Ісландія: вибори без переможця

Другі у поточному році парламентські вибори, які відбулися 28 жовтня, в Ісландії не дали відповіді на питання про склад майбутньої урядової коаліції.  Згідно з оприлюдненими в неділю, 29 жовтня, підсумками підрахунку бюлетенів, найбільшу підтримку отримала консервативна правляча Партія незалежності - 25 відсотків. Ця політична сила заявляла під час виборчої кампанії, що хоче фінансувати інфраструктурні проекти за рахунок коштів з банківського сектору. Слід відзначити, що ця партія входила в кожну правлячу коаліцію, починаючи з 1980 року, за винятком періоду економічної кризи з 2009 по 2013 рік.

Попри це, отриманих консерваторами мандатів забракне для формування урядової коаліції, адже поки що жодна з партій не готова вступати в коаліційні переговори з цією політичною силою.

Нагадаємо, що підставою для нових виборів став вихід із парламентської коаліції невеликої фракції "Світле майбутнє", яка мала лише 4 місця із 63-х. Однак без цих чотирьох місць коаліція втрачала мінімальну більшість із 32 голосів. Причиною виходу фракції стало те, що батько керівника уряду Б’ярні Бенедиктссона намагався допомогти засудженому за педофілію чоловіку, підписавши листа, який мав поновити право засудженого на працевлаштування. Ці вибори стали четвертими з 2008 року. Нагадаємо, 16 вересня Б'ярні Бенедиктссон заявив, що президент, який в Ісландії має радше церемоніальні функції, задовольнив його запит про оголошення дострокових парламентських виборів.

Після попереднього підрахунку голосів 28 жовтня Бенедиктссон висловив надію на формування нової правлячої коаліції навколо його політичної сили. "Я з оптимізмом дивлюся на те, що ми зможемо сформувати уряд", - сказав глава ісландського уряду.

«КОЖЕН ДРУГИЙ ІСЛАНДЕЦЬ ХОЧЕ, ЩОБ НОВИМ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРОМ СТАЛА ЛІДЕР ЛІВО-ЗЕЛЕНИХ - КАТРИНА ЯКОБСДОТТІР»  

«День» звернувся до посла України в Ісландії Андрія ОЛЕФІРОВА з проханням прокоментувати результати виборів у цій невеликій острівній країні.

У позачергових парламентських виборах, які відбулись 28 жовтня цього року, взяло участь 201 777 осіб – 81% від усіх зареєстрованих виборців.

За результатами підрахунку 100% виборчих бюлетенів, найпопулярнішою політсилою у країні залишається правоцентристська Незалежна партія – 25,2% голосів, далі йдуть Рух ліво-зелених – 16,9%, Соціал-демократи – 12,1%, Партія Центр – 10,9%, Прогресивна партія –10,7%, Піратська партія – 9,2%, Народна партія – 6,9%, Партія реформ – 6,7%, інші політсили не набрали 5% голосів, необхідних для проходження до парламенту.

Таким чином, як і на попередніх виборах у 2016 році, жодна з партій не має можливості одноосібно сформувати провладну більшість – 50% + 1 голос, тобто мінімум 32 мандати у 63-мандатному Альтингу.

Відтак, найбільш ймовірними вбачаються 2 варіанти коаліції: на чолі із Незалежною партією, яка отримала найбільше депутатських мандатів – 16, або на чолі з Рухом ліво-зелених, які отримали 11 депутатських крісел.

При цьому, враховуючи результати виборів, кожна із зазначених партій матиме залучити до коаліції ще мінімум 3 політсили.  Скоріш за все, Незалежні залучать до переговорів Центристів, Прогресивну партію і Партію реформ, а Ліво-зелені – Соціал-демократів, Піратів, Народників.

КОЛИШНІЙ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР ГУННЛАУГССОН І БЕНЕДИКТССОН СТОЯТЬ ПОРУЧ ПОПРИ ЇХНІ ВІДПОВІДНІ РОЗБІЖНОСТІ

Відповідно до усталеної практики, наступного тижня Президент Ісландії зустрінеться з усіма лідерами партій, що пройшли до Альтингу і визначить політсилу, що формуватиме більшість. Як правило, такою силою має бути партія, що прийшла першою на виборчих перегонах, тобто Незалежна партія. У разі неспроможності Незалежних сформувати провладну більшість, Президент визначатиме іншого кандидата на її формування – скоріш за все, Рух ліво-зелених. У цьому разі Ліво-зелені матимуть додаткову перевагу, оскільки, згідно із соцопитуваннями, попри відсутність у цієї політсили більшості, кожен другий ісландець хоче, щоб новим Прем’єр-міністром стала її лідер - Катрина Якобсдоттір. 

Аналіз передвиборних програм та публічних виступів керівників головних політсил країни напередодні виборів дозволяє передбачати відсутність кардинальних змін у зовнішній політиці нового ісландського уряду у будь-якому складі.

Так, Ліво-зелені виступають за позаблоковий статус країни, проте не мають достатньої підтримки і, вочевидь, не ризикуватимуть поставити питання про вихід з НАТО. Фактично усі партії, крім Народної, виступають проти вступу до ЄС, але керуються не стільки політичними, скільки економічними мотивами – можливість підриву ключової сфери економіки – рибальства, а також позицією більшості населення країни, яке не підтримує вступ до Євросоюзу. Усі політсили виступають за розвиток міжнародного співробітництва і міжнародної торгівлі.  

Для України ця невелика острівна країна є важливою як складова частина демократичного світу, яка підтримує територіальну цілісність України і санкції проти РФ.

Перспективними галузями співробітництва між двома країнами є геотермальна енергетика, рибальство.