Війна - не продовження політики, а поразка політики.
Ганс фон Зект, німецький державний і політичний діяч

Як реформувати митницю

Щоб ліквідувати сірі та чорні схеми, вона повинна бути не фіскальною, а правоохоронною службою
24 квітня, 2017 - 19:14
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Неймовірно, але факт. У січні-лютому цього року  експорт товарів з України до Російської Федерації, незважаючи на агресію, війну та блокаду,  перевищив $576,5 мільйона, що на 54,4% більше, ніж у ті ж місяці минулого року.

ВИМАГАЄ РОЗСЛІДУВАННЯ

Виросла і частка РФ в українському експорті. Вона склала 9,2%. Ще більше, як  повідомив нещодавно Держстат, збільшилася частка імпорту товарів з Російської Федерації — на 14,9%.

Ця інформація відверто вимагає розслідування. Пославшись на неї, «День» запитав у народного депутата Тетяни ОСТРІКОВОЇ, що могло сприяти таким показникам: лібералізація торговельної політики чи її корупційна складова, у тому числі і в рядах митної служби? Острікова не поквапилася з відповіддю по суті. Зауваживши, що її фракція («Самопоміч») вважає таку ситуацію неприйнятною, народний депутат розповіла, що в Держстат  направлено звернення з проханням показати, за рахунок чого виріс експорт до Росії в першому кварталі. Поки відповіді немає, нам важко зрозуміти, в чому тут справа, сказала народний депутат.

МИТНІ ПРОБЛЕМИ ЕКСПОРТЕРІВ ТА ІМПОРТЕРІВ

Того ж дня у Києві відбулася гаряча дискусія довкола роботи митної служби та шляхів її реформування, спланованих Міністерством фінансів. Спричинив таку розмову аналітичний звіт за результатами  опитування українських імпортерів і експортерів, проведеного Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій, «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки й очікування бізнесу».

В опитуванні взяли участь керівники понад тисячі українських підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Один із основних висновків, зроблених дослідниками за результатами аналізу отриманих даних, полягає в тому, що недосконале митне законодавство, брак прозорості та відвертості, свідоме завищення митної вартості товарів і корупція — це далеко не весь перелік перешкод, на які наражаються суб’єкти зовнішньоторговельної діяльності.

Проблеми імпортерів, як наголошується в дослідженні, в першу чергу пов’язані з ситуацією на митниці, зі складнощами та протиріччями у визначенні митної вартості товарів, з недосконалістю митного та податкового законодавства. Експортери скаржаться на непередбачуваність торгівельної політики України та низьку якість транспортної інфраструктури. І тим, і іншим, як показало опитування, створюють проблеми непередбачуване валютне регулювання та бюрократія на митних пунктах.

СХЕМАМ... ЄДИНЕ ВІКНО НІ ДО ЧОГО

Більш того, не можна нехтувати тим, що митниця — десь менше, а десь і великою мірою — залишається, як і колись, місцем, де робляться великі гроші. Так, народний депутат Андрій Немировський провів днями прес-конференцію, на якій на підставі звернень бізнесу та з документами в руках звинуватив  в.о. начальника Київської міської митниці та начальника митного поста «Столичний» Сергія Тупальського в корупції та реалізації, разом із рідним братом-бізнесменом, шахрайських схем зовнішньоторговельної діяльності.

Що таке сьогодні наша митниця? Чи можна оздоровити ситуацію в цій службі? Досвід засвідчив, що ставка на створення у всіх митницях країни єдиного вікна себе виправдала, хоча ще не скрізь. Сьогодні середня температура на митниці за цим показником — 22%. Проте, наприклад, у столиці до єдиного вікна звертається лише 1,8% клієнтів відомства. Висновок тут такий: сірому і чорному бізнесу єдине вікно ні до чого. Отже до реформи потрібні ще й інші підходи.

РЕФОРМА ВІД МІНФІНУ

Радник міністра фінансів Юрій Драганчук упевнений, що  завдання митної реформи реальне, якщо позбавити прав юридичної особи обласну ланку служби та передати значну частину його повноважень на рівень митних постів. Завдяки такій реформі, на думку радника, зникне ґрунт для корупції на митниці, на неї не зможуть робити неправомірний вплив представники  правоохоронних служб і обласна влада. На митниці, за зразком Національної поліції, буде повністю оновлений особовий склад.

СУДИ ТА ВЛАСНА БЕЗПЕКА

Експерт CASE Україна Андрій Саварець далеко не в усьому підтримує таку реформу. Він згоден, що після ліквідації юросіб в обласній ланці, справді, скоротиться управлінський апарат, але це посилить навантаження на центральний рівень. Саварець наголошує, що після послаблення обласних управлінь центральній митниці доведеться якось керувати п’ятьма сотнями митних постів.

«Як ми зможемо керувати таким господарством?» — запитує він. Але головною проблемою реформованої таким чином митниці будуть, на його думку, стосунки з судовою системою. Адже на один із районних судів столиці ляже обов’язок розглядати приблизно 10 тисяч справ про порушення митних правил. На день суду доведеться розглядати до 500 справ...

Саварець звертає увагу також на службу власної безпеки митниці, яка зобов’язана протидіяти втягуванню інспектора митниці в протиправну діяльність. Він наголошує, що сьогодні ця служба в основному притягує до відповідальності митників за незаконну винагороду в 200—300 доларів. А всі  затримання на рівні заступника начальника митниці — голови ДФС області чинять СБУ та НАБУ.

«У концепції Мінфіну про реформування митниці правильно сказано, що ця служба має бути незалежною. Але це, знову-таки, може призвести до того, що служба внутрішньої безпеки стане, по суті, головним корупціогенним чинником, оскільки нікому не підкорятиметься. І якщо поспілкуватися з інспекторами на кордоні, то вони розкажуть: я зробив оформлення і тут же повинен написати пояснення, чому я зробив саме так. Потім я повинен піти в СБУ та розповісти, що я зробив...» Експерт упевнений, що над кожним інспектором не повинен стояти поліцейський, есбеушник тощо. Це породжує лише кругову поруку та корупційні змови, — говорить він.

РУЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА КОЛАПС

Не схвалює він і спробу створити єдині підходи до визначення митної вартості товарів. «Це може призвести до ручного управління», — каже експерт і радить більше уваги приділяти наповненню митниць ціновою інформацією та даними щодо профілів ризиків за вартістю товарів, якими повинні б ділитися профільні бізнес-асоціації.

Острікова також не у захваті від реформ, пропонованих Мінфіном. «Мені не відповіли, чим голова представництва податкової служби, наприклад, у Львівській  області, буде кращим, ніж колишній керівник Львівської митниці, — дивується народний депутат. — Якщо ми забираємо в обласної ланки повноваження, прописані сьогодні в Митному кодексі, і передаємо їх угору — керівникові єдиної митниці, то це, скоріше за все, просто означає колапс. Тому що кожному посту доведеться звертатися за дозволом провести, скажімо, огляд, до керівника єдиної митниці. Можна делегувати повноваження від керівництва єдиної митниці керівникам представництв. Але для чого тоді весь цей галас?»

РІШЕННЯ ПОВИННА ПРИЙМАТИ СИСТЕМА

«Адже рішення про митну вартість приймає і зараз не керівник митниці, не начальник поста, а простий інспектор. А він у будь-якому разі залишиться на своєму місці, і приймати рішення буде саме він. Але насправді так бути не повинно — рішення повинна приймати система. І коли ми цього доб’ємося програмно-технічним шляхом, без змін до Митного кодексу, митниця почне працювати як належить. Питання в тому, чому Мінфін не взявся до щоденної роботи саме на рівні програмно-технічного комплексу і не домагається, щоб усі інспектори були ознайомлені з профілями ризиків і бачили, як працюють їхні колеги в інших регіонах». Острікова впевнена, що реформа митної служби має бути найперше  направлена на те, щоб позбавити її нинішньої фіскальної спрямованості та надати їй значення правоохоронного органу.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments