Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

Чи є можливість стримати зростання безробіття

Світовий ринок праці переживає найважчу кризу після Другої світової війни
14 квітня, 2020 - 18:41
ФОТО РЕЙТЕР

Минулого тижня Міжнародна організація праці (МОП) опублікувала доповідь, в якій зазначено, що через пандемію коронавіруса світовий ринок праці переживає найважчу  кризу після Другої світової війни. Справді, повні або часткові (нехай і тимчасові) зупинки роботи підприємств, проведені через карантинні заходи, торкнулися 2,7 млрд. чоловік, що складає 80% від усієї робочої сили планети Земля.

Фахівці МОП припускають, що при збереженні поточних тенденцій у другому кварталі буде скорочено 6,7% від загального числа робочих годин у всьому світі. Якщо перерахувати на кількість працівників з повною зайнятістю, це еквівалентно скороченню 195 млн. осіб!

Ситуація з безробіттям в США і прогнози його розвитку насторожують. За останній звітний тиждень за допомогою по безробіттю звернулося 6,6 млн. осіб, з середини березня — 17 млн. осіб. Станом на кінець березня рівень безробіття в США становив 4,4%. Експерти Bank of America прогнозують, що до кінця кварталу буде скорочено 16-20 млн. робочих місць, а рівень безробіття в червні складе 15,6%.

З галузевої точки зору, як вважають в МОП, найменше скорочення загрожує працівникам охорони здоров’я, комунальних послуг, освіти, безпеки і сільського господарства. Все логічно — під час пандемії і карантинних заходів ці сфери діяльності виходять на перший план.

Середній ступінь ризику звільнень в фінансових і страхових послугах, а також в будівництві. У групі, де ризик масштабних скорочень працівників найбільший, знаходяться сфера розваг (за нинішньої ситуації з вірусом дійсно не до розваг), готельний і туристичний бізнеси, операції з нерухомістю (в періоди кризи найчастіше ціни і обсяги операцій з нерухомістю відчутно падають), ремонтні послуги. А також промислове виробництво і торгівля. Що також зрозуміло. В умовах одночасного падіння пропозиції і попиту, руйнування транспортно-логістичних ланцюжків промислове виробництво істотно знижується. Разом з ним скорочується і та частина торгівлі, яка не орієнтується на продаж сільгосппродукції. Та й в продуктовому ритейлі все не так благополучно, як багатьом здається — нехай більшість людей і зробили закупівлі в обсягах, що значно перевищують звичайні, але і кількість походів в магазини різко скоротили, отже у середньому вимірі продажів не так вже й зросли.

В Україні питання із зайнятістю населення в світлі міжнародної економічної кризи і карантинних заходів стоїть також гостро, як і в усьому іншому світі. У нас показники безробіття розраховують з меншою періодичністю, ніж в США чи ЄС. Станом на початок року в Україні було понад 338 тис. офіційних безробітних, що становило 8,7% працездатного населення (згідно з міжнародно визнаними правилами до нього відноситься населення у віці від 15 до 70 років). Чую заперечення — до цієї категорії не потрапляє безліч тих, хто не бажає реєструватися як безробітні. Проте такими є дані Держстату, пропоную керуватися ними — інших офіційних даних немає.

У Європі лише дві країни, де офіційний рівень безробіття вище, ніж у нас — Італія (9,1%) та Іспанія (13,9%).

Міністр економіки І.Петрашко недавно заявив, що очікує зростання безробіття в Україні в 2020 році до рівня 9,4%. Хотілося б вірити в цей оптимістичний прогноз, але не дуже виходить.

Візьмемо малий і середній бізнес (МСБ). За даними Торгово-промислової палати на 650 тис. підприємств МСБ було зайнято 4 млн. працівників. Після початку карантину переважна більшість підприємств МСБ були змушені призупинити роботу. Будемо реалістами — не всі вони відновлять роботу після закінчення карантину (який поки не відомо, коли настане), а ті, які відновлять, навряд чи збережуть докарантинний рівень зайнятості. Ймовірно, частина співробітників буде працювати неформально. З одного боку, це зростання тіньової економіки, з іншого боку, добре, що люди будуть мати кошти для існування.

Роботодавці тверезо оцінюють ситуацію на ринку праці — за перші три тижні карантину, кількість нових вакансій в Україні впала на 44%. Під час триваючого карантину ситуація навряд чи поліпшиться.

Наміри уряду амбітні. У попередньому варіанті плану виведення України зі стану карантину значиться створення 500 тис. робочих місць і кредитна підтримка МСБ. Питання в тому, як створити півмільйона робочих місць і що стане джерелом для кредитування МСБ? На державний бюджет великих ставок пропоную не робити. За рахунок держскарбниці доведеться вирішувати ще більш насущні проблеми — охорона здоров’я, армія, зарплати бюджетників. Засоби, які планувалося виділити на кредитування МСБ в рамках бюджетних програм, були скорочені в переглянутому проекті держбюджету, але внесені до Фонду боротьби з COVID-19. Простіше кажучи, перенесені в раніше запланованому обсязі, без збільшення. З огляду на те, що обсяг цих коштів передбачався ще восени 2019 року, коли ми і в страшному сні не могли уявити наслідки коронавіруса для економіки, це недостатня підтримка МСБ.

Які заходи для згладжування негативних ефектів від зниження рівня зайнятості пропонують в МОП?

По-перше, тимчасове зниження податків, розширення соціальних пакетів. Наскільки ми можемо собі це дозволити? Вже є тимчасове призупинення сплати земельного податку та ЄСВ. Подальший потенціал податкового послаблення представляється невеликим, інакше дефіцит держбюджету може піти в площину двозначних чисел.

По-друге, МОП пропонує державам стимулювати більш активний перехід працівників на віддалену роботу зі збереженням зайнятості, надавати більш широкий доступ до послуг охорони здоров’я, впроваджувати і активізувати системи платних відпусток. В Україні, наскільки я можу судити, майже всі, хто міг перейти на віддалену роботу, це вже зробили. Стан медицини і рівень її фінансування в Україні такі, що залишається сподіватися хоча б на купірування і подолання проблем з коронавірусом. Про розширення доступу до медичних послуг поки говорити не доводиться.

По-третє, в МОП вважають, що необхідно стимулювати роботу економіки, в тому числі монетарними заходами та адресною підтримкою найбільш чутливих галузей. Вважаю, обговорення питання стимулювання економіки монетарними заходами, зумовить бурхливу реакцію у апологетів інфляційного таргетування. Розумію тонкість питання, передбачаю їх доводи. Але давайте, нарешті, усвідомимо всю небезпеку нинішньої ситуації. Що важливіше — наблизити рівень інфляції до мети, та ще й з випередженням графіка, або зберегти економіку і мінімізувати скорочення робочих місць? Особисто мені представляється друге більш важливим. Допускаю, що мою точку зору не поділяють гарячі прихильники інфляційного таргетування, яке вони готові проводити до останньої краплі крові (не своєю крові, звичайно). Але поки супутнім ефектом дострокового досягнення інфляційної мети стало падіння промвиробництва протягом дев’яти місяців поспіль (червень 2019 року — лютий 2020 року, є побоювання збереження цієї тенденції і в березні), дефляція цін виробників в розмірі 7,4% за минулий рік (для промисловості дефляція страшніший ворог, ніж інфляція).

Чи будуть важливими досягнуті цілі по інфляції, якщо підприємства зупиняться, а люди залишаться без доходів. Може бути це ідеальна ситуація для тих, хто вважає боротьбу з інфляцією універсальним методом, який потрібно застосовувати в Україні в будь-якій ситуації, навіть тоді, коли весь світ не соромлячись застосовує заходи монетарного стимулювання? Адже, якщо у населення не буде грошей, то і споживчі ціни рости не будуть. Але як у такій ситуації будуть жити прості люди, яким немає діла до режимів грошово-кредитної політики, яким потрібно годувати себе і сім’ю?


Італійський шеф-кухар  Лаура Карера ,37 років, безробітна. В зв’язку з карантином її плани по відкриттю в’єтнамського ресторану  у Римі  будуть відкладені. Фото Рейтер.

Богдан ДАНИЛИШИН, академік НАН України
Газета: 
Рубрика: