Обирати собі уряд має право лише той народ, який постійно знаходиться в курсі того, що відбувається
Томас Джефферсон, видатний політичний діяч, дипломат і філософ епохи Просвітництва, один з авторів Декларації незалежності США, 3-й президент США в 1801-1809 роках

6 років: Усе стало Є-data!

Ще 6 років тому в Україні ніхто й уявити не міг, що зможе побачити всі до копійки видатки нашої держави на моніторі домашнього ПК
14 вересня, 2021 - 14:40

Ще 6 років тому в Україні ніхто (майже ніхто, якщо бути чесними) й уявити не міг, що зможе побачити всі до копійки видатки нашої держави на моніторі домашнього ПК, не зламавши при цьому сервери Державної казначейської служби України.

У 2015 році після хвилі переконливої advocacy campaign антикорупційної громадськості та ІТ-шників, які розуміли ціну і цінність відкритих даних, якими на той час монопольно володіла держава, Верховна Рада України прийняла Закон “Про відкритість використання публічних коштів”. А вже за рік уряд прийняв державну концепцію «Прозорий бюджет». Контроль за її виконанням взяло на себе Міністерство фінансів, а зокрема тодішня заступниця міністра фінансів України – Оксана Маркарова. Так з'явився проєкт Є-data. А за два місяці – 15 вересня 2015 року – Мінфін уже запустив найбільшу в Україні відкриту базу даних про використання публічних коштів – spending.gov.ua.

Громадяни отримали реальний інструмент контролю за видатками держави.

За 6 років із проєкту Є-data виросла до мультипроєктної платформи, і стала одним із ключових інструментів контролю громадськості за використанням публічних коштів, протидії корупції та джерелом не лише унікальних сенсаційних журналістських розслідувань, а й агітаційних кампаній на виборах. Минулі місцеві вибори показали, що дані про дивні витрати з місцевих бюджетів використовувались опозиційними політичними силами в їхній агітації проти чинної місцевої влади.

Нині Є-data – це платформа відкритих даних у сфері публічних фінансів, яка об’єднує три портали:

- Єдиний веб-портал використання публічних коштів - найбільша база даних у сфері публічних фінансів, Spending.gov.ua

- Бюджет для громадян - найбільша в Україні база знань про бюджет - OpenBudget.gov.ua

- Портал реєстру проєктів МФО - унікальний реєстр інформації про проєкти економічного та соціального розвитку, які реалізуються в Україні з залученням коштів міжнародних фінансових організацій (МФО), IFIs projects, proifi.gov.ua.

На всіх трьох порталах доступні API, а дані викладені в машиночитаному форматі.

Щоденно платформу Є-data відвідують близько 18 тисяч унікальних користувачів.
Адмініструє портал та здійснює подальшу розробку нових модулів ДУ «Відкриті публічні фінанси» Міністерства фінансів України.

Команда ДУ «ВПФ» постійно вдосконалює інтерфейс та розділи порталів і наповнює їх актуальною інформацією.
До прикладу, з моменту відкриття на порталі Open Budget було відкрито новий розділ «Розпорядники бюджетних коштів», у якому можна отримати інформацію про мережу розпорядників, зокрема, ієрархію, ролі, відповідальність та приналежність до бюджетів різних рівнів. Також у цьому розділі можна агрегувати показники по бюджетах у розрізі відомств та територіальною приналежністю. А портали Open Budget та Spending тепер інтегровані між собою. Тепер, скориставшись лінком у профілі розпорядника, можна відстежувати, на що саме було витрачено державні кошти.

У 2019 році було відкрито для загального користування аналітичний інструмент BOOST, який дає можливість здійснювати глибоку аналітику бюджетних даних, вивчати тренди та структуру за категоріями бюджетів.
Зараз команда ДУ «ВПФ» за підтримки GIZ в Україні реалізовує інформаційно-просвітницький проєкт, направлений на інформування широкої громадськості про можливості інструментів Є-data. У межах цього проєкту було проведено дослідження громадської думки.

Із нагоди шостої річниці порталу публікуємо відповіді наших найвідданіших фанів та союзників - людей, які найчастіше і найбільше використовують дані з платформи Є-data в своїй роботі, на три запитання:
1) Як часто в своїй роботі ви використовуєте портали відкритих даних Є-data?

2) Чим корисні портали для вашої роботи?

3) Що ще потрібно змінити?

КОМЕНТАРІ

“Є-DATA - БЕЗМЕЖНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ АНАЛІТИКИ”
 

Наталя КРАВЧЕНКО, проєктна менеджерка в сфері відкритих даних:

1) Як проєктний менеджер у сфері відкритих даних я часто звертаюся до порталу Є-data та його модулів (spending, boost), як до найбільш надійного джерела даних, що має безмежний потенціал для аналітики.
Так, ми з командою з 2016 року втілюємо проєкт на основі даних про використання публічних коштів «Пошуково-аналітична система .007» 007.org.ua, цей сайт інтерпретує дані з Є-data в зрозумілому для громадськості та візуалізованому форматі. Ще одне наше творіння - це портал даних видобувних галузей України eiti.gov.ua Тут ми використали дані модулю Boost – інформацію про рентні платежі в громадах, на території яких здійснюється видобуток корисних копалин.

2) Головне, що нам дають дані з порталів Є-data - це верифіковані дані, на які можна спиратися, яким можна довіряти. Якщо потрібно знати, як використовуються бюджетні кошти – самі йдемо на e-data і рекомендуємо іншим.

3) Не вистачає даних про використання коштів за участі фізичних осіб підприємців (адже питання про ідентифікацію ФОП у системі по ІПН ще не вирішене), а це значний обсяг витрат публічних коштів. Інтеграції з іншими державними джерелами відкритих даних.

Також надзвичайно важливо просвітницькі медіаматеріали про портал, про бюджетні витрати для широкого загалу.

«ДАНІ ДАЮТЬ ЗМОГУ ГОТУВАТИ АНАЛІТИЧНУ ТА НОВИННУ ІНФОРМАЦІЮ»

Юрій НІКОЛОВ, журналіст, редактор порталу «Наші Гроші»:

1) Здебільшого використовую Пошук за транзакціями. Так я можу перевіряти динаміку платежів за певними категоріями розпорядників або підрядників.

Набагато рідше за Пошук за розпорядниками, там інколи якісь подробиці можу подивитись.

2) Дані дають можливість готувати аналітичну та новинну інформацію. Наприклад, буквально пів години назад завершив підрахунки щодо кредитних виплат Укравтодору. Помарудився з ручною чисткою даних. Але є новина: з цього року шляховики різко стрибнули на 5 мільярдів – це результат включення друкарського верстату НБУ (облігації).

3) Мені часто потрібен більший часовий проміжок вибору інформації, бо по три місяці важко «наклацати» десять замовників за кілька років. Але наскільки я розумію, це створює ризики того, що клієнти обиратимуть найбільші проміжки і перевантажувати систему. Може, дати можливість вивантажувати за рік? Щоб не вибирати початок і кінець періоду, а відразу з 1 січня вказаного року. Ну це, звісно, якщо не створить перенавантаження на систему.
Ну і, звісно, хотілося б більш зрозумілих даних у «призначенні платежу», без «диких» скорочень.

А так значних нарікань немає, до постійного розраховування цсв-файлів уже звик, крапки на коми в колонці «сума» теж міняю автозаміною, щоб можна було вести підрахунки.

«ВІДКРИТІ ДАНІ ЩОДО БЮДЖЕТУ РОБЛЯТЬ БЮДЖЕТНУ СИСТЕМУ ЕФЕКТИВНІШОЮ»

Віктор МАЗЯРЧУК, радник голови Рахункової палати України, аналітик:

1) Я використовую дані порталу для написання аналітичних довідок щодо окремих питань. Беру дані через АРІ і далі вже працюю з тим набором даних, який мені потрібен.

Крім цього, на основі даних порталу здійснюю оцінку ризиків окремих елементів фінансової стійкості, відстежую рівень виконання бюджету та окремих його бюджетних програм та разом із колегами робимо цікаві інструменти візуалізації даних (публічні та непублічні). Наприклад, на основі даних порталу було створено дешборди, якими можуть користуватися як працівники Рахункової палати, так і всі охочі:

про видатки пов’язані з КОВІДОМ

про видатки НСЗУ медичним закладам на оплату послуг із лікування КОВІД-19.

2) Портал корисний самими даними. А також показати можливості цього інструменту студентам із Київської школи економіки або під час різноманітних тренінгів на тему бюджету. Відкриті дані про бюджет роблять бюджетну систему більш ефективнішою та зменшують можливі ризики щодо неефективного використання коштів державного та місцевих бюджетів. Оскільки, будь-яка людина може побачити.

3) Стандартизації даних на рівні Казначейства, коректності їх відображення та включення додаткових алгоритмів перевірки коректності даних. Коли дані будуть коректними, їм можна довіряти. От, наприклад, як може бути таке, щоб у Казначейство 18 листопада 2020 року пропустили платіж, який було сформовано понад 100 років тому (17 листопада 1920 року). Це технічна помилка, яка спотворює дані.

«БАГАТО ПОТРІБНОЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ ІНФОРМАЦІЇ В ЗРУЧНОМУ ТА ШВИДКОДОСТУПНОМУ ФОРМАТІ»

Олександра БЕТЛІЙ, експертка в сфері відкритих даних:

1) Із усіх трьох порталів найчастіше користуюсь саме «Бюджетом для громадян» (openbudget.gov.ua). Для мене там є багато потрібної для аналізу інформації в зручному та швидкодоступному форматі. Це стосується й бюджетного календаря, де можна подивитись, на якому етапі бюджетний процес. Також можна подивитися показники як Державного, так і місцевих бюджетів із 2018 року.

2) Графіки дають змогу чітко зрозуміти структуру доходів та видатків, а табличний формат надає можливість подивитись як усі розрізи, так і одну конкретну цифри (останнє особливо зручно, оскільки не треба качати файли та шукати в них цифри, а просто на сайті подивитись).
Boost-аналіз дозволяє вже більш детально аналізувати бюджетні показники в окремих розрізах саме за кілька років. Це економить час на колись потрібному зберіганні табличок із сайта Державної казначейської служби України (ДКСУ).

Також користуюсь порталом spending.gov.ua, але радше для того, щоб подивитись транзакції певної громади.
Портал реєстру проєктів МФО використовую регулярно, але рідше. Також використовую для експертного аналізу кредитної підтримки інвестиційних проєктів з боку МФО: як сум, так і напрямів фінансування.

3) Усі портали платформи Є-data дуже корисні для експертної спільноти. Водночас вони потребують подальшого доповнення та вдосконалення. Так на порталі «Бюджету для громадян» потрібно додати розділи по показниках Бюджетної декларації, а також бюджетних паспортів, звітів із їх виконання та бюджетних запитів у форматі відкритих даних (адже зараз ці дані йдуть у дивних сканованих форматах, що вимушує робити аналіз повністю вручну). На порталі spending.gov.ua варто збільшити тривалість пошуку з 90-та днів до хоча б річного терміну.

“ЧИ НЕ НАЙВАЖЛИВІША РЕФОРМА ЗА ОСТАННЄ ДЕСЯТИЛІТТЯ”

Микола МАКСИМЧУК, заступник головного редактора “Економічної правди”:

- У роботі регулярно використовую інформацію з порталу spending.gov.ua. На моє глибоке переконання відкриття детальних даних про використання коштів платників податків тими чи іншими розпорядниками бюджетних коштів – це чи не найважливіша реформа за останнє десятиліття.
-
Завдяки цьому, журналісти отримали доступ до інформації, яка до цього десятиліттями приховувалась не чесними на руку чиновниками. Сьогодні можна констатувати, що відкриття таких даних покращило ефективність використання бюджетних коштів та зменшило корупційні ризики.

Хоча до досягнення остаточної перемоги в цьому напрямі команді Є-дата і суспільству є ще над чим працювати. Що хотілося б побачити додатково?
1. Уніфікованість записів про те, на що направлялися кошти (чіткі записи без скорочень).

2. Можливість доступу до детальної інформації про те, на що використовуються кошти (завантаження договору з контрагентом).
3. Можливість завантажити дані за більш широкий період часу, а не лише за останні 3 місяці.

4. Можливість фільтрування платежів за призначенням, без необхідності зазначати всі управління ДКСУ.

*Матеріал створено в межах проєкту «Ефективне управління державними фінансами ІІІ», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

Рубрика: