Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Надія САВЧЕНКО: «Я не хочу роздувати «фейки»

1 червня українська льотчиця та народний депутат Надія Савченко вдруге після свого звільнення відвідала Верховну Раду
1 червня, 2016 - 18:48
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

1 червня українська льотчиця та народний депутат Надія Савченко вдруге після свого звільнення відвідала Верховну Раду. Під час обговорення питання створення Тимчасової слідчої комісії з розслідування офшорів вона заявила: «З цієї трибуни звучать дуже правильні речі. А потім наступають дуже неправильні дії. Кожна влада, яка приходить, починає кричати про корупцію минулої влади... але не було влади, яка б говорила про свою корупцію. В цьому парламенті — ми всі на «Титаніку». І ніхто з нас не випливе. Ви вже не випливете зараз, якщо ви проголосуєте проти створення цієї комісії. Якщо ви не створите комісію, народ зрозуміє,        — які ви, якщо ви створите комісію, і вона нічого не дасть, народ теж зрозуміє,     — які ви. В будь-якому разі, з цього корабля не втечуть навіть щури. Тому раджу не викручуватись. Замоліть свої гріхи перед народом. Почніть з себе, віддайте, що вам зайве, і тоді народ ваш «Титанік» винесе на руках. Якщо ви цього не зробите, то народ вас втопить».

Проте думка народу, як показує практика, більшість депутатів не обходить. І цього разу вони це підтвердили. За створення ТСК парламентарі не проголосували — лише 108 зі 150 необхідних голосів.

У кулуарах «День» зустрів Надію САВЧЕНКО і поставив кілька актуальних запитань (розмова відбулася до голосування за ТСК щодо офшорів).

Чи встигли ви зробити якісь кроки щодо звільнення інших полонених у Росії?

— Весь цей тиждень я працюю в даному напрямку — побачимо які будуть результати у цій діяльності. Поки що я не можу потягнути жоден інший напрямок, хоча я розумію, що тягнути треба одразу і все. Найголовніше зараз — повернути всіх живими. Так, корупцію ми терпіли і терпимо, хоча це вже дістало, а от вони там у неволі можуть не дожити. Тож поки що це питання найголовніше, а потім — решта.

Як ви сприймаєте слова Петра Порошенка, що за кілька тижнів може відбутися звільнення двох політв’язнів? Вірите?

— Всі ми люди, і вірити не можна нікому. Порошенко говорить, але результат залежить від двох людей. Зі свого боку він сказав свою думку, думку іншої сторони ми не знаємо. Коли мені сказали, що я буду вільна, я знала, що одна частина цієї умови залежить від Путіна, і я до кінця не вірила цьому абсолютно, бо наступного дня могла опинитися у Сибіру.

— Вам розповідали деталі вашого звільнення?

— Звільнили — і слава Богу. Я хочу, аби так звільняли кожного. До того ж, якщо я розповім про деталі свого звільнення, чи звільнять інших? Колись я напишу «мемуари «Старухи Ізергіль», де опишу все своє життя — почитають ваші діти й онуки та посміються. Але сьогодні це знати непотрібно. Журналісти мають працювати на те, щоб допомогти, а не нашкодити. Бо шкодити є кому.

Яку позицію, на вашу думку, мають займати українські журналісти? Яка їх роль у даному процесі?

— Не ставте у штики одну й іншу сторону. Не потрібно говорити про користь звільнення для якоїсь окремої сторони — треба шукати мир, бо війна — це легше за все.

Треба завжди говорити, що компроміс можливий і йти на компроміси. Звичайно, є межа, за якою компроміс не виходить.

Журналісти не повинні критикувати і будувати здогадки, що «Савченко піде кудись та буде махати шашкою» або «Савченко продасться». Я не зроблю ні того, ні іншого.

Звідкись також пішли посили, що я поїду до Мінська. Але Мінськими домовленостями займаються державні апарати лідерів чотирьох країн. Поки що я не в апараті Президента України. І якщо мені скажуть, я готова туди їхати, щоб подивитися, як вони відбуваються, якщо буде можливість, ефективно на щось вплинути. Але поки не було жодної офіційної пропозиції, тому я не хочу роздувати ці «фейки» та витрачати на це час.

Дмитро КРИВЦУН, «День»
Газета: 
Рубрика: