«Свідчення провалу гуманітарної політики»

Як передає агентство «Інтерфакс-Україна», за таке рішення проголосували 59 депутатів, проти — 13. Передбачено також, що ім’я Петра Григоренка буде присвоєно новій вулиці від вул. Римарська до вул. Клочківська. Нагадаємо, антидекомунізація в Харкові розпочалася 8 травня з петицій на сайті міського голови («День» писав про це в матеріалах «Питання не місцевого значення» та «Сюжет з продовженням» у №№ 81 від 14 травня і 96 від 4 червня відповідно). Ще тоді ми наводили думку юристів про невідповідність таких дій влади Харкова Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Інститут національної пам’яті 19 червня відреагував на новину таким чином: «Для того щоб рішення набрало чинності, необхідний також підпис міського голови. В Інституті національної пам’яті наголошують, що присвоєння імені Георгія Жукова будь-якому об’єкту топоніміки Харкова або будь-якому іншому населеному пункту на території України суперечитиме чинному законодавству». А щодо санкцій за такі дії харківських можновладців юрист Інституту національної пам’яті Сергій РЯБЕНКО пояснив (на сайті установи uinp.gov.ua): «Згідно з частиною другою статті 436-1 Кримінального кодексу України дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Ми будемо звертатися до Генеральної прокуратури, щоб вона провела перевірку вказаних обставин і порушила кримінальне провадження за ст. 436-1 Кримінального кодексу, й будемо ініціювати позов до адміністративного суду щодо скасування ухваленого рішення міськради». В Інституті також нагадали, що подібні рішення про повернення комуністичних назв в Одесі та Баштанці були скасовані через суди за позовами прокуратури.

Тим часом Кабінет Міністрів України вирішив також звернутися до правоохоронних органів для перевірки законності рішення цього Харківської міської ради. Проте чи зможуть можливі судові скасування змінити стан поінформованості та свідомості більшості харків’ян?

Наталка ЗУБАР, правозахисниця, журналістка, голова правління ГО Інформаційний центр «Майдан Моніторинг», членкиня Харківської правозахисної групи, коментує:

— Це, безумовно, є свідченням провалу гуманітарної політики. Тому що, наприклад, коли харківські активісти, які об’єдналися навколо цієї проблеми і зараз влаштовують просвітницькі акції, роздають листівки мешканцям цього проспекту, захотіли також зробити показ фільмів про Жукова, то не змогли знайти жодного такого українського фільму. Люди, які виходили і пробували розмовляти з місцевими мешканцями, побачили, що ті практично нічого про Жукова не знають. Навіть під час сьогоднішньої сесії міськради Геннадій Кернес плутався в іменах, фактах і так далі. Існує невідомого походження легенда про Жукова, що нібито він Харків визволяв, тощо...

І можливе судове скасування абсолютно не змінить ситуації в мізках людей. Хіба що воно стане предметом новин і при цьому медіа подаватимуть це рішення разом з аргументацією, чому так, чому не можна називати проспект іменем Жукова, тоді люди про це якось дізнаються...