Меседж Тіллерсона

Останніми днями у США відбулось кілька важливих подій, спрямованих на припинення російської агресії в Україні. По-перше, американський Конгрес: палата представників та сенат ухвалили закон (H.R.3364  — Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act — закон щодо протистояння суперникам США через санкції), який передбачає посилення санкцій проти Росії. Очікується, що президент Дональд Трамп підпише цей закон найближчим часом.

По-друге, видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела в американській владі повідомило, що в міністерстві оборони та в Держдепартаменті США розробили план щодо надання Україні протитанкових комплексів та інших летальних оборонних озброєнь для боротьби з підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі.

По-третє, позавчора держсекретар США Рекс Тіллерсон уперше за півроку провів брифінг для журналістів, на якому він заявив: «Ми були дуже послідовними щодо наших меседжів Росії, що Мінські домовленості повинні бути виконані, в іншому разі нічого не можна буде зробити в ситуації із санкціями». Окрім того, голова американського зовнішньополітичного відомства висловив сподівання, що після призначення спеціального координатора в Україні — Курта Волкера, досвідченого дипломата, який дуже добре знає Росію, країни «нормандського формату» у взаємодії із США можуть досягти певного прогресу в тому, щоб почати змінювати ситуацію в Україні, зрушити процес в напрямі досягнення реального режиму припинення вогню після серйозного спалаху насильства на сході України».

«ЗАЯВА ДЕРЖСЕКРЕТАРЯ ПЕРЕДУСІМ АДРЕСОВАНА КРЕМЛЮ»

Микола БЄЛЄСКОВ, аналітик Iнституту світової політики, Київ:

— Остання заява держсекретаря США стосовно того, що у Вашингтона є очікування щодо досягнення перемир’я на лінії розмежування, фіксує послідовність американської позиції відносно українсько-російського конфлікту. США чітко відзначали, і продовжують це робити, що без створення відповідних умов безпеки не може йтися про остаточне вирішення конфлікту. При цьому припинення вогню є однією з фундаментальних складових безпекової частини Мінських домовленостей, без якої не може розглядатися політична частина угод. Також не слід забувати, що, перебуваючи  в Москві у квітні, й у Києві — в липні, Рекс Тіллерсон чітко нагадував, що саме на РФ лежить основна відповідальність за створення відповідних умов у сфері безпеки для врегулювання конфлікту. Такою самою, по суті, є й вчорашня заява дежсекретаря щодо очікування в плані досягнення перемир’я, передусім адресована Кремлю.

При цьому малоймовірно, що повідомлення WSJ і USA Today про наявність планів на рівні Держдепартаменту і міноборони США щодо передачі Україні летального оборонного озброєння змусить Кремль вести себе конструктивно в питанні досягнення хоча б сталого перемир’я на Донбасі. Насамперед ці плани ще не те що не затверджено, а й не обговорювалися на рівні Ради національної безпеки США із залученням президента, який і вирішуватиме, чи давати «зелене світло» цьому плану. Навіть за найкращого випадку пройде певний час від прийняття рішення до його реалізації. Однак і це не найголовніший фактор, чому останні плани Держдепартаменту і Пентагону не матимуть, скоріше за все, реального впливу на РФ. WSJ чітко повідомила, що протитанкові комплекси Javelin у разі їхньої передачі будуть розгорнуті подалі від лінії фронту, а за їхнім використанням Вашингтон буде уважно слідкувати. А тому, як безпосередньо це оборонне летальне озброєння вплине на поведінку РФ на Донбасі, неясно.

«НАДАННЯ ЛЕТАЛЬНОЇ ЗБРОЇ МОГЛО Б СТАТИ ДЕМОНСТРАЦІЄЮ РІШУЧОСТІ США»

Володимир ОГРИЗКО, керівник Центру досліджень проблем Росії, екс-міністр закордонних справ України, Київ:

— Я щиро сподіваюсь, що ситуація різко зміниться на краще після того, як фінансова розвідка США через півроку після набуття чинності закону про санкції опублікує поіменно списки російських можновладців, які вкрали мільярди і сховали їх на Заході.

І тоді, гадаю, ситуація в самій Москві різко поміняється, аж до можливої зміни режиму, й після цього ми швидко отримаємо результати, зокрема і по Криму, й по Донбасу. До цього часу, мені здається, всі умовляння Москви будуть лише умовлянням.

Про такий варіант розвитку можна говорити лише після того, як закон буде підписано і він набере чинності. І коли все, що там написано, буде реалізовано, тоді й варто чекати на результати, а поки що — ні.

Щодо планів міністерства оборони США і Держдепартаменту надати Україні летальну зброю. То цей чинник, безумовно, вплине на ситуацію, але не настільки, щоб змусити Путіна забратися з Донбасу і з Криму. Звісно, цей чинник матиме стримуюче значення, й це важливо. І надання летальної зброї могло б, нарешті, стати демонстрацією рішучості США до вжиття заходів. Але цей чинник не стане переломним, і тому треба бути свідомим цього.

Тому головне — це удар по безпосередньому оточенню Путіна, й до того ж цей удар має бути болючим і персональним. І замороження статків та неможливість використовувати награбоване — це те, що якраз є найважливішим і тим, що може дуже серйозно змінити ситуацію в цілому.

— Віце-президент США Майк Пенс днями побував у Естонії, Грузії та Чорногорії, демонструючи своїм візитом підтримку цих країн з боку найпотужнішої держави у світі. Чи не вважаєте, що йому варто було в ході цього турне відвідати Україну?

— Контакти на цьому рівні між американським і українським керівництвом уже відбулися. Вважаю, це було б бажано, але, в принципі, основні параметри взаємодії між нашими країнами визначено. Тому не можна це розглядати як якусь певну неувагу. Нам треба побільше практичних дій, і це матиме найшвидші результати. І сподіваюсь, що санкції, які мають уже бути підписані й набути чинності, будуть дуже серйозним елементом, що дозволить змінити ситуацію і на Донбасі, й у Криму.

До речі, візит Пенса до Грузії та його заява про підтримку членства в НАТО теж продемонстрували Росії, що ця країна залишається в полі зору американської зовнішньої політики. Що цілі США відносно неї так само не міняються, і це є свідченням того, що Москві треба або міняти свою позицію, або розраховувати на те, що вона може повторити досвід СРСР.

Щодо підписання контракту на поставку американського вугілля в Україну. У політичному плані дуже добре, що американці виходять на європейський енергетичний ринок і що в результаті цього виходу буде різке зниження залежності Європи від російських енергоносіїв. Хоч як би зараз деякі політичні лідери лівого спрямування в Німеччині кричали, їхні проросійські настрої врешті-решт  шкодять самій Німеччині. Тому у підсумку, як на мене, все це має нарешті закінчитися в позитивному плані для Європи та її енергетичної незалежності.

— У низці європейських країн пролунали заяви, що американські санкції є порушенням міжнародного права. Чи буде знайдено порозуміння між США та ЄC з цього питання?

— У даному випадку не йдеться про порушення міжнародного права, а про те, що деякі наші західні партнери хочуть заробити на співпраці з Росією, нехтуючи при цьому питанням дотримання цінностей. Їм доведеться з цим розпрощатись. Так лідери цивілізованих країн не повинні й не можуть діяти. Але дуже часто ціни б’ють цінності, й це часто дуже дорого коштує людству. І тому європейським лідерам треба, нарешті, віддавати перевагу цінностям над цінами. Я сподіваюсь, що у підсумку виборів, які відбудуться у Німеччині  наприкінці вересня, німецькі соціал-демократи зрештою зрозуміють, що гратись у такі речі дуже дорого для самої Німеччини.