських цінностей, які, зокрема, визначають: корпоративний підхід до будь-яких проблем і консенсус при виробленні практичних рішень; традиційно шанобливе ставлення до інститутів влади; зусилля з підтримання порядку і гармонії в суспільстві; надзвичайно важлива роль сім’ї та інших соціальних спільнот; самодисципліна та пріоритет колективних інтересів над власними; винятково важлива роль освіти; повага до старших тощо.

Відмінною особливістю політичної модернізації Південної Кореї є її здійснення у формі реформ «згори», що забезпечило мирний характер трансформації авторитарного режиму. Національно-культурна специфіка корейського суспільства та особливості політичного режиму позначилися на формі і темпах переходу Кореї до демократії, здійсненого прискореним еволюційним шляхом.

Історично так склалося, що незважаючи на форму політичного режиму, періоди економічної відсталості, попри економічну й зовнішньополітичну залежність, корейцям вдалося зберегти такі риси як патріотизм та національну гордість.

Починаючи з 60-х років ХХ ст. і впродовж більш ніж 30 років економічне зростання у Республіці Корея (РК) було одним із найінтенсивніших у світі. У результаті змін, що почалися 1962 року, Південна Корея перетворилась із однієї з найбідніших у світі аграрних країн на індустріальну країну, яка швидко розвивається. Цей стрибок дістав назву «економічного дива на річці Хан».

Серед основних факторів, які пояснюють вражаюче економічне зростання країни, можна назвати: орієнтована на експорт стратегія розвитку; визначальна роль уряду в проведенні реформ; дешева робоча сила та залучення іноземних капіталовкладень — як фінансових, так і технологічних (промислове устаткування та «ноу-хау»).

Успіх Південної Кореї пов’язаний, безумовно, із втіленням моделі стратегічного розвитку і визначався тим шляхом, який обрала країна, що привело до максимально швидкого нагромадження капіталу, ефективного розподілу ресурсів і виходу на сучасний технічний рівень. Очевидно, реалізація цих завдань і побудова процвітаючої економіки стали можливими лише при раціональному поєднанні ринкових стимулів і державного втручання. У розкритті феномена «економічного дива» Республіки Корея важливим є вивчення моделі партнерства держави й бізнесу. Корея дає багато прикладів успішного втручання уряду в бізнес. Проте уряд, впроваджуючи реформи, ніколи не мав на меті дістати повну владу над бізнесом. Навпаки, можна констатувати, що економічне зростання Південної Кореї було забезпечене балансом ринкових важелів і державного регулювання.

— Пане посол, який досвід Республіки Кореї було б корисно запозичити Україні?

— Перш за все, це може бути досвід створення орієнтованої на експорт економіки, бо його можна використати для успішного економічного розвитку нашої країни. Немає сумніву, що для України важливий досвід Південної Кореї з оздоровлення фінансової системи держави. Економічне зростання РК стало можливим не в останню чергу завдяки поєднанню моделі ведення господарства західного типу із традиційними цінностями народу, що також можна застосовати в Україні. Водночас, при цьому слід чітко усвідомлювати, що традиції Південної Кореї й України багато в чому відрізняються, а українське сьогодення зовсім не схоже на ситуацію, яка була в РК у 60-х, 70-х чи навіть у 80-х роках минулого століття.

Тому, вивчаючи корейський досвід, необхідно його не копіювати, а адаптувати до сучасних умов нашої держави, розуміючи, що стратегія розвитку РК призначалась для невеликої держави, позбавленої природних багатств, єдиним ресурсом якої були самі корейці, їхня висока культура праці й дисциплінованість. Зараз ми спостерігаємо певний ренесанс інтересу до політико-правової ідеології конфуціанства не тільки у Східній Азії, а й у Європі та Південній Америці.

«ЗЕЛЕНА» СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

— А як щодо такого південнокорейського феномену «зелена» стратегія?

— Справді Республіка Корея була першою країною, яка оголосила реалізацію концепції «зеленого» зростання як національної стратегії. Основна увага в рамках цієї стратегії приділяється трьом елементам: промисловості, енергетиці та інвестиціям.

Стратегію спрямовано на збереження масштабів продуктивної економічної діяльності при мінімальному використанні енерго- та інших ресурсів, зведення до мінімуму тиску на навколишнє середовище усіх видів енергії та на ресурси, що використовуються, і вжиття заходів для залучення інвестицій в природоохоронну сферу та рушійну силу економічного зростання. Зараз Посольство активно вивчає досвід Республіки Корея в цьому напрямку.

Як результат, наразі великі корейські корпорації інвестують величезні кошти в нові технології — сонячна енергетика, розумні мережі, літієві батареї, низьковуглецевий пластик тощо, а такі глобальні компанії, як Samsung, стають «зеленими» лідерами.

Нещодавно я взяв участь у брифінгу південнокорейського Міністерства навколишнього середовища на тему: «Державна політика Республіки Корея у сфері екології», у ході якого було представлено сучасні досягнення уряду Республіки Корея у цій сфері та головні завдання, що стоять перед Міністерством навколишнього середовища Республіки Корея 2012 року.

Під час цього заходу представники уряду презентували національні здобутки Республіки Корея в рамках міжнародної програми IPBES — «Міжурядова платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг», яка покликана об’єднати зусилля науковців та політиків провідних країн із метою забезпечення збереження екології та навколишнього середовища в усьому світі.

Вважаю, цей досвід може бути корисним для нашої країни, при цьому корейська сторона висловлює готовність ним поділитися з українськими колегами.

«ЩОБ КОРЕЙСЬКІ ІНВЕСТОРИ ПРИЙШЛИ В УКРАЇНУ, З НИМИ ПОТРІБНО НАПОЛЕГЛИВО ПРАЦЮВАТИ»

— Як у цілому ви могли б охарактеризувати тенденції розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Республікою Корея?

— Пріоритетним напрямком у наших двосторонніх відносинах є розвиток їхньої економічної складової, поглиблення торговельного та інвестиційного співробітництва. На мою думку, стан існуючого співробітництва в цій сфері ще не відповідає повною мірою можливостям сторін.

Україна зацікавлена у поєднанні значних фінансових ресурсів Республіки Корея з потенційними можливостями України, зокрема, шляхом залучення корейських інвестицій у сільське господарство, будівництво, металургію, енергетичну сферу, а також у високотехнологічні галузі промисловості України. Наразі опрацьовуються проекти зі співробітництва в сфері сільського господарства, високих технологій, в нафтогазовій сфері, машинобудуванні.

Корейські компанії постійно проявляють дуже високий інтерес до інвестування в українську економіку.

14 грудня 2011 року Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України за сприяння Посольства України в Республіці Корея та Корейського агентства зі сприяння торгівлі та інвестиціям провело в Сеулі презентацію Національних інвестиційних проектів.

У ході роуд-шоу в Сеулі було презентовано такі Національні проекти: «LNG-Термінал», «Олімпійська надія-2022», «Чисте місто», «Відкритий світ», «Енергія природи».

Захід відвідали представники понад 60 корпорацій та фірм Республіки Корея, зацікавлених в інвестуванні в економіку України, всього понад 80 осіб. Серед відвідувачів роуд-шоу були топ-менеджери провідних корейських корпорацій, зокрема Когаз, «Хюндай», «Самсунг», POSCO, «LG Electronics», «Лотте», «Doosan» та інші.

Проект «LNG-термінал», що передбачає будівництво на чорноморському узбережжі України терміналу з прийому та регазифікації зрідженого газу, викликав найбільшу зацікавленість серед корейських бізнесменів.

— Чи є проблеми із залученням інвестицій з Республіки Корея?

— Щоб корейські інвестори прийшли в Україну, з ними потрібно наполегливо працювати, запрошувати в Україну. Найближчим часом компанія «Лотте» планує розпочати роботу з реалізації інвестиційних проектів у сфері сільського господарства в Україні. Компанія «Самсунг» планує розширити існуючий у Києві Центр ІТ-технологій, в якому працюватиме понад тисячя спеціалістів. В Україну вже прибули перші швидкісні поїзди виробництва компанії «Хюндай Ротем», які курсуватимуть між містами, що приймають Євро-2012.