Немає людини, яка б не любила свободу; але справедлива людина вимагає її для всіх, а несправедлива – лише для себе
Карл Людвіг Берне, німецький публіцист і письменник, поборник емансипації євреїв.

Атака на PSO чи на українців

«День» з’ясовував, чому менеджментові «Нафтогазу» недостатньо 250% рентабельності
15 березня, 2018 - 11:27
ФОТО З АРХІВУ "Дня"

Ринкові ціни, як відомо, регулюють здебільшого попит і пропозиція, а ще — конкуренція. І коли український уряд відмовився від контролю за цінами продовольчої групи товарів, це не зумовило особливих протестів і майже не позначилося на купівельній спроможності населення. Адже конкуренція в цій галузі у нас досить висока. Якщо в одній торговельній мережі ціни високі, покупець переміщується до іншої і несе свої гроші саме туди.

Все  трохи інакше в енергетиці та житлово-комунальному господарстві. Тут громадяни практично не мають вибору, оскільки ціни диктують монополісти. До того ж їхні тарифи для населення просто шокують.

Проте заява віце-прем’єр-міністра України Володимира Кістіона, що її він зробив минулого тижня на круглому столі в парламенті, чомусь не привернула особливої уваги українських медіа. Нагадаємо. За його словами, оптова ціна газу, який державна газодобувна компанія «Укргазвидобування» продає «Нафтогазу України», забезпечує більш ніж 250% прибутковості.

Як використовується цей явний надприбуток? За даними віце-прем’єра, це робиться геть погано. Виявляється, інвестиційна програма «Укргазвидобування» на 2017 рік у рамках проекту фінансового плану становила 30 мільярдів гривень, а реальне її виконання — лише 9 мільярдів. При цьому Кістіон додав, що сьогодні ця держкомпанія має дуже багато ліцензій на видобуток газу, які  не використовуються і «лежать мертвим вантажем».

Глава «Нафтогазу» Андрій КОБОЛЄВ жахливої прибутковості бізнесу «Укргазвидобування» не заперечував, проте спростував дані Кістіона щодо ліцензій, які не використовуються.  За його словами, через адміністративні бар’єри компанія не може розпочати роботу лише на деяких ліцензійних ділянках у Полтаві.

Тим часом в уряд надходить вельми суперечлива інформація щодо цього. В «Укргазвидобуванні» наполягають, що в них усе гаразд. Роботи не ведуться лише на шістьох родовищах, що розташовані в зоні АТО.

Але в Держгеослужбі ці дані не підтверджують. За її інформацією, «Укргазвидобування» має вісім спецдозволів, за якими робота не ведеться. До того ж це не зона АТО. За даними Держподаткової служби, у «Укргазвидобування» дванадцять дозволів, за якими нічого не робиться. У будь-якому разі виходить, що звинувачення Кістіона не висмоктане з пальця: далеко не всі родовища, на яких УГВ могло б видобувати паливо, використовуються високоефективно.

До такого висновку приводить і порівняння динаміки зростання видобутку газу державної УГВ з приватними компаніями. Якщо за 2016 рік держкомпанія наростила видобуток на 0,5%, то, приміром, ДТЕК — на 25%, а «Укрнафтобуріння» — на 30%.

Тим часом голова ПАТ «Укргазвидобування» Олег ПРОХОРЕНКО вважає, що запропонований проект  Міненерговігілля створює ризики для подальшого зростання видобутку. «Якщо його ухвалять, то фактично поставлять на цьому хрест», — сказав голова УГВ на Uкrainian Energy Forum-2018 у Києві. Він переконаний, що запропонований сценарій зберігає реалізацію газу в рамках PSO через приватні «газзбути», які мають значну заборгованість перед компаніями групи «Нафтогаз». «Цією постановою фактично пропонується заморозити ситуацію, яка є, ще на три роки, — наголошує Прохоренко і додає: — Це позбавить «Укргазвидобування» ресурсу, потрібного для нарощування видобутку».

Схоже, Прохоренко сподівається на подальше зростання рентабельності виробництва (до 300 чи навіть 500%) без будь-яких зусиль з його боку. За збереження PSO, як, ймовірно, вважає Прохоренко, споживачі не матимуть стимулу до енергозбереження, а на ринку постачання газу побутовим споживачам і теплокомуненерго не буде жодної конкуренції.

Але про яку конкуренцію можна вести мову, якщо згідно з аудованим звітом «Укргазвидобування»  за 2016 рік загальна собівартість продукції цієї компанії за мінусом рентної плати перевищує 8,8 мільярда гривень. При цьому, згідно з фінансовим звітом за 2016 рік, валовий прибуток становив 16,2 мільярда гривень, що дало рентабельність 183%.  Цього керівництву УГВ і «Нафтогазу» «абсолютно недостатньо», щоби розвивати видобуток.

І 2017 року, незважаючи на роботу за умовами PSO, рентабельність продовжувала зростати. Відповідно до попередніх даних, що їх НАК «Нафтогаз України» подав для наглядової ради за 2017 рік, сума операційних витрат «Укргазвидобування» становила  13,7 мільярда гривень. Але валовий прибуток за цей період зріс до 37,9 мільярда і, відповідно, рентабельність виробленої продукції підприємства становила навіть не 250%, як сказав у парламенті віце-прем’єр Кістіон, а 276%.

Якому ще підприємству у світі дозволено працювати з такою прибутковістю? Адже її було б більш ніж досить, щоби цілий рік безплатно забезпечувати газом громадян країни. Замість цього 60% українських сімей вимушені звертатися за бюджетними субсидіями. Де межа жадібності газівників? Невже ми дозволимо їм довести країну та її бюджет до рівня 90 чи 95%  субсидіантів? І це заради  надзарплат менеджменту, не спроможного виконати навіть третину річної інвестиційної програми?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments