Ключ до інвестора

«Подільським Давосом» – так називають Міжнародний інвестиційний форум «Вінниччина – бізнес в центрі України», який традиційно проводять у Вінниці. Цього року він зібрав майже 200 учасників з України, Швейцарії, Білорусі, Узбекистану. В онлайн форматі до форуму долучилися представники понад 10-ти країн, зокрема США, Саудівської Аравії, Австралії, Німеччини, Австрії, Франції, Бельгії, Монако, Португалії тощо. Головні питання, які обговорювали, стосувалися розвитку інвестиційного ринку і посилення ролі регіонів у процесі формування інвестиційної привабливості. Тепер кожна громада, сформувавши інвестиційний паспорт, може «заманювати» до себе інвестора.

Як створити найкраще промо для свого регіону, вести переговори з потенційними інвесторами, сприяти під час реалізації інвестиційного проєкту – своїми секретами та практичним досвідом з учасниками форуму ділилися інвестори, які працюють на вітчизняному ринку не один рік або тільки заходять в Україну зі своїм капіталом. Більшість з них відзначили, що вкладати кошти в Україну треба тут і зараз, причому не варто розглядати її як ресурсну чи сировинну базу з дешевою робочою силою, а навпаки: треба шукати можливість пройти непротореним шляхом і зайняти ті ніші, які можуть «вистрілити» на рівні громад, де наразі спостерігається нульова конкуренція. А це серйозна запорука для успіху.

«ДВІ РІЗНІ УКРАЇНИ»

Андріан Еміль ЕНЕ, генеральний директор ТОВ «ВАЛРОМ Україна»:

– Наша компанія була створена 2005 року, вона входить до Італійської групи (Valsir, Romstal) з виробничими підприємствами в таких країнах, як Італія, Португалія, Румунія, Польща та Україна. Виробничі потужності розміщені на Вінниччині і я жодного разу про це не пошкодував. Компанія займається виробництвом та постачанням пластикових труб по всій Європі. Не можу і не хочу порівнювати ті проблеми, які були в інвестиційному полі 15 років тому і зараз, бо це дві різні України. За цей час ставлення до інвестора кардинально змінилося. Тому зараз я не розумію, чому європейські компанії ще вагаються: вкладати чи не вкладати свої кошти в Україну.

Як на мене, Україні треба владнати кілька моментів для того, щоб інвестиційний капітал забив фонтаном. Перший – це постійна зміна законодавства, яка так чи інакше впливає на діяльність бізнесу. Ти просто не знаєш, якими правила гри будуть завтра. В інших країнах законодавчі акти стосовно діяльності бізнесу не змінюються роками. Другий момент, що закони написані не для всіх і не всі їх виконують. Це проблема. Зокрема, у площині контролюючих органів. В Італії, наприклад, також є контролюючі органи, але вони під час перевірок не намагаються оштрафувати, а навпаки прагнуть допомогти: показати, як краще вести документообіг, які податки можна оптимізувати. Тобто вони радять, як бути прибутковими, а не навпаки намагаються завдати шкоди. Це передусім через те, що так поставлена державна політика. Адже що успішніші бізнес-компанії, то більші податки (за рахунок збільшення працевлаштування і обороту) вони сплачуватимуть завтра.

«ЗАРАЗ ЧАС ПЕРЕЙТИ ВІД РЕСУРСНОЇ ЕКОНОМІКИ ДО ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА»

Дмитро СІДЕНКО, президент Українсько-швейцарської бізнес-асоціації:

– Для інвесторів актуальним питанням є скорочення логістичних шляхів. Тобто зараз тенденція йде до того, щоб розміщувати або перенесити свої виробничі цехи з Китаю ближче до Європи. І Україна у цьому випадку ідеально підходить, оскільки за чотири-п’ять днів у середньому фура може дістатися крайньої точки призначення. Звичайно, ми перебуваємо в постійному змаганні з іншими країнами Східної Європи, такими як Польща та Угорщина, це наші найближчі конкуренти. Але інвестор, який уже мав справу з нашим бізнесом, залишиться в Україні. Чому? Через людський потенціал! Зараз, приїхавши в Україну, будь-який інвестор дуже швидко може знайти англомовний або німецькомовний кваліфікований персонал. І це наша головна конкурентна перевага. Машинобудування, легка і харчова промисловість – це ті сфери, з якими готові працювати інвестори, щоб розмістити свої виробничі цехи. Для Швейцарії стратегічним напрямком є машинобудування і вона шукає можливості для будівництва заводів із комплектуючими, які у фіналі можуть бути зібрані у Швейцарії. Тобто я веду до того, що зараз для України реальний час перейти від ресурсної економіки до власного виробництва, переробки, масштабування і розвитку.

Чого бракує? Розуміння інвестиційної привабливості новостворених громад. Тобто те, що форум відбувається у Вінниці, – це круто і це ключ до інвестора. Але варто презентувати свою інвестиційну привабливість і територіальним громадам. Вони повинні виходити на подібні площадки і на високому рівні розповідати про себе на ринках, де присутній капітал, зокрема Швейцарії та Німеччини. І мова тут не йде про реанімацію якось старого заводу, а про нові локації, нові технології, інноваційні ідеї. По суті інвестиції можуть стати драйвером розвитку громад, дозволять залучити туди молодих фахівців і ще краще – створити конкуренцію між інвесторами, які боротимуться за персонал, що потягне у села розумних людей і дасть шанс громадам на друге життя.

«ЗАХОДИТИ ЗАРАДИ ДЕШЕВОЇ СИРОВИННОЇ БАЗИ ЧИ РОБОЧОЇ СИЛИ НЕ ВАРТО»

Мирослава ТАТОМИР, комерційний директор ТОВ «Аграна Фрут Україна»:

– У 1997 році компанія заінвестувала капітал у будівництво нинішнього заводу і наступні роки відбувалися постійні реінвестиції. Остання була у 2019 році – це побудова нового цеху з переробки сировини і фасовки, тобто заморозки. Зараз ми розглядаємо можливість розширенням виробничої бази, оскільки вільних потужностей у переробці залишилося лише 20%. Тобто для того, щоб побудувати успішний бізнес, інвестиції потрібні постійно. На це, власне, і мають зважати інвестори. Заходити з інвестиціями в Україну заради дешевої сировинної бази чи робочої сили не варто. Так, це є. Так, це перевага. Але головний інвестиційний здобуток – це розвиток бізнесу, постійний рух та нарощення виробничих потужностей.

На Вінниччині зараз досить сприятливий інвестиційний клімат. Перший плюс: інвестора тут сприймають як партнера, немає надмірного контролю та перевірок. Другий – вінницька родюча земля. Вона ідеальна для вирощування зернових культур, фруктів та ягід. До слова, у нас є категорія зарубіжних клієнтів, які хочуть отримати продукцію саме з вінницької землі, від нашого заводу – передусім через наші високі стандарти якості. Третій плюс – це високий рівень людського капіталу і солідний ресурс персоналу. Четвертий – прекрасне місце розташування, зручно доставляти продукцію як на схід, так і на захід країни. Приблизно 33% продукції «Аграна Фрут Україна» – це експортні позиції, які ми експортуємо в ЄС, США та країни колишнього Радянського Союзу. Взагалі, якщо порівняти з 27-ма заводами по світі, то «Аграна Фрут Україна» один з найуспішніших проєктів. Ми входимо до ТОП – 5 найспішніших заводів групи. І це, безумовно, завдяки постійним інвестиціями, які дозволяють модернізувати і розширювати виробничі потужності, та колективу. Люди бережуть своє місце роботи, відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків, ми натомість пропонуємо їм достойну заробітну плату, вище середньої по області.

«АКТУАЛЬНИМ ЗАВДАННЯМ Є ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ»

Сергій БОРЗОВ, голова Вінницької ОДА:

– Наразі у Вінницькій області приватними промисловими інвесторами реалізується 81 довгостроковий інвестиційний проєкт, період їх реалізації 2021–2023 роки. Загальна сума інвестицій становить майже 885 мільйонів доларів США, що дасть можливість створити майже 2700 нових робочих місць. За результатами рейтингу «Region Doing Business – 2020», область увійшла до топ-5 регіонів України за легкістю ведення бізнесу та показником людського розвитку (за методикою Національного інституту стратегічних досліджень). Та, зважаючи на виклики, пов’язані із забезпеченням продовольчої безпеки, очевидно, що час для розробки та реалізації нової промислової політики. Тому в області актуальним завданням є диверсифікація промисловості, що забезпечить міжгалузеві структурні зміни та перехід економіки на новий технологічний рівень.

На сьогодні найбільш інвестиційно привабливими галузями промисловості в області залишаються: харчова промисловість, зокрема глибока переробка рослинної та тваринної продукції; машинобудування; приладобудування (саме приладобудування як наскрізна галузь забезпечує зростання усіх секторів економіки – від агропромисловості до ІТ-сектора); виробництво електроніки та електротехніки; енергетика, альтернативна енергетика, зокрема використання всіх типів біомаси, та проєкти з енергоефективності; фармацевтика (яка від початку пандемії у понад двічі наростила обсяги промислового виробництва). Не можу не згадати про туризм, медичний туризм, «зелений туризм», активний відпочинок та креативні індустрії, ІТ-сектор, який має високий інвестиційний потенціал. У Вінниці, зокрема, розташовані офіси понад 50 ІТ-компаній, з яких 11 входять до ТОП 50 України. З роками в регіоні склався не лише сприятливий бізнес-клімат, але й відпрацьована спрощена система надання послуг. А область і місто завжди відкриті для діалогу та готові надавати всебічну підтримку інвестиційним проєктам.

Інвестиційний форум був організований урядовим офісом із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest спільно з Вінницькою обласною державною адміністрацією. Він має на меті інформування міжнародної та української інвестиційної спільноти щодо прогресу реформ і розвитку інвестиційного клімату у Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Кіровоградській областях, а також передбачав обговорення шляхів посилення співпраці з органами влади в Україні та механізмів залучення інвестицій.