Врятуймо мову — мова врятує нас!
Юрій Іллєнко, кінорежисер, сценарист, актор, оператор, продюсер, Народний артист України 1987 року

Не гладкий «шовковий шлях»

За допомогою європейських партнерів бізнес України прокладає шлях на Близький Схід
14 вересня, 2017 - 11:07

Україна не вдовольняється лише зовнішньою торгівлею в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом і дедалі активніше відкриває для себе ринки в Азії, Африці та Латинській Америці. У понеділок в Делі стартувала торговельна місія України, в рамках якої передбачено перемовини Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з міністерствами комерції та промисловості, судноплавства та сільського господарства Індії. Як  повідомляється на сайті Мінекономрозвитку, «ця місія орієнтована на два сектори: сільське господарство, машинобудування і виробництво. Українські товари в цих секторах дуже конкурентоспроможні на індійському ринку, і ми бачимо величезний інтерес до українського бізнесу». Як зазначає МЕРТ, головне завдання місії, в роботі якої  також бере участь Офіс із просування експорту та представники українського бізнесу, — представити українські товари і послуги на індійському ринку.

НАШ ІНСТРУМЕНТ — ТОРГОВЕЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ

Ще масштабніший захід заплановано в Києві на 4 жовтня. У столиці України відбудеться український форум з питань міжнародного торговельного фінансування «Шовковий шлях».  За словами віце-президента асоціації «Український національний комітет Міжнародної торгівельної палати» (ІСС) Ігоря Греся,  форум присвячується торгівлі між Україною, країнами Азії та Близького Сходу.  Планується, зазначає віце-президент ІСС, показати Україну з погляду її потужностей і потенціалу в торговельному фінансуванні, продемонструвати його можливі інструменти, що гарантують  прозорість і безпеку  розрахунків під час зовнішньоекономічних операцій, представити також й іноземні компанії, що мають позитивний досвід роботи на українському ринку.

«Інструментарій торговельного фінансування допомагає здійснювати більшу частину світової торгівлі, — розповідає член правління «Укрексімбанку» Олександр Щур, — тому кожен з нас, використовуючи будь-який товар, що брав участь у міжнародній торгівлі, так чи інакше стикається з цими інструментами, навіть не думаючи про це». За словами банкіра, його установа, володіючи в Україні «мандатом на підтримку торгівлі», з часу здобуття країною незалежності використовувала для цього різні інструменти. «З 2006 року ми активно співпрацюємо з нашим партнером — Європейським банком реконструкції і розвитку, — каже Щур. — Сьогодні «Укрексімбанк» є найбільшим реципієнтом кредитної лінії ЄБРР. Ліміт програми торговельного фінансування для нас встановлено на рівні $270 мільйонів. А загалом за час нашої співпраці було профінансовано понад 300 трансакцій майже на мільярд доларів».

ЛОКОМОТИВ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Вектор української торгівлі на азіатський ринок і Близький Схід Україна обрала  тому, пояснює Щур, що світовий бізнес має вибір, з ким йому торгувати і куди інвестувати. А наше завдання познайомити наших потенційних партнерів з Україною. «До того ж ми бачимо, що азіатський ринок — це сьогодні локомотив світової торгівлі. Він розвивається стрімкими темпами і сприйнятливий до українських товарів і послуг», — переконаний банкір.  Гресь додає: — Обсяг імпорту лише 18 країн Близького Сходу становить близько мільярда доларів. За його словами, це потужний ринок, для якого пріоритетами можуть бути певні товарні групи з України.

«ЄБРР не випадково є співорганізатором форуму в Києві, — каже старший банкір, директор фінансового департаменту ЄБРР в Україні Олександр Павлов, — торговельне фінансування є одним з основних продуктів у роботі фінансового сектора у всіх країнах нашої присутності і в Україні зокрема. Програма сприяння торгівлі існує з 1999 року і включає велику кількість банків і країн». «Попри те, що останні п’ять років темпи зростання міжнародної торгівлі скорочуються, близькосхідний регіон залишається зростаючим», — зазначає Павлов і розповідає, як ЄБРР допомагає фінансувати зовнішньоторговельні контракти.

Експортер чи імпортер, за словами банкіра, звертається до одного з банків-партнерів ЄБРР. Там оцінюють і допомагають укласти зовнішньоторговельний контракт. А розрахунки здійснюються не шляхом моментального платежу чи депонування готівки десь за кордоном, а за рахунок інструментів торговельного фінансування — акредитивів чи гарантій.  ЄБРР підтверджує ці інструменти своєю гарантією. «Тим самим гарантія місцевого банку чи його акредитив набуває такого ж кредитного рейтингу, як і інструментів ЄБРР, — наголошує Павлов, — цим самим знижується вартість фінансування контракту, зростають терміни фінансування. І часто без такої гарантії просто неможливо провести таку операцію. Тому що міжнародні банки часто-густо не хочуть брати на себе ризиків банків не лише України, а й усього нашого регіону, які оцінюються досить високо».  Ми підтримуємо здебільшого середні і малі підприємства, підсумовує банкір.

ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕ ПОВИННА ЗАПОЛІТИЗОВУВАТИСЯ

«Реальною для України є проблема активності бізнесу, — каже президент ICC Володимир Щелкунов, — багато його керівників дуже пасивні і навіть інертні у плані входження у сучасні технології, в роботі на секторальних напрямах, у вивченні ринків збуту. З нами всі хочуть торгувати, але у нас має бути система, яка б захищала від несподіванок під час взаєморозрахунків. Для цього ми використовуємо можливості Бюро протидії комерційним злочинам і недобросовісній конкуренції, що базується в Лондоні».

Чи відстежує ICC також ситуацію із платіжним балансом України, запитав у Щелкунова «День». Він дав на це запитання розгорнуту відповідь, що зводилася до того, що в основі дефіциту платіжного балансу лежить здебільшого різниця в продуктивності праці в Україні і в наших торговельних партнерів. «А головна причина, — додав Щелкунов, — в дикому заполітизовуванні економічної діяльності нашої країни. Неможливо, аби в кожному нормальному економічному законі чи постанові уряду політики ловили якихось бліх і шукали якусь політичну складову. Так працювати неможливо. І друга причина —  зміни у владі. Уряди не повинні так часто змінюватися. Дайте можливість попрацювати і потім спитайте, заслуховуйте звіт. Наразі заполітизовування і часті зміни при владі не дають інвесторові враження про стабільність у країні».

ДОСИТЬ БІГТИ ЗА ЧУЖИМ ПАРОВОЗОМ

Тим часом експерт з міжнародних відносин між Україною та арабо-африканським регіоном, директор з розвитку бізнесу UCCI Group Вікторія Ахматулліна вважає, що торговельне фінансування — це ще не все. Вона розповідає: «Коли наш підприємець бачить ціну на його продукт на арабському ринку, вона його приголомшує. Ціна рітейлу там дуже висока. Але він не ставить собі запитання, а чому там така ціна. Коли наш Нацбанк фіксує курс долара на якомусь рівні, то ми бачимо, що долар не зростає, а внутрішні ціни галопують. Річ у тім, що в такому разі гривня бере на себе інфляцію долара. А там курс долара до арабської валюти, приміром, до дірхама, не змінювався упродовж 20 років, і внутрішній ринок узяв на себе всю інфляцію. Виходячи на цей ринок, потрібно дізнатися, що утворює таку ціну продукту. Найчастіше її потрібно ділити не менш ніж на два. І саме таку ціну вам зможуть запропонувати».

«А як там продати продукт? — приєднується до розмови про торгівлю з Близьким Сходом міжнародний бізнес-стратег, засновник агенції Beweis Крістіна Шехайтлі, — спочатку потрібно просто зрозуміти, чи є попит на вашу продукцію. Чи варто їхати, наприклад, до Нігерії, де врожай знімають тричі на рік, і пропонувати зерно? Це безглуздо. Інша річ — перероблені продукти. Нам потрібно підсаджувати країни Азії і Африки на наші технології».

А як бути зі стандартами? — запитав «День». «Нам доведеться переймати європейські стандарти, — відповіла Ахматулліна, — і їм підкорятися. Але якщо ми завжди бігтимемо позаду паровоза, то позаду й залишимося. Потрібно, зокрема і в зовнішній торгівлі, починати щось нове, де ми можемо стати законодавцями, зокрема й тих же стандартів. А ми начебто і виходимо на якісь нові стандарти, але все одно намагаємося працювати по-старому»...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments