«Українська філософія переживає ренесанс»

Міжнародний день філософії в редакції газети «День» відзначили спілкуванням з невипадковим гостем. Доктор філософських наук, доцент філософського факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Андрій Баумейстер є одним із найбільш помітних сучасних українських мислителів, а віднедавна ще й постійним автором блогів та колонок для «Дня». Розвиток вітчизняної філософії, пошук моральних орієнтирів суспільства, цивілізаційні наслідки виборів президента у США – ці та інші теми стали предметом глибокої та змістовної розмови.

На згадку про спілкування Андрій Баумейстер отримав у подарунок від головного редактора газети «День» Лариси Івшиної книги «Котел», або Справа без терміну давності», «Сестра моя, Софія…» та «скриньку скарбів» газети «День». «Почуваюся дитиною в іграшковій крамниці», – не приховував радості гість.

«Українська філософія переживає ренесанс, – розповідає Андрій Баумейстер. – За останні 20 років досягнуто більше, ніж за весь період її існування. Можу обґрунтувати свою позицію. Подивіться, скільки з’явилось цікавих монографій, словників – чого вартий лише Європейський словник філософій, четвертий том якого вийшов нещодавно. Варто згадати видання «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень» (укладач – Олег Хома), монографію Олексія Панича «Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології», книгу Сергія Секунданта «Эпистемология Лейбница в ее нормативно-критических основаниях».

Все це – блискучі речі, аналогів яким в українській філософії не було. Але ці досягнення необхідно належним чином представити – люди їх просто не помічають. Якщо ж говорити про світовий рівень, маємо іншу проблему. Українська мова поки що не стала репрезентантом певної філософської культури. Це – капітал, який треба напрацювати. Французького професора можуть запросити в Гарвардський або Колумбійський університети читати курс про Декарта. Це – повага до величі французької культури, попри те, що Сорбонну сьогодні не можна назвати найсильнішим університетом з філософії. Ми маємо доводити, що українською мовою артикулюються якісь важливі сенси, які можуть бути цікавими світові. З художньою літературою простіше.

Видатні сучасні українські письменники розказують світові про речі, близькі, наприклад, до австро-угорської культури. Коли ж ідеться про універсальні сенси, з якими має справу філософія, тут поки що на Україну не чекають. Маємо доводити, що ми в змозі вести рівний діалог. А це передбачає дуже великі зусилля – треба накопичити певний багаж, написати певну кількість монографій, статей, організовувати конференції».

Інтерв’ю з Андрієм Баумейстером читайте в наступних випусках газети.