Митниця дає «добро»

Кордон, і все що з ним пов’язано, традиційно викликає в суспільстві жвавий інтерес. Контрабандні потоки, незаконне переміщення культурних цінностей, наркотрафік — постійні теми для дискусій. Але останнім часом діяльність стражів закону підігрівалася рядом гарячих питань. Зокрема, предмет особливих дискусій — оформлення газу для компанії «РосУкрЕнерго», імпорт однією компанією нафтопродуктів без сплати податків, проблеми з розмитненням вантажів у морських портах. Часто митникам закидають і звинувачення в хабарництві. Однак в будь-якій ситуації є дві сторони медалі. Якщо на кордоні відбуваються позитивні зміни в питаннях, наприклад, боротьби з контрабандою, то їх можуть не всі помітити. Бо ж завжди знайдуться критики й опоненти, незадоволені «освітленням» кордону. Але приводити український кордон до ладу потрібно, і то якомога швидше. Головний стимул для цього — не тільки своєчасне наповнення бюджетної казни. Без чітких, прозорих та зрозумілих митних процедур Україні буде важко рухатися до європейського співтовариства, курс на яке вже взято. Тож про гарячі питання сьогодення на кордоні в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів голова Державної митної служби України (ДМСУ) Ігор КАЛЄТНІК.

— Чи задоволені результатами роботи митниці за 2010 рік?

— Рік був непростий, бо довелося приводити до ладу розбалансовану митну систему, обтяжену надмірною кількістю регіональних підрозділів (в окремих регіонах нараховували по три-чотири митниці). 2010 року митниця дала бюджету 86 мільярдів гривень у порівнянні з 63-ма мільярдами 2009 року. При цьому із загального обсягу всіх стягнутих 2009 року податків та митних зборів 22% становили платежі від імпорту природного газу, а 2010 року — тільки 2,5% (бо в квітні уряд скасував стягнення ПДВ при розмитненні газу). Тож додаткові 21 мільярд гривень до бюджету надійшли від закриття контрабандних схем та декларування реальної вартості товарів.

А тепер порівняймо динаміку темпів зростання надходжень митних платежів та темпів загального зростання імпорту в січні 2010 та 2011 року. В січні минулого року загальний обсяг всіх завезених в Україну товарів у грошовому вимірі становив 3,4 мільярда дол., а в 2011 році — 4,5 мільярда дол. Однак оподаткований імпорт у 2010 році був 3,1 мільярда дол., а в 2011 році — тільки 2,8 мільярда дол. Це відбулося, бо імпорт цілого ряду товарів за українським законодавством сьогодні має пільги щодо оподаткування.

За пільговим оподаткуванням завозять природний газ, енергозберігаюче обладнання, товари з країн, з якими в нас укладено угоди про зону вільної торгівлі (загальна сума пільг лише в січні 2011 склала 2,7 мільярда гривень).

Тому підраховувати реальні досягнення митниці потрібно виходячи з цього. Без платежів при розмитненні газу (що в попередні роки давало значну частину митних платежів) минулорічне зростання імпорту в січні становило 2,5 мільярда дол., а нинішнього року — 3,4 мільярда дол. Тож фактичний приріст митних платежів цього року становить 54%, а зростання оподаткованого імпорту — 40%. Тобто імпорт виходить з тіні, а бізнес починає грати за «білими» правилами.

«2010 РОКУ ВСІ МИТНИЦІ ЗБІЛЬШИЛИ НАДХОДЖЕННЯ НА 20—50%»

— Які регіональні митниці найбільше дали доходів 2010 року?

— Удвічі збільшила відрахування Південна митниця (вісім мільярдів гривень): у квітні 2010 року з одного судна в бюджет надходило 500 тисяч гривень, а в травні — вже чотири мільйони гривень, тобто в дев’ять-десять разів більше. Аналогічна ситуація по контейнерному оформленню в портах. Майже в півтора рази більше зборів дала Київська регіональна (19,6 мільярда гривень) та обласна митниці. Досить суттєве зростання зафіксовано в Дніпропетровській митниці. Загалом же 2010 року всі митниці збільшили надходження на 20—50%, окрім Енергетичної регіональної митниці.

— До речі, що буде з Енергетичною регіональною митницею: її взагалі ліквідують відповідно до адміністративної реформи чи просто скоротять апарат?

— Ми ініціюємо її ліквідацію і вже спрямували відповідні пропозиції главі держави, бо цей орган створювався за дорученням президента України 1996 року. Сьогодні Енергетична регіональна митниця — громіздка структура, яка має роздутий чиновницький апарат із центром у Києві та з безліччю регіональних відділень (по три-п’ять осіб). Поряд із цими енергетичними відділеннями існують регіональні митниці, які проводять митне оформлення всіх товарів за тим же порядком, що й Енергетична митниця. Тому в рамках проведення адміністративної реформи виникла потреба оптимізувати витрати, адже ДМСУ повинна скоротити свій апарат на 30%, тобто на 5200 осіб. Замість Енергетичної митниці розмитненням енергоресурсів займатиметься відповідний підрозділ Київської регіональної митниці в складі 15-ти осіб, а не 150-ти. Крім того, нещодавно внутрішня перевірка Енергетичної митниці виявила порушення при оформленні азербайджанської нафти, які завдали збитків держбюджету близько 58-ми мільйонів гривень. Зафіксовано й інші порушення.

«НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» ЗАБОРГУВАВ ДЕРЖМИТСЛУЖБІ 3,2 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ»

— Щодо енергоресурсів: не можу не запитати, чи НАК «Нафтогаз України» вже подав документи до митних органів про оформлення газу на користь компанії «РосУкрЕнерго» у рамках виконання рішення Стокгольмського арбітражного суду?

— Ми завершили митне оформлення газу для «РосУкрЕнерго» (РУЕ) відповідно до рішення Стокгольмського суду. Газ (у режимі транзиту) відданий у повному обсязі РУЕ, бо він пройшов митне оформлення.

Але сьогодні в нас існує інша проблема: НАК «Нафтогаз України» досі не сплатив Держмитслужбі 3,2 мільярда гривень за газ, розмитнений ще 2010 року до введення в дію закону про звільнення від ПДВ імпорту газу. Звичайно, ми сподіваємося на безсудовий спосіб вирішення цього питання, тому направили першому віце-прем’єру наше звернення з приводу заборгованості. Найближчим часом відбудеться зустріч під його керівництвом з даного питання.

— Повернімося до річної оцінки діяльності митниць. Ви назвали найкращих, а до кого у вас виникли запитання?

— Серйозні зауваження є до роботи Івано-Франківської митниці. І вже підписано наказ про зміну її керівника. Підставою для цього стало порушення СБУ кримінальної справи про контрабанду в Російську Федерацію за участю керівництва цієї митниці: так, на Львівщині оформлявся вантаж, водій отримував документи на триденну доставку певного виду товару на україно-російський кордон, але дорогою він заїжджав в Івано-Франківську митницю, там йому видавали дозвіл на продовження терміну доставки товару. За цей додатковий час дорогою до кордону з машини знімалися пломби, замінювався товар. Цю контрабандну схему ми припинили.

Нещодавно змінився керівник Львівської митниці, бо певні серйозні порушення там зафіксувала Генпрокуратура. Рік тому це була одна з найкорумпованіших митниць у країні. Через неї проходила величезна кількість контрабанди. Однак нині итуація на західному кордоні змінилася. Цьому сприяє й спільна робота з польськими митниками. Так, сьогодні в пункті пропуску Рава-Руська запроваджено новий спосіб боротьби з мінімізацією податків та контрабандою шляхом обміну інформацією. Польські митники надсилають нам електронні повідомлення з даними щодо товарів (їхні найменування, кількість тощо) та транспортних засобів, що перетнули їхній кордон. Таким чином українські митники по прибутті автомобіля до пункту пропуску вже мають інформацію про його вантаж. Відповідно, приховати якусь його частину, подати неправдиві документи чи не задекларувати товар буде надзвичайно важко. Таку практику найближчим часом поширимо на пункти митного пропуску в Краковці, Шегині, Ягодині.

«У БЮДЖЕТ ПОТРІБНО ДАТИ 93,4 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ»

— Які плани ставите перед собою на 2011 рік?

— У 2011 році Держмитслужбі доручено перерахувати до бюджету 93,4 мільярда гривень. У середньому митні платежі мають зрости на 8,7%. Думаю, що це завдання ми успішно виконаємо, бо економічна ситуація стабілізувалася, бізнес виходить з тіні, потоки «чорної» контрабанди вже перекрито, останні дії правоохоронних органів спільно з митниками на півдні країни (в Одеському та Іллічівському портах) допоможуть закрити чимало контрабандних схем, тож лишається слідкувати за правильним декларуванням товарів. Хочеться комусь чи ні, але отримувати 2011 року 100—300% надприбутків завдяки мінімізації податків не вдасться. Ухилитися від сплати податків на кордоні не дамо нікому.

«МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ КОМПАНІЇ «ЛІВЕЛА» НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ»

— Чи вирішено питання з оподаткуванням нафтопродуктів, які завозить в Україну компанія «Лівела»?

— Митниця була змушена проводити митне оформлення нафтопродуктів цієї компанії без сплати податків на підставі цілої низки рішень судів різних інстанцій, які видані ще багато років тому. Однак як тільки ця проблема актуалізувалася, ДМСУ звернулася до Генпрокуратури та Вищого адміністративного суду з проханням переглянути дані рішення. Зараз митне оформлення продукції компанія «Лівела» не здійснюється. Паралельно компанії виставлено податкові повідомлення про стягнення до бюджету несплаченої суми податків при розмитненні, але юридичного вирішення проблеми ще немає. Ми чекаємо на рішення суду і сподіваємося, що воно буде на користь держави.

— Ви згадали про ситуацію із затримкою оформлення вантажів на Південній митниці. Бізнес переконує, що вони виникли через тиск митників та вимагання хабарів. Ваше бачення головної причини контейнерних затримок у портах?

— Ситуація на Південній митниці підігрівається як певними політичними силами, так і бізнесом, який не хоче чесно платити всі податки в бюджет і прагне й надалі отримувати надприбутки. Зараз ДМСУ проводить переговори з Міністерством інфраструктури та СБУ, щоб здійснити аудит та ревізію всіх вантажів у портах Південної митниці. Це допоможе виявити тіньові схеми поставок товарів.

Наразі порти Одеського регіону працюють ритмічно. З початку року до них прибуло 26 500 контейнерів. Вивезено понад 22 000 контейнерів. А от майже 4 500 досі залишаються в порту. І не з вини митників. Мені видається дивною ситуація, коли в портах цілий рік стоять контейнери і не розмитнюються. Є підозра, що це контрабандна схема.

Аби не створювати «заторів» у портах, ми опломбували контейнери, які прямували на внутрішні митниці, та відправили їх у митні органи призначення. А вже там вони пройдуть усі необхідні процедури. В тому числі, якщо буде потрібно, і поглиблений огляд. З нашого боку все робиться прозоро.

Але хочу наголосити — 500 контейнерів, що прибули на внутрішні митниці, одразу було розміщено на складах тимчасового зберігання. А понад 900 до митного оформлення взагалі не подавалися. Виникає запитання: чому? І відповідь на нього дуже проста. Бо ніхто з цих імпортерів не збирався платити податки в повному обсязі.

Я хочу навести лад у цих питаннях, бо кордон не має бути інструментом для бізнесменів, які хочуть нажитися, завдаючи при цьому економічної шкоди державі.

— Тобто команди здавати гроші в київський «общак» не було?

— Все це маячня. Яку, повторюю, поширюють політики, що роблять піар за рахунок Держмитслужби, та ділки, чиї контрабандні схеми ми виявили та припинили.

Якщо є факти тиску з боку митників чи вимагання хабарів, то підставою для реагування може бути лише офіційна заява — пишіть та передавайте в правоохоронні органи. Під час зустрічі з імпортерами в Одесі мої заступники запропонували задокументувати такі скарги та одразу ж розібратися з ними. Але заяв так і не надійшло. Крім того, підприємцям, товар яких нібито не випускають з митниці без хабара, запропонували в супроводі журналістів та під об’єктивами телекамер провести процедуру розмитнення. Але, знов-таки, охочих чомусь не було. Вочевидь, не хочуть чесно сплачувати всі податки...

— Але ж не можна говорити, що тільки бізнес поганий. З другого боку нерідко трапляються й корумповані митники?

— Такі люди є у всіх державних відомствах. На жаль, митниця — не виняток. Я вже неодноразово говорив — на корупцію хворіє вся країна. Однак керівництво держави та Митної служби зайняло безкомпромісну позицію щодо викорінення корупції. Сьогодні наявними у нас методами максимально боремося з цим явищем і виявляємо таких людей. Я вже згадував про очільників деяких регіональних митниць, стосовно яких прийнято кадрові рішення. Скажу ще: за минулий рік з лав митних органів звільнили понад 400 осіб за різні порушення, зокрема й за корупцію та за сприяння в покриванні контрабанди товарів через кордон (на Львівщині, Волині, Закарпатті, Одещині, Черкасах, Сумах, у Глухові).

«НА СИСТЕМУ ВІДЕОНАГЛЯДУ НА КОРДОНІ НЕОБХІДНО 500 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ»

— Минулого року на засіданні колегії Держмитслужби прозвучала теза про оснащення відеокамерами митних пунктів пропуску. На якому етапі нині реалізація даної ідеї?

— Створення системи відеоспостереження на кордоні дійсно мінімізує корупцію та зробить митні процедури простішими. Сьогодні в Україні діють 244 пункти пропуску та 288 місць митного оформлення всередині країни. За попередніми розрахунками, для встановлення відеокамер на них та створення моніторингового центру, який фіксуватиме та передаватиме в інтернет відеоінформацію з кордону, потрібно 500 мільйонів гривень. Зараз цих коштів немає: 2011 року на інформаційно-технічні потреби митниці виділено тільки 20 мільйонів гривень. Але ми розраховуємо, що в рамках міжнародної технічної допомоги це питання частково вдасться вирішити.

— Лишився рік для підготовки України до Євро-2012. Які завдання в цьому напрямку має виконати ДМСУ в 2011 році?

— Ми перебуваємо на завершальній стадії. Уряд розглядає розроблений нами проект спрощеної митної декларації для футбольних уболівальників. Крім того, разом з польською стороною домовилися, що на час чемпіонату проводитимемо спільний контроль у всіх пунктах пропуску (на польській стороні). Тобто людину зупинятимуть в єдиному пропускному пункті, де відбуватиметься одночасно польський та український митний контроль. Планується створити й спеціальні коридори «Євро-2012» для вболівальників, пройти якими можна буде за квитком на футбольний матч.

Крім того, парламент вже підтримав законопроект про передачу митникам на кордоні функцій здійснення попереднього документального контролю. Тож тепер контрольних служб на кордоні поменшає. Це також прискорить процедури митного оформлення.

— А не боїтеся відставки, яку сьогодні, судячи із заяв деяких політичних сил, вам активно готують?

— Мене мріють звільнити з дня призначення, бо не всім подобається працювати по-чесному. Пройшов майже рік, а ці люди досі не зрозуміли — інакше не буде. І тиск та брудні плітки їм не допоможуть. А давати оцінку моїй професійній діяльності може лише глава держави.